Урок 12. Тема: Українське відродження в контексті світових ідейних течій

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: 

Загальнокультурна грамотність — учні/учениці досліджуватимуть український культурний процес у європейському контексті, аналізуватимуть взаємовплив культур, розвиватимуть розуміння ролі культури у формуванні національної ідентичності.

---

1. Українське культурне відродження — процес активізації української національної культури наприкінці XIX — початку XX ст., що включав розвиток літератури, мистецтва, освіти та формування національної свідомості.
2. “Молода муза” — літературно-мистецький рух в українській літературі початку XX ст., представники якого (М. Філянський, М. Вороний, О. Олесь) оновили поетичну мову і тематику.
3. Модернізм — напрям у мистецтві кінця XIX — початку XX ст., що характеризувався відходом від традиційних форм і пошуком нових засобів художнього вираження.
4. “Просвіта” — українська культурно-освітня організація, заснована у 1868 році у Львові, що мала на меті поширення освіти і культури серед українського народу.
5. Іван Франко (1856-1916) — український письменник, поет, перекладач, літературознавець, громадський діяч, один із засновників модерної української літератури, автор збірки “Зів’яле листя” (1896).
6. Леся Українка (1871-1913) — українська поетеса, письменниця, перекладачка, громадська діячка, представниця українського модернізму.
7. Михайло Грушевський (1866-1934) — український історик, громадський і політичний діяч, перший президент Української Народної Республіки, автор “Історії України-Руси”.
8. Микола Лисенко (1842-1912) — український композитор, піаніст, диригент, збирач фольклору, основоположник національної композиторської школи.
9. Театр корифеїв — український професійний театр кінця XIX — початку XX ст., заснований Марком Кропивницьким, що виховав цілу плеяду видатних акторів.
10. Українська модерна — стильовий напрям в українському мистецтві початку XX ст., що поєднував національні традиції з новітніми європейськими тенденціями.
11. Наукове товариство імені Шевченка — українська наукова установа, заснована у 1873 році у Львові, що стала центром української науки і культури.
12. Олександр Олесь (1878-1944) — український поет, представник “Молодої музи”, автор збірок “З журбою радість обнялась” і “Поезії”.
13. Василь Стефаник (1871-1936) — український письменник, новеліст, один із найяскравіших представників української прози початку XX ст.
14. Марко Кропивницький (1840-1910) — український актор, драматург, театральний діяч, засновник українського професійного театру.
15. Культурно-національна автономія — концепція розв’язання національного питання через надання народам права на самоврядування у сфері культури та освіти.

---

Ключові питання для розуміння теми

Перед початком уроку важливо усвідомити, що українське культурне відродження — це не ізольований феномен, а частина загальноєвропейського процесу. Поставте собі ці запитання:

• Як культурні процеси в Україні співвідносилися з аналогічними рухами в Чехії, Польщі, Угорщині?
• Чому саме культура стала головним засобом національного самоствердження?
• Як географічний розподіл українських земель між двома імперіями вплинув на різноманітність форм культурного життя?

Історичний контекст та “подвійний виклик”

Українське культурне відродження кінця XIX — початку XX століття відбувалося в умовах унікальної геополітичної ситуації — “подвійного виклику”. Українські землі перебували під владою двох імперій — Російської та Австро-Угорської, що створювало кардинально різні умови для розвитку національної культури.

Східна Україна (під Російською імперією):

• Заборонні укази 1876 (Емський) і 1881 років: заборона українських публікацій, театральних вистав, навчання українською мовою
• Результат: “підпільна” культурна діяльність, орієнтація на зарубіжні видання
• Стратегії опору: видання творів за кордоном (Женева, Львів), діяльність таємних гуртків
• Парадокс: заборони стимулювали творчість та солідарність інтелігенції

Західна Україна (під Австро-Угорщиною):

• Відносна свобода культурного розвитку в рамках конституційної монархії
• Можливість створення легальних культурних організацій
• Результат: Галичина стає “українським П’ємонтом” — центром національного руху
• Виклик: необхідність протистояння польському культурному впливу

Мета для вчителя: Покажіть учням, як ці різні умови породили різні стратегії культурного розвитку, але спільну мету — збереження та розвиток української ідентичності.

