Вибух Першої світової війни: військово-політичні блоки, причини, привід та плани сторін-учасниць

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 3. Тема: Вибух Першої світової війни: військово-політичні блоки, причини, привід та плани сторін-учасниць

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

Виокремлює етапи історичних подій і процесів початку ХХ ст., визначає основні періоди та поворотні моменти Першої світової війни [12 ГІО 1.1.2-2]
Аналізує причини Першої світової війни та оцінює її наслідки для України і світу [12 ГІО 4.1.3-1]
Пояснює взаємодію політичних, економічних та національних чинників у виникненні Першої світової війни (імперіалізм, союзні блоки) [12 ГІО 4.3.1-2]
Характеризує геополітичне становище в минулому і тепер на теренах України та її історичного оточення [12 ГІО 2.1.1-3]
Оцінює історичні зміни (вплив нової зброї та тотальної мобілізації на суспільство) [12 ГІО 1.3.2-2]

На уроці учні/учениці:

Дослідять передумови Першої світової війни, її причини та привід
Проаналізують формування військово-політичних блоків напередодні війни
Визначать стратегічні плани воюючих сторін та їх реалізацію на початку війни
Оцінять участь українців у арміях різних імперій
Усвідомлять роль імперіалізму та його наслідки для глобальних конфліктів

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність – учні/учениці розвиватимуть критичне мислення при роботі з історичними джерелами та картами, аналізуватимуть інформацію з різних джерел.

Ключові терміни, особи та концепції

Антанта — військово-політичний союз Великої Британії, Франції та Російської імперії, до якого пізніше приєдналися Італія, США та інші держави.
Троїстий (Четверний) союз — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини, Італії (до 1915) та Османської імперії, згодом долучилася Болгарія.
Імперіалізм — політика, спрямована на встановлення політичного та економічного контролю над іншими країнами та територіями.
Мілітаризм — політика нарощування військової потужності держави та готовності до війни як засобу досягнення політичних цілей.
Сараєвське вбивство — вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, та його дружини в Сараєво 28 червня 1914 року, що стало приводом до початку Першої світової війни.
План Шліффена — німецький стратегічний план блискавичної війни на два фронти, який передбачав швидку перемогу над Францією з подальшим перекиданням сил проти Росії.
Пацифізм — ідеологія, що заперечує будь-які війни як спосіб вирішення конфліктів.
Франц Фердинанд (1863-1914) — ерцгерцог, спадкоємець престолу Австро-Угорщини, вбивство якого стало приводом до початку Першої світової війни.
Гаврило Принцип (1894-1918) — боснійський серб, член організації «Млада Босна», який вбив ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину.
Вільгельм II (1859-1941) — останній німецький імператор і король Пруссії, який відіграв важливу роль у розпалюванні Першої світової війни.
Микола II (1868-1918) — останній імператор Російської імперії, який вступив у війну на боці Антанти.
Франц Йосиф I (1830-1916) — імператор Австро-Угорщини, який оголосив війну Сербії після вбивства Франца Фердинанда.
Колоніалізм — система господарювання, за якої метрополії поширюють і закріплюють своє політичне, економічне та культурне панування над колоніями.
Націоналізм — ідеологія і напрямок політики, який базується на трактуванні нації як найвищої цінності та форми об’єднання людей.
Український січовий стрілецтво (УСС) — українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, створене з добровольців на початку Першої світової війни.

Як підготуватися до уроку?

Перша світова війна є складною та багатогранною темою, яка потребує не лише фактологічних знань, але й розуміння складних геополітичних, соціальних та економічних процесів. Підготовка до цього уроку вимагає ретельного вивчення передумов війни, формування військово-політичних блоків та їхньої стратегії.

Використовуйте різноманітні джерела: документи, спогади учасників подій, карикатури та пропагандистські матеріали довоєнного періоду. Це допоможе учням/ученицям побачити конфлікт з різних перспектив та зрозуміти сприйняття війни різними суспільствами.

