Урок 11. Давньоруське мистецтво та його регіональні школи

Тема 2.1 Візантія та Русь

Урок 11. Давньоруське мистецтво та його регіональні школи

---

---

Основні тези для вчительства

Контекст: від єдності до різноманітності

Що відбувається

Після смерті Ярослава Мудрого (1054 р.) єдина Київська держава поступово розпадається на окремі князівства. До середини XII ст. формуються могутні регіональні центри: Володимиро-Суздальське князівство на північному сході, Новгородська земля на півночі, Чернігово-Сіверське князівство на лівобережжі, і найяскравіше з них — Волинсько-Галицька держава на заході. Кожен регіон розвиває власні культурні традиції, зберігаючи водночас зв’язок із загальноруською спадщиною. Монгольська навала (1237-1240 рр.) перериває цей розвиток на більшості територій, але Волинсько-Галицьке князівство зберігає незалежність і стає спадкоємцем київських традицій.

Чому це впливає на мистецтво

Політична децентралізація призводить до культурного різноманіття. Місцеві традиції, що раніше певною мірою розчинялися в загальнокиївському стилі, тепер отримують можливість вільного розвитку. Географічне розташування регіонів зумовлює різні зовнішні впливи: Новгород торгує з Ганзою, Галич — з Угорщиною та Польщею, Володимир — з Візантією через волзький шлях. Водночас дерев’яне зодчество, спільне для всіх слов’янських земель, формує особливу естетику, що відрізняє руське мистецтво від візантійського.

Як це виявляється в мистецтві

Замість єдиного київського стилю з’являються яскраво виражені регіональні школи. Зокрема,  Волинсько-Галицька — тяжіє до синтезу східних і західних традицій. Кам’яна архітектура вже більше наслідує форми дерев’яного зодчества: з’являються шоломоподібні бані, кілеподібні покриття, багатокупольність. Іконопис набуває локальних рис: більшої емоційності, яскравішої колористики, включення побутових деталей.

Теорія через практику: народження національного стилю

Регіональна школа в мистецтві — це не просто географічне поняття, а система художніх принципів, що формується під впливом місцевих традицій, природних умов, економічних можливостей та культурних контактів.

Дерев’яне зодчество — основа самобутності давньоруського мистецтва. Техніки з’єднання колод, конструкції покрівель, пропорції споруд, вироблені століттями роботи з деревом переносяться у кам’яну архітектуру, створюючи неповторний стиль.

Культурний синтез — у Волинсько-Галицькому князівстві особливо яскраво проявляється поєднання візантійських традицій із західноєвропейськими впливами (романіка, рання готика) та місцевими особливостями. Це створює унікальний стиль, що стає основою для подальшого розвитку української культури.

Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Давньоруське мистецтво опирається на три основні джерела: візантійську традицію (іконографія, техніки, богословські принципи), місцеву дерев’яну архітектурну традицію (конструктивні принципи, пропорції, декор) та регіональні культурні впливи (романіка на заході, ісламські мотиви на півдні, скандинавські елементи на півночі).

Київська школа: золота доба (XI — поч. XII ст.)

Архітектура: десятинна церква — перша кам’яна церква України-Русі. Її було зруйновано під час монгольського штурму Києва у 1240 р. Утім, фундамент на Старокиївській горі зберігся донині.

Софія Київська встановлює канони давньоруського зодчества. П’ятинефна базиліка з багатокупольним навершям поєднує візантійські принципи з місцевими потребами. Золоті ворота — синтез фортифікаційної та сакральної архітектури.

Монументальний живопис: мозаїки Софії виконані константинопольськими майстрами, але фрески вже створені місцевими художниками. Світські сюжети в башті (полювання, ігри, музиканти) — унікальна особливість, невідома візантійським храмам.

Прикладне мистецтво: золотарство досягає високого рівня (діадеми, колти, гривни). Техніки скані, зерні, перегородчастої емалі демонструють майстерність київських ремісників.

Вишгородська ікона Божої Матері, ХІІ ст. – одна з перших ікон, що згадуються в літописах. Наразі під назвою “Володимирська” зберігається у Москві. Цю ікону привласнив князь Андрій Боголюбський, коли частково зруйнував Вишгород у 1160 р. Іконографічно Вишгородська ікона належить до типу Елеуса (Замилування).

Чернігівська та Переяславська школи (XI-XII ст.)

Волинсько-галицька школа (XII-XIV ст.)

Історичний контекст: 

Волинсько-Галицьке князівство виникло внаслідок об’єднання двох потужних земель: Галицької (центр — Галич) та Волинської (центр — Володимир) за князя Романа Мстиславича (1199). Найвищого розквіту держава досягла за його сина Данила Романовича (1238-1264), який отримав від Папи Римського королівську корону (1253).