Ідейні впливи та інтелектуальна карта епохи

На українську інтелігенцію впливали різні європейські ідейні течії, які варто розуміти не як абстрактні концепції, а як живі інтелектуальні струми:

1. Романтизм (1820-1860-ті) — “відкриття народу”
   • Ключові ідеї: народ як носій автентичної культури, фольклор як джерело національної душі
   • Українські прояви: Тарас Шевченко, збирання народних пісень Миколою Лисенком
   • Практичне значення: виправдання права на самобутність
2. Позитивізм (1860-1890-ті) — “наука як основа прогресу”
   • Ключові ідеї: емпіричне вивчення суспільства, еволюційний розвиток
   • Українські прояви: етнографічні дослідження Федора Вовка, історичні студії Володимира Антоновича
   • Практичне значення: наукове обґрунтування національних прав
3. Модернізм (1890-1910-ті) — “мистецтво як самостійна цінність”
   • Ключові ідеї: автономія мистецтва, психологізм, експерименти з формою
   • Українські прояви: “Молода муза”, драматургія Лесі Українки
   • Практичне значення: подолання “етнографізму”, вихід на європейський рівень
4. Соціалізм (1870-1900-ті) — “соціальна справедливість і національне визволення”
   • Ключові ідеї: класова боротьба, права нації на самовизначення
   • Українські прояви: Іван Франко, соціал-демократичні організації
   • Практичне значення: поєднання соціальних і національних вимог

Методична порада: 

Покажіть учням, як ті самі ідеї по-різному “преломлювалися” в українському контексті. Наприклад, романтизм у Німеччині шукав коріння в середньовічних легендах, а в Україні — в козацькому епосі.

Тематичні блоки та їх взаємозв’язок

Блок 1: Організаційний (інституції) Культурні товариства як “школи національності”:

• “Просвіта” — масова освіта як основа національної свідомості
• НТШ — науковий престиж української культури
• Київська громада — опір в умовах заборон
• Місцеві читальні — мережа культурного впливу

Блок 2: Творчий (особистості та твори) Генерації творців:

• Покоління “батьків” (1840-1870 н.р.): Франко, Лисенко — синтез традиції й модерності
• Покоління “дітей” (1870-1890 н.р.): Леся Українка, Олесь — європейський модернізм
• Регіональна специфіка: галицький реалізм vs наддніпрянський психологізм

Блок 3: Комунікативний (засоби поширення) Як ідеї доходили до людей:

• Преса: “Зоря” (Львів), “Киевская старина” (Київ)
• Театр: від народних драм до психологічної драматургії
• Освіта: від читалень “Просвіти” до університетських катедр
• Видавництва: “Накладом Товариства”, “Руська книгарня”

Методичні поради для презентації матеріалу:

1. Принцип “зум-ефекту”
   • Починайте з широкого контексту (Європа → Австро-Угорщина/Росія → українські землі)
   • Фокусуйтеся на конкретних прикладах (організація → особистість → твір)
   • Повертайтеся до загального значення
2. Принцип персоналізації
   • Розповідайте про діячів як про живих людей з їхніми дилемами
   • Франко: як поєднати соціальні і національні ідеї?
   • Леся Українка: як створити “вічне” мистецтво, живучи в “обмеженому” часі?
   • Лисенко: як зробити народну пісню основою професійної музики?
3. Принцип актуалізації
   • Які виклики того часу є актуальними сьогодні?
   • Як сучасна українська культура продовжує традиції відродження?
   • Що можуть дати ідеї минулого для розуміння сучасних процесів?

Практичні поради для ведення уроку

До уроку підготуйте:

• Карту українських земель кінця XIX ст. з позначенням культурних центрів
• Портрети ключових діячів (можна використати з Інтернету)
• Аудіозаписи народних пісень в обробці Лисенка
• Уривки з творів для читання вголос

Створення атмосфери:

• Почніть урок з прослуховування “Щедрика” Лисенка — покажіть, як український твір став світовим
• Використовуйте риторичні запитання: “Чи може поезія змінити історію?”
• Заохочуйте учнів висловлювати особисті думки про роль культури

Робота з джерелами — конкретні поради:

• При аналізі творів читайте їх емоційно, з виразом
• Після читання дайте учням хвилину мовчання для осмислення
• Запитуйте: “Що ви відчули?” перед “Що ви зрозуміли?”