Особливу увагу приділіть становищу українців напередодні та на початку війни. Підкресліть, що українці опинилися по різні боки фронту, воюючи в арміях різних імперій (Російської та Австро-Угорської). Акцентуйте увагу на імперських амбіціях великих держав початку XX століття. Поясніть, як колоніальне суперництво, гонка озброєнь та економічна конкуренція призвели до загострення міжнародних відносин.

Використовуйте історичні карти для демонстрації геополітичної ситуації в Європі напередодні війни, розташування військових блоків та планів перших операцій. Це допоможе учням/ученицям візуалізувати конфлікт та краще зрозуміти його масштаби.

Пов’яжіть історичні події з сучасністю, запропонувавши учням/ученицям поміркувати, як уроки Першої світової війни можуть бути актуальними сьогодні. Обговоріть, як міжнародні конфлікти початку XX століття перегукуються з сучасними геополітичними викликами.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чи можна було уникнути Першої світової війни, якщо б лідери європейських держав були більш відповідальними?

Завдання:

Розгляньте німецьку пропагандистську карту-карикатуру 1914 року «Європейська війна». Які країни зображені на ній? Яким чином автор зобразив відносини між ними? Які висновки можна зробити про сприйняття війни в Німеччині на її початку?

Методичний коментар:

Це завдання дозволяє активізувати критичне мислення учнів/учениць та розпочати обговорення міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Карикатура відображає стереотипні уявлення про різні країни та їхні геополітичні амбіції. Важливо звернути увагу на символіку та метафори, використані автором, а також обговорити пропагандистський характер зображення.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Телеграма німецького посла в Лондоні князя Ліхновського канцлеру Німеччини Бетман-Гольвегу, 24 липня 1914 року.

«Сер Едуард Грей щойно викликав мене. Міністр був явно схвильований австрійською нотою [ультиматумом Сербії], яка, на його думку, перевершує все, що він коли-небудь бачив у цьому роді. Він сказав, що не пам’ятає, щоб якась держава коли-небудь направляла іншій незалежній державі документ такого характеру… Міністр серйозно шкодував про вибір подібного методу і тону, які навряд чи дозволять Сербії прийняти ці вимоги. Становище стає вкрай серйозним, і він повинен подумати, що робити далі…»

Завдання:

Про які події йдеться в телеграмі?
Як британський міністр закордонних справ оцінює ситуацію?
Які наслідки могли мати події, описані в документі?
Як цей документ допомагає зрозуміти дипломатичну ситуацію напередодні Першої світової війни?

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям проаналізувати дипломатичну переписку напередодні Першої світової війни та зрозуміти, як розвивалася міжнародна криза після Сараєвського вбивства. Важливо підкреслити, що документ відображає реакцію Великої Британії на австро-угорський ультиматум Сербії, який фактично був спрямований на провокування війни.

Відповідь:

У телеграмі йдеться про австро-угорський ультиматум Сербії, висунутий після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєво 28 червня 1914 року. Ультиматум містив надзвичайно жорсткі вимоги, зокрема допуск австрійських чиновників для розслідування на території Сербії.
Британський міністр закордонних справ Едуард Грей оцінює ситуацію як надзвичайно серйозну. Він вважає, що тон і характер ультиматуму є безпрецедентними для взаємин між незалежними державами, і висловлює сумнів, що Сербія зможе прийняти такі вимоги.
Наслідками цих подій стало загострення міжнародної кризи, яка призвела до Першої світової війни. Сербія дала часткову згоду на ультиматум, але Австро-Угорщина все одно оголосила їй війну 28 липня 1914 року, що спричинило ланцюгову реакцію оголошень війни серед великих держав.
Документ демонструє напруженість міжнародної ситуації, показує, що великі держави усвідомлювали можливість виникнення широкомасштабного конфлікту. Він також відображає механізм «дипломатії кризи» та ескалації напруженості, який призвів до початку війни.