Географічне розташування на перехресті торговельних шляхів зумовлювало інтенсивні культурні контакти:

• з Візантією через Дунайський шлях,
• із Західною Європою через Краків і Буду,
• з Північною Руссю через Київ,
• з Балканами через карпатські перевали.

Культурні зв’язки та впливи:

• Данило Галицький запрошував західних майстрів для будівництва Холма,
• династичні шлюби з угорськими, польськими, литовськими принцами
• торговельні відносини з італійськими містами через Краків,
• дипломатичні контакти з Папським престолом.

Ці зв’язки сприяли проникненню західноєвропейських художніх впливів при збереженні основи візантійської традиції.

Особливості галицько-волинського мистецтва

Синтез традицій: поєднання візантійських канонів, романських конструктивних рішень та місцевих художніх традицій створює унікальний стиль.

Західні впливи: використання стрілчастих арок, нервюрних склепінь, розвинених порталів свідчить про знайомство з готикою.

Багата орнаментика: кам’яне різьблення, поливна керамічна плитка, фрагменти вітражів демонструють високий рівень декоративно-ужиткового мистецтва.

Архітектурний синтез (Галицька архітектурна школа):

• романська техніка мурування з тесаних білокам’яних блоків для створення хрестовокупольних храмових будівель візантійського типу;
• розділеність апсид у плані на однакові наземні частини; 
• фундаменти зводились з річкового каменю на розчині;
• наземні стіни – з тесаних блоків; 
• застосовувався вапняно-піщаний розчин.

Унікальні пам’ятки: 

• Успенський собор у Галичі (1157 р.) демонструє поєднання київських традицій із західними новаціями. З’являються стрілчасті арки, розвинені портали, фігурна цегляна кладка.
• Церква святого Пантелеймона в Галичі (XII ст.) — єдиний збережений храм галицької школи. Ротонда незвичної для Русі форми демонструє західні впливи. Археологічні розкопки розкривають багатство втраченої спадщини.
• Успенський собор у Володимирі (1160-ті) — найкраще збережений храм княжої доби. Шестистовпна споруда з характерною для регіону змішаною кладкою. Фрагменти фресок демонструють високу якість живопису.
• Василівська ротонда у Володимирі — унікальна пам’ятка з елементами романіки та ранньої готики. Стрілчасті арки, нервюрні склепіння, розвинені портали.
• Оборонне зодчество: замок на Замковій горі в Галичі, укріплення Володимира демонструють розвиток фортифікаційного мистецтва. Синтез візантійських, західних романських і місцевих традицій створює оригінальні архітектурні рішення.
• Література як мистецтво: Волинсько-Галицький літопис — вершина давньоруської літературної майстерності. Яскраві характеристики князів, детальні описи битв і дипломатичних місій створюють живу картину епохи.

Школа	Основні центри	Характерні риси архітектури	Особливості живопису
Київська школа: золота доба (XI — поч. XII ст.)	Київ (Софія Київська, Михайлівський Золотоверхий, Кирилівська церква)	Монументальні хрестово-купольні храми з кількома навами та куполами; мішана кладка (цегла + камінь); декоративні ніші, аркатурно-колончасті пояси	Урочистий, монументальний стиль; фрески й мозаїки з глибоким духовним змістом; вплив візантійської традиції; стримана палітра
Чернігівська та Переяславська школи (XI–XII ст.)	Чернігів (Спасо-Преображенський собор, Борисо-Глібський собор); Переяслав	Масивність, простіші форми; більша вертикальність і менше декору; товсті стіни, вузькі вікна; зберігається хрестово-купольна система	Живопис спокійніший, суворіший; менше золота; переважають темні кольори; акцент на аскетичності образів
Волинсько-галицька школа (XII–XIV ст.)	Володимир, Галич, Холм, Львів	Поєднання візантійських і романських рис; використання тесаного каменю; декоративні аркатури, різьблений орнамент; впливи Центральної Європи	Яскравіші кольори; більша виразність облич; поєднання візантійської традиції з місцевими елементами; з’являються риси готики

Дерев’яне зодчество: душа руського мистецтва

Конструктивні принципи: техніка зрубного будівництва формує особливу естетику. “Кліть” (чотиристінний зруб) — основа усіх споруд від селянської хати до князівських палаців.

Церковне зодчество: дерев’яні храми поділяються на типи: клітьові, шатрові, ярусні, багатоверхі. Кожен регіон виробляє власні варіанти базових форм.

Вплив на кам’яну архітектуру: форми дерев’яних церков переносяться в кам’яне будівництво: шоломоподібні бані, кілеподібні покриття, складні силуети багатокупольних храмів.

Прикладне мистецтво та ремесла

Ювелірні вироби: золоті та срібні вироби XI-XIII ст. (браслети з Михайлівського монастиря, діадема з Сахнівки) демонструють високий рівень техніки та оригінальну іконографію.

Емалювання: техніка перегородчастої емалі досягає досконалості. Колти, панагії, енколпіони поєднують візантійську іконографію з місцевим декоративним смаком.