Міждисциплінарні зв’язки:

• Література: аналіз творів як художніх текстів
• Мистецтво: особливості українського модерну в архітектурі
• Музика: народна пісня як основа професійної творчості
• Географія: вплив географічного розташування на культурний розвиток

Диференційований підхід:

• Для сильних учнів: додаткові завдання на порівняння з європейськими аналогами
• Для слабших учнів: фокус на конкретних фактах і датах
• Для творчих учнів: завдання на написання власних текстів “у стилі епохи”

Запобігання типовим помилкам:

• Не перетворюйте урок на “галерею портретів” — показуйте зв’язки між діячами
• Не обмежуйтеся переліком організацій — аналізуйте їх роль і значення
• Уникайте оцінних суджень типу “найкращий письменник” — говоріть про різні типи талантів

Завершення уроку:

• Підведіть підсумки через порівняння з початком уроку
• Запитайте: “Що змінилося у вашому розумінні ролі культури?”
• Дайте “міст” до наступного уроку: “Як культурні ідеї переросли в політичні дії?”

Домашнє завдання (варіанти):

1. Дослідницьке: знайти інформацію про культурні ініціативи у вашому регіоні
2. Творче: написати уявну розмову між двома діячами епохи
3. Аналітичне: порівняти українське відродження з одним європейським аналогом

---

Дизайн уроку

Запитання

Чи може культура бути інструментом політичної боротьби? Як мистецтво здатне формувати національну свідомість навіть в умовах політичних обмежень?

Завдання

Прочитайте уривок з вірша Олександра Олеся із збірки “З журбою радість обнялась” (1907):

“І знов, і знов безмежний сум, І знов безнадійне горе… О, швидше б вийти з цих тюрем, Побачити ліс і море!”

Як ви думаєте, які емоції і настрої передає цей вірш? Як поезія могла впливати на формування національних настроїв в умовах обмежень?

Методичний коментар: 

Це завдання активізує емоційне сприйняття літератури як засобу формування національної свідомості. Аналіз поетичного тексту допомагає учням/ученицям зрозуміти, як мистецтво слова ставало інструментом національного відродження.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз діяльності культурних товариств (розвиток загальнокультурної грамотності)

Прочитайте інформацію про три українські культурно-освітні організації і заповніть порівняльну таблицю:

“Просвіта” (заснована 1868, Львів) Мета: поширення освіти серед українського населення Галичини. Діяльність: створення читалень, бібліотек, курсів грамотності, видання популярних книг українською мовою.

Наукове товариство імені Шевченка (засноване 1873, Львів) Мета: розвиток української науки і культури. Діяльність: видання наукових праць, підтримка досліджень української історії, мови, літератури.

Київська громада (заснована 1859, Київ) Мета: культурно-просвітницька робота в умовах російських заборон. Діяльність: підтримка українських письменників, організація літературних вечорів, видання творів українських авторів за кордоном.

Критерій	“Просвіта”	НТШ	Київська громада
Географія діяльності
Основна мета
Форми роботи
Умови функціонування
Внесок у національне відродження

Методичний коментар: 

Завдання розвиває навички систематизації інформації та порівняльного аналізу. Воно допомагає зрозуміти різноманітність форм культурно-освітньої діяльності та їх пристосування до різних політичних умов.

Відповідь:

Критерій	“Просвіта”	НТШ	Київська громада
Географія діяльності	Галичина, філії по всій Західній Україні	Львів, поширення на українські землі	Київ, зв’язки з іншими центрами
Основна мета	Масова просвіта населення	Розвиток науки і високої культури	Збереження і розвиток культури в умовах заборон
Форми роботи	Читальні, школи, видання популярних книг	Наукові дослідження, видання академічних праць	Літературні вечори, підтримка письменників
Умови функціонування	Відносна свобода в Австро-Угорщині	Підтримка влади, автономія	Нелегальна/напівлегальна діяльність
Внесок у національне відродження	Підвищення освітнього рівня, формування читацької аудиторії	Наукове обґрунтування національної ідеї	Збереження культурних традицій