Завдання 2. Робота з історичною картою (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Карта Європи напередодні Першої світової війни із зазначенням військово-політичних блоків. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Map_Europe_alliances_1914-uk.svg

Завдання:

Визначте, які держави входили до Антанти та Троїстого (Четверного) союзу напередодні Першої світової війни.
Які геополітичні переваги та недоліки мав кожен з військових блоків?
Які території в Європі були найбільш вразливими з точки зору потенційного конфлікту? Чому?
Визначте, на території яких сучасних держав проживали українці напередодні Першої світової війни. У складі яких імперій вони перебували?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні карти та розуміти геополітичну ситуацію напередодні війни. Важливо звернути увагу на розташування великих держав, конфігурацію їхніх союзів та потенційні зони конфліктів. Особливий акцент слід зробити на становищі українських земель на міжнародній арені.

Відповідь:

До Антанти входили Велика Британія, Франція та Російська імперія (пізніше до них приєдналися Італія (1915), США (1917) та інші країни). До Троїстого союзу входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія (яка вийшла з союзу на початку війни та згодом приєдналася до Антанти). Згодом до Центральних держав (колишній Троїстий союз) приєдналися Османська імперія та Болгарія.
Переваги та недоліки блоків:
- Антанта: переваги — контроль над морськими шляхами (завдяки британському флоту), значні людські ресурси (особливо Росія), великі колоніальні володіння; недоліки — відсутність єдиного сухопутного фронту, складність координації дій, різні геополітичні інтереси.
- Троїстий союз: переваги — компактне географічне розташування, можливість вести війну на внутрішніх комунікаційних лініях, високий рівень промислового розвитку Німеччини; недоліки — оточення ворожими державами, обмежений доступ до світових ресурсів, внутрішні національні проблеми (особливо в Австро-Угорщині).
Найбільш вразливими були Балкани («порохова бочка Європи») через національні конфлікти, падіння Османської імперії та суперництво Австро-Угорщини та Росії за вплив у регіоні. Також напруженою була ситуація в Ельзасі та Лотарингії (територіальний конфлікт між Францією та Німеччиною), а також у зоні Проток (Босфор і Дарданелли) через стратегічне значення для Росії та Великої Британії.
Українці проживали на території сучасних України, Польщі, Словаччини, Румунії та інших держав. Вони перебували переважно у складі двох імперій: Російської (Наддніпрянська Україна) та Австро-Угорської (Галичина, Буковина, Закарпаття).

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз візуального джерела (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Це сатирична карта Європи 1899 року під назвою “Angling in Troubled Waters” (“Вудіння в неспокійних водах”), створена британським карикатуристом Фредом В. Роузом. https://picryl.com/topics/caricatures+of+wilhelm+ii+of+germany

Завдання:

Опишіть, які країни представлені на карикатурі та як вони зображені.
Яку метафору використовує автор карикатури для зображення міжнародних відносин?
Яка основна ідея карикатури та які причини Першої світової війни вона відображає?
Обговоріть у парі, наскільки обʼєктивно карикатура відображає передвоєнну ситуацію в Європі.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу візуальних джерел, вміння інтерпретувати символи та метафори. Карикатура відображає напружені відносини між європейськими країнами напередодні війни, роль імперських амбіцій та мілітаризму. Важливо підкреслити, що карикатура є суб’єктивним джерелом, яке відображає певну точку зору на міжнародні відносини.

Відповідь:

Карта зображує європейські країни як карикатурні фігури, що взаємодіють одна з одною. Центральною фігурою є Російська імперія, представлена як імператор Микола II, який вудить рибу. Карта відображає політичну ситуацію та міжнародні відносини в Європі наприкінці XIX століття, зокрема, “Велику гру” між Російською та Британською імперіями, а також інші політичні конфлікти та союзи.
Основна ідея карикатури — показати нестабільність і напруженість міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Вона відображає такі причини війни, як імперське суперництво, мілітаризм, формування ворожих військово-політичних блоків, націоналізм та взаємну недовіру між державами.
Карикатура досить точно відображає напруженість міжнародних відносин, але як і будь-яке сатиричне зображення, вона спрощує складні геополітичні процеси. Вона більше фокусується на персоналіях та стереотипах, ніж на глибинних структурних причинах війни (колоніальне суперництво, економічна конкуренція тощо). Також варто зазначити, що карикатура відображає погляд певної країни та може містити елементи пропаганди.