Книжкове мистецтво: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборник Святослава (1073) встановлюють високу планку книжкової мініатюри. Поєднання візантійських зразків із місцевими орнаментальними традиціями створює самобутній стиль.

Остромирове Євангеліє є пам’яткою української мови. У ньому зафіксовано типові для української мови риси, наприклад: специфічний гортанний звук h замість вибухового g, специфічно український голосний звук и, що виник унаслідок злиття давніх ы, і, взаємно наближені ненаголошені голосні е / и та и / е, голосний і на місці давнього ѣ (“ятя”), чимало притаманних українській мові морфологічних особливостей, місцеві слова (зокрема, багатьє, багно, гай, глечик, гребля, жадати, жито, зоря, кожух, криниця, лазня, оболонь, полонина, тулитися, ховатися, яр та чимало інших).

Спадок і продовження

Монгольська навала 1240 року перериває розвиток київської та чернігівської шкіл, але традиції зберігаються на західноукраїнських землях — у Галичині та на Волині. В умовах тісних контактів із Центральною Європою тут продовжується розвиток іконопису та архітектури.

У XIV-XV ст. ці традиції формують регіональні школи — галицьку, волинську, закарпатську, кожна з власною манерою та колористикою. Через Галичину візантійські традиції збагачуються західними впливами. На Волині розвивається власна іконописна школа з характерною теплою гамою та ліричністю образів.

Київська спадщина відроджується у XV столітті: фрескові розписи, іконостаси, архітектурні принципи Софії Київської стають взірцем для нових поколінь майстрів. Давньоруські традиції через українські землі впливають на мистецтво всієї Східної Європи — від Кракова до Москви, від Вільнюса до Молдови.

Швидка довідка

Хронологія основних подій

• 1019-1054 — правління Ярослава Мудрого, розквіт київської культури;
• 1054 — початок роздробленості Русі;
• 1157 — будівництво Успенського собору в Галичі;
• 1199 — об’єднання Галицького та Волинського князівств;
• 1238-1264 — правління Данила Галицького;
• 1240 — монгольська навала, занепад більшості центрів;
• 1253 — коронація Данила Галицького.

Персоналії:

• Данило Галицький (1201-1264) — князь, король, меценат і будівничий.
• Майстер Авдій — зодчий Дмитрівського собору у Володимирі.
• Феофан Грек (1340-1410) — візантійський художник, реформатор руського живопису.

Ключові роботи:

• Софія Київська (1037-1054) — головна пам’ятка, демонструє синтез візантійських і місцевих традицій: мозаїки, фрески, унікальна архітектура з 13 банями
• П’ятницька церква в Чернігові (к. XII — поч. XIII ст.) — показує романські впливи та динамічну баштоподібну композицію, останній етап давньоруської архітектури перед монгольською навалою
• Церква святого Пантелеймона в Галичі (1194) — найкраще збережений приклад романо-візантійського синтезу з білокам’яним різьбленням, портал з колонами
• Золоті ворота у Києві (1037) — символ оборонної архітектури та політичних амбіцій Ярослава Мудрого

Основні поняття:

• Регіональна школа — система художніх принципів, характерна для окремого регіону в межах мистецького стилю.
• Аркатурний пояс — декоративна смуга з маленьких арок на фасаді храму.
• Кілеподібне покриття — тип даху, що імітує форму перевернутого човна.
• Шатрове завершення — пірамідальна конструкція покриття дерев’яних церков.

Додаткові джерела:

• Юрій Лукомський: “Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ”
• НМІУ на Google Arts & Culture
  https://artsandculture.google.com/explore/collections/national-museum-of-the-history-of-ukraine?c=assets&from=811&to=1441 
• Оранта в Софії Київській
  https://localhistory.org.ua/rubrics/painting/oranta-svitonosna-pokrovitelka-kiieva/ 
• Написи на стінах Софії Київської
  https://saintsophia.dh.gu.se/ 
• Ювелірні прикраси Русі
  https://project2608086.tilda.ws/page42308238.html (походження фото не вказане, це можуть бути сучасні копії чи помилкова атрибуція)
• Тетяна Максименко. Ювелірна справа як ремесло Київської Русі
• Тетяна Максименко. Музичне мистецтво Київської Русі: основні напрями та жанри
• Чому “писали” (вишкрябували) графіті, на стінах храмів в часи Київської Русі?
• Викрадені скарби: п’ять ікон Княжої доби, які присвоїли росіяни

---

Дизайн уроку

Завдання 1. Русь-Україна та європейське середньовіччя.

Покажіть класу інтерактивну генеалогічну мапу князів Володимировичів у ХІ-ХІІ ст. https://maps-huri-ws.net/rusgen/

Запропонуйте розглянути її й зробити припущення про зв’язки, що панували між елітою Русі та інших