Завдання 2. Тестові завдання

1. Хто з українських композиторів вважається засновником національної композиторської школи?
   • а) Семен Гулак-Артемовський
   • б) Микола Лисенко
   • в) Кирило Стеценко
   • г) Пилип Козицький
2. Яка організація була центром української науки в Галичині?
   • а) “Просвіта”
   • б) “Руська трійця”
   • в) Наукове товариство імені Шевченка
   • г) “Молода муза”
3. Хто автор монументальної “Історії України-Руси”?
   • а) Володимир Антонович
   • б) Михайло Грушевський
   • в) Дмитро Багалій
   • г) Микола Костомаров
4. Який літературний напрям представляла “Молода муза”?
   • а) Реалізм
   • б) Романтизм
   • в) Модернізм
   • г) Символізм
5. У якому місті було засноване товариство “Просвіта”?
   • а) Київ
   • б) Львів
   • в) Чернівці
   • г) Харків

Методичний коментар: 

Тестові завдання перевіряють знання основних фактів і понять, пов’язаних з українським культурним відродженням.

Відповідь: 

1б, 2в, 3б, 4в, 5б

Робота в парах

Завдання 3. Європейські впливи на українську культуру

Працюючи в парах, проаналізуйте, як європейські ідейні течії вплинули на творчість українських діячів культури. Заповніть таблицю:

Європейська течія	Українські представники	Прояви впливу
Романтизм
Реалізм
Модернізм
Соціалістичні ідеї

Довідка: Романтизм — увага до фольклору, історичного минулого, природи; Реалізм — зображення соціальних проблем, критика суспільства; Модернізм — експерименти з формою, психологізм; Соціалістичні ідеї — увага до долі робітників і селян, ідеї соціальної справедливості.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває розуміння взаємозв’язку між європейськими та українськими культурними процесами, формує вміння аналізувати культурні впливи.

Відповідь:

Європейська течія	Українські представники	Прояви впливу
Романтизм	Тарас Шевченко, збирачі фольклору	Увага до народної творчості, героїзація козацького минулого, опоетизування природи
Реалізм	Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний	Зображення соціальних проблем селянства, критика кріпосництва
Модернізм	Леся Українка, “Молода муза”	Оновлення поетичної мови, експерименти з формою, психологізм
Соціалістичні ідеї	Іван Франко, частково — письменники-народники	Увага до долі робітників, критика капіталізму, ідеї соціальної справедливості

Завдання 4. Аналіз літературного твору

Прочитайте уривок з драми Лесі Українки “Лісова пісня” (1911) і виконайте завдання:

МАВКА: А я думала, що ви, люди, мудрі понад нас… що ви знаєте, що то “краще”… А бачу, що й ви, як і ми, тільки почуття маєте, тільки побажання… тільки мрії та надії… А що то правда, що то справедливість — так само, як і ми, не знаєте.

Завдання:

1. Які філософські проблеми порушує авторка в цьому уривку?
2. Як цей твір відображає ідеї європейського модернізму?
3. Чому Леся Українка звертається до фольклорних образів для розкриття сучасних їй проблем?

Методичний коментар: 

Аналіз драматичного тексту допомагає зрозуміти, як українські письменники-модерністи поєднували національні традиції з загальноєвропейськими ідейними пошуками.

Відповідь:

1. Авторка порушує проблеми пізнання істини, співвідношення розуму і почуттів, пошуку справедливості
2. Психологізм, увага до внутрішнього світу героїв, філософське осмислення буття — характерні риси модернізму
3. Фольклорні образи дозволяли говорити про вічні проблеми і водночас зберігати національну специфіку

Групова робота

Завдання 5. Культурні центри українського відродження (розвиток загальнокультурної грамотності)

Розподіліться на групи по 4-5 осіб. Кожна група досліджує один з культурних центрів українського відродження:

1. Львів — центр галицького відродження
2. Київ — центр наддніпрянського руху
3. Чернівці — центр буковинського відродження
4. Харків — центр слобожанської культури

Підготуйте презентацію (5-7 хвилин), що включає:

• Умови розвитку культури в регіоні
• Ключові постаті і їх діяльність
• Основні культурні здобутки
• Зв’язки з європейськими культурними центрами
• Внесок у загальноукраїнський культурний процес

Методичний коментар: 

Групова робота розвиває навички дослідження, співпраці та презентації результатів. Завдання допомагає зрозуміти регіональну специфіку українського відродження та його загальні закономірності.