Завдання 4. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок зі спогадів австрійського фельдмаршала Франца Конрада фон Гетцендорфа, начальника австро-угорського генерального штабу (1906-1917).

«Якщо ми хочемо зберегти наше становище як великої держави, нам не залишається нічого іншого, як підготувати наші військові засоби з такою енергією, яка відповідає аналогічним заходам у сусідніх державах, особливо в Італії; тим часом використовувати найближчий підходящий момент для вирішення питання з Сербією військовим шляхом… Я впевнений, що війна між Австро-Угорщиною і Росією буде рано чи пізно неминучою, якщо наша політика щодо Сербії залишиться такою, як досі. Якщо ми не наважимося на цей рішучий крок, то ми повинні, на мою думку, відмовитися від всякого впливу на Балканському півострові, бо Балкани дісталися б тоді цілком російській сфері впливу».

Завдання:

Які погляди на передвоєнну міжнародну ситуацію висловлює автор?
- а) Необхідність мирного вирішення конфліктів
- б) Необхідність військового зміцнення та готовності до війни
- в) Важливість дипломатичного діалогу
- г) Необхідність економічного співробітництва
Яку проблему автор вважає ключовою для Австро-Угорщини?
- а) Відносини з Німеччиною
- б) Економічну кризу
- в) Національне питання всередині імперії
- г) Суперництво з Росією за вплив на Балканах
Що, на думку автора, є основним інструментом вирішення міжнародних конфліктів?
- а) Дипломатія
- б) Економічні санкції
- в) Військова сила
- г) Міжнародний арбітраж
Який регіон автор вважає найважливішим для геополітичних інтересів своєї країни?
- а) Західну Європу
- б) Східну Європу
- в) Балканський півострів
- г) Близький Схід
Який фактор міжнародних відносин початку XX століття відображений у джерелі?
- а) Пацифізм
- б) Мілітаризм
- в) Лібералізм
- г) Інтернаціоналізм
Яке ставлення до війни демонструє автор документа?
- а) Вважає її трагедією, яку треба уникати
- б) Розглядає як неминучий та необхідний інструмент політики
- в) Закликає до миру будь-якою ціною
- г) Пропонує альтернативні способи вирішення конфліктів

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та аналітичних навичок при роботі з історичними джерелами. Учні/учениці мають проаналізувати погляди представника військового керівництва Австро-Угорщини напередодні війни, зрозуміти його геополітичні амбіції та ставлення до військового конфлікту як інструменту зовнішньої політики.

Відповідь:

б) Необхідність військового зміцнення та готовності до війни
г) Суперництво з Росією за вплив на Балканах
в) Військова сила
в) Балканський півострів
б) Мілітаризм
б) Розглядає як неминучий та необхідний інструмент політики

Групова робота

Завдання 5. Аналіз комплексу історичних джерел.

Обʼєднайте клас у групи по 4-5 учнів/учениць. Кожна група отримує комплект джерел з інформацією про плани воюючих сторін на початку Першої світової війни. Проаналізуйте джерела та підготуйте презентацію про стратегію однієї зі сторін конфлікту.

Група 1: План Шліффена (Німеччина)

Джерело 1: Схема плану Шліффена https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%A8%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%84%D0%B5%D0%BD%D0%B0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Schlieffen_Plan_fr.svg

Джерело 2: Уривок з меморандуму генерала Альфреда фон Шліффена, 1905 рік

«Велика перевага переправи через Бельгію полягає в тому, що можна обійти сильну лінію французьких фортець… Французьку армію змусять прийняти бій на фронтоні, обернутому до її власної країни, звідки всі сполучення йдуть назад; у разі поразки вона буде відкинута від Парижа, від більшості своїх запасів, а також від армії, яка сформувалася на південному сході».

Група 2: План 17 (Франція)

Джерело 1: Схема французького «Плану 17» https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD_XVII#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Plan_XVII.svg

Джерело 2: Офіційні директиви французького командування, 1913 рік

«Намір головнокомандувача — атакувати німецькі армії право-фланговими силами. Перша і друга армії наступатимуть у напрямку Саарбург — Саарбрюкен. Третя армія атакуватиме на північ, четверта — через Ардени, п’ята триматиме оборону на північному фланзі».

Група 3: План Австро-Угорщини

Джерело 1: Карта австро-угорського плану війни

Джерело 2: Директива австро-угорського командування, 1914 рік

«Головну увагу буде приділено Сербському фронту. Після знищення сербських збройних сил, основні сили будуть перекинуті проти Росії. На початковому етапі проти Росії діятимуть обмежені сили з метою стримування російського наступу в Галичині».

Група 4: План Росії

Джерело 1: Схема російського плану війни

Джерело 2: З директиви російського командування, 1914 рік

«Росія мобілізує дві окремі армії: проти Німеччини та проти Австро-Угорщини. Головний удар буде нанесено по Австро-Угорщині в напрямку Львова та Перемишля з метою швидкого захоплення Галичини та просування в Угорську рівнину. Проти Німеччини буде проведено наступ у Східній Пруссії, щоб відволікти німецькі сили від Франції».

Група 5: Українці у планах воюючих сторін

Джерело 1: Фото Українських січових стрільців https://www.legionukrainiansichriflemen.com/

Джерело 2: Зі звернення Головної Української Ради, серпень 1914 року

«Надходить важна історична хвиля. Важить ся доля держав і народів. Нашому народови судилось бути по стороні держав, які ведуть боротьбу з царською імперією… Перемога Австро-угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поражка Росії, тим швидше виб’є година визволення України… Нехай же ВЕЛИКИЙ ЧАС ЗАСТАНЕ НАС ГОТОВИМИ ДО ВЕЛИКИХ ДІЯНЬ!»

Джерело 3: З відозви «Союзу визволення України» до українського народу, 1914 рік

«Надходить час, коли довгі спори народів з царями будуть рішатися оружною силою. Царська імперія, ця тюрма народів, стоїть напередодні великої війни. Нашу землю цар зробив кріпацькою, а на наших людей наклав ярмо неволі. Настав час, кров’ю й залізом Російську імперію повалити!»

Завдання:

Визначте ключові особливості стратегічних планів сторін.
Яких цілей прагнули досягти воюючі сторони?
Наскільки реалістичними були ці плани з огляду на військові та економічні можливості держав?
Як ці плани відображали загальні причини та характер Першої світової війни?
Яке місце в планах воюючих сторін займали українські землі?
Підготуйте коротку презентацію з результатами вашого аналізу.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток навичок аналізу комплексу історичних джерел (карт, схем, документів) та їх інтерпретації. Учні/учениці мають зрозуміти стратегічні плани воюючих сторін, порівняти їх та оцінити їхній реалізм. Особливий акцент робиться на становищі українських земель на початку війни та ставленні українців до конфлікту. Важливо, щоб учні/учениці усвідомили, що українці опинилися по різні боки фронту, що відображало їхнє підневільне становище.

Завдання 6. Порівняльний аналіз історичних джерел.

Розгляньте два тексти з різних джерел та виконайте завдання.

Текст 1 (з промови депутата Рейхстагу Карла Лібкнехта, 1914 рік).

«Ця війна, якої жодна із залучених у неї націй не хотіла, викликана не для блага німецького чи будь-якого іншого народу. Це імперіалістична війна, війна за капіталістичне панування над світовим ринком, за політичне панування над важливими областями розташування сировини, за отримання сфер вкладення капіталу… Гасло захисту вітчизни використовують, щоб одурманити маси і змусити їх служити імперіалізму».