Очікувані результати:

• Львів: “Просвіта”, НТШ, театр, преса; зв’язки з Віднем, Краковом
• Київ: університет, історична школа, письменники; обмежена діяльність
• Чернівці: університет, багатонаціональність, толерантність
• Харків: університет, літературні об’єднання, театр

Завдання 6. Дебати: “Культура vs Політика”

Клас ділиться на дві команди для дебатів на тему: “Що було більш важливим для українського відродження — культурна чи політична діяльність?”

Команда А — культурна діяльність була первинною і найважливішою 

Команда Б — політична боротьба була необхідною умовою культурного розвитку

Аргументи для команди А:

• Культура формує національну свідомість
• Мова і література об’єднують народ
• Мистецтво долає політичні бар’єри
• Освіта — основа всіх інших досягнень

Аргументи для команди Б:

• Без політичних прав неможливий повноцінний культурний розвиток
• Заборони гальмують культурний прогрес
• Політична автономія — гарантія культурного розвитку
• Економічна база необхідна для підтримки культури

Методичний коментар: 

Дебати розвивають навички аргументації, критичного мислення та публічного виступу. Вони допомагають зрозуміти складність взаємозв’язків між культурною і політичною сферами.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні напрями українського культурного відродження
Я можу пояснити зв’язок українського відродження з європейськими процесами
Я знаю діячів українського відродження та їх внесок
Я розумію роль культурних товариств у національному русі
Я вмію аналізувати твори мистецтва як історичні джерела
Я усвідомлюю значення культури для формування національної ідентичності

Урок 12. Тема: Українське відродження в контексті світових ідейних течій

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Чи може культура бути інструментом політичної боротьби? Як мистецтво здатне формувати національну свідомість навіть в умовах політичних обмежень?

Прочитайте уривок з вірша Олександра Олеся із збірки “З журбою радість обнялась” (1907):

“І знов, і знов безмежний сум, І знов безнадійне горе… О, швидше б вийти з цих тюрем, Побачити ліс і море!”

Як ви думаєте, які емоції і настрої передає цей вірш? Як поезія могла впливати на формування національних настроїв в умовах обмежень?

---

Завдання 1. Діячі українського відродження

З’єднайте імена діячів з їхніми характеристиками:

Завдання 2. Культурні товариства

Заповніть таблицю про українські культурно-освітні організації:

Назва	Рік заснування	Місто	Основна діяльність
“Просвіта”
Наукове товариство імені Шевченка
“Руська бесіда”

Завдання 3. Тестові завдання

1. Який літературний напрям представляли О. Олесь, М. Вороний, М. Філянський?
   • а) Реалізм
   • б) “Молода муза”
   • в) Романтизм
   • г) Символізм
2. У якій частині України діяли найсприятливіші умови для культурного розвитку?
   • а) Наддніпрянщина
   • б) Галичина
   • в) Буковина
   • г) Закарпаття
3. Хто написав слова до “Щедрика”, який став відомим у світі як “Carol of the Bells”?
   • а) Іван Франко
   • б) Леся Українка
   • в) Народна творчість
   • г) Тарас Шевченко
4. Яке місто було центром діяльності товариства “Просвіта”?
   • а) Київ
   • б) Львів
   • в) Одеса
   • г) Харків

Завдання 4. Аналіз джерела

Прочитайте уривок зі статті Івана Франка “Поза межами можливого” (1900):

“Ми, україномани, як нас прозивають, хочемо тільки одного: щоб нашому народові було добре, щоб він міг розвивати свої сили, свою культуру, свою мову так само, як се роблять інші народи… Ми не хочемо нікого гнобити, ні над ким панувати, тільки хочемо рівноправності.”

Запитання:

1. Як Франко формулює цілі українського руху?
2. Які аргументи він використовує для обґрунтування українських вимог?
3. Як цей текст відображає ідеї європейського лібералізму?

Завдання 5. Порівняльний аналіз

Порівняйте українське відродження з одним із європейських національних рухів (чеський, польський, італійський). Заповніть таблицю:

Критерій	Українське відродження	[Оберіть країну]
Хронологічні рамки
Політичні умови
Ключові постаті
Основні досягнення
Роль культури

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні напрями українського культурного відродження
Я можу пояснити зв’язок українського відродження з європейськими процесами
Я знаю діячів українського відродження та їх внесок
Я розумію роль культурних товариств у національному русі
Я вмію аналізувати твори мистецтва як історичні джерела
Я усвідомлюю значення культури для формування національної ідентичності