Текст 2 (з Маніфесту імператора Миколи II про вступ Росії у війну, липень 1914 року).

«Нині належить не лише заступитися за несправедливо скривджену, споріднену нам країну [Сербію], але й захистити честь, гідність і цілісність Росії і становище її серед великих держав. Ми непохитно віримо, що на захист Російської землі мужньо стануть усі вірні наші піддані. У грізний час випробувань нехай будуть забуті внутрішні чвари. Нехай ще тісніше згуртується Цар з народом своїм, і Росія, повставши єдиною могутньою стіною, відіб’є нахабний натиск ворога».

Завдання:

Визначте основну думку кожного тексту.
Порівняйте, як пояснюються причини війни в обох джерелах.
Які цінності та ідеї пропагуються в кожному тексті?
Оцініть надійність кожного джерела. Які інтереси представляють автори?
Яке з двох джерел, на вашу думку, більш об’єктивно відображає причини Першої світової війни? Аргументуйте свою відповідь.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та інформаційної грамотності. Учні/учениці мають проаналізувати два тексти, які представляють протилежні погляди на причини та характер Першої світової війни. Важливо звернути увагу учнів/учениць на оцінку надійності джерел, стилю аргументації та необхідність порівняння різних точок зору для формування власної думки.

Відповідь:

Основна думка текстів:
- Текст 1: Війна має імперіалістичний характер, її справжніми причинами є економічне та політичне суперництво, боротьба за ринки та ресурси, а патріотичні гасла використовуються для маніпуляції масами.
- Текст 2: Війна має оборонний характер, Росія захищає споріднену Сербію та власну честь і гідність, війна об’єднає царя з народом для захисту батьківщини.
Порівняння пояснення причин війни:
- Текст 1: Війна спричинена імперіалістичними інтересами капіталістичних держав (економічні причини, боротьба за ринки та сфери впливу).
- Текст 2: Війна спричинена необхідністю захисту союзників та власного геополітичного статусу (політичні та моральні причини).
Цінності та ідеї в текстах:
- Текст 1: Антиімперіалізм, класова солідарність, критичне ставлення до офіційної пропаганди.
- Текст 2: Патріотизм, національна єдність, вірність монархії, захист “справедливості” та слов’янської солідарності.
Надійність джерел:
- Текст 1: Автор – німецький соціаліст, опозиційний до влади, представляє інтереси робітничого класу та антивоєнні погляди.
- Текст 2: Автор – російський імператор, представляє офіційну державну позицію та інтереси правлячих кіл, має пропагандистський характер.
Об’єктивність відображення причин війни:
- Обидва тексти є суб’єктивними та відображають певну ідеологічну позицію.
- Текст 1 більше відповідає сучасному науковому розумінню причин Першої світової війни як імперіалістичного конфлікту, але також ідеологічно забарвлений.
- Текст 2 представляє офіційну пропаганду і маскує імперські амбіції під гаслами захисту та справедливості.
- Для об’єктивного розуміння причин війни необхідно аналізувати різні джерела та враховувати комплекс політичних, економічних, соціальних і культурних факторів.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні військово-політичні блоки напередодні Першої світової війни
Я можу пояснити причини та привід до початку Першої світової війни
Я розумію стратегічні плани воюючих сторін на початку війни
Я можу оцінити становище українців у різних імперіях на початку війни
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з початком Першої світової війни

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 3. Тема: Вибух Першої світової війни: військово-політичні блоки, причини, привід та плани сторін-учасниць

Робочий аркуш учнів та учениць

Провокація

Завдання:

Розгляньте німецьку пропагандистську карту-карикатуру 1914 року «Європейська війна».

Які країни зображені на ній?

Яким чином автор зобразив відносини між ними?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які висновки можна зробити про сприйняття війни в Німеччині на її початку?

Практика

Завдання 1.

Прочитайте телеграму німецького посла в Лондоні князя Ліхновського канцлеру Німеччини Бетман-Гольвегу, 24 липня 1914 року, та дайте відповіді на запитання.

Про які події йдеться в телеграмі?

Як британський міністр закордонних справ оцінює ситуацію?

Які наслідки могли мати події, описані в документі?

Як цей документ допомагає зрозуміти дипломатичну ситуацію напередодні Першої світової війни?

Завдання 2.

Розгляньте карту Європи напередодні Першої світової війни із зазначенням військово-політичних блоків та дайте відповіді на запитання.

Визначте, які держави входили до Антанти та Троїстого (Четверного) союзу напередодні Першої світової війни.
Які геополітичні переваги та недоліки мав кожен з військових блоків?
Які території в Європі були найбільш вразливими з точки зору потенційного конфлікту? Чому?
Визначте, на території яких сучасних держав проживали українці напередодні Першої світової війни. У складі яких імперій вони перебували?

Завдання 3.

Оберіть правильну відповідь:

Тип стратегічного плану Німеччини на початку Першої світової війни:
- а) позиційна оборона на два фронти
- б) блискавична війна з розгромом супротивників по черзі
- в) морська блокада та економічне виснаження противника
- г) затяжна виснажлива війна
Який з цих факторів НЕ належить до причин Першої світової війни?
- а) колоніальні суперечності
- б) економічне суперництво
- в) деколонізація
- г) гонка озброєнь
Яка подія стала приводом до початку Першої світової війни?
- а) вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда
- б) вторгнення Німеччини в Бельгію
- в) революція в Росії
- г) морська блокада Німеччини
Як називалися українські національні військові формування у складі австро-угорської армії?
- а) Січові стрільці
- б) Вільне козацтво
- в) Карпатська Січ
- г) Галицька армія
Хто НЕ належав до Антанти на початку Першої світової війни?
- а) Велика Британія
- б) Франція
- в) Італія
- г) Росія

Завдання 4.

Заповніть пропуски у тексті, використовуючи слова з довідки.

Напередодні Першої світової війни в Європі сформувалися два військово-політичні блоки: ______________________ (Велика Британія, Франція, Росія) та ______________________ (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). Основними причинами війни були ______________________, ______________________, ______________________ та ______________________. Приводом до війни стало ______________________ в місті Сараєво 28 червня 1914 року. Австро-Угорщина висунула Сербії ______________________, а після її часткового відхилення оголосила війну _____ липня 1914 року. Німеччина планувала вести війну за планом, розробленим генералом ______________________, який передбачав ______________________. Українці, які проживали на території Російської та Австро-Угорської імперій, опинилися по ______________________ боки фронту. В Галичині було сформовано українське національне військове формування — ______________________.

Довідка: Антанта, Троїстий союз, імперіалізм, колоніальне суперництво, гонка озброєнь, національні конфлікти, вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, ультиматум, 28, фон Шліффеном, швидкий розгром Франції з подальшим перенесенням війни на схід, різні, Українські січові стрільці.

Завдання 5.

Порівняльний аналіз історичних джерел.

Розгляньте два тексти з різних джерел та виконайте завдання.

Текст 1 (з промови депутата Рейхстагу Карла Лібкнехта, 1914 рік).

Текст 2 (з Маніфесту імператора Миколи II про вступ Росії у війну, липень 1914 року).

Завдання:

Визначте основну думку кожного тексту.
Порівняйте, як пояснюються причини війни в обох джерелах.
Які цінності та ідеї пропагуються в кожному тексті?
Оцініть надійність кожного джерела. Які інтереси представляють автори?
Яке з двох джерел, на вашу думку, більш об’єктивно відображає причини Першої світової війни? Аргументуйте свою відповідь.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні військово-політичні блоки напередодні Першої світової війни
Я можу пояснити причини та привід до початку Першої світової війни
Я розумію стратегічні плани воюючих сторін на початку війни
Я можу оцінити становище українців у різних імперіях на початку війни
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з початком Першої світової війни

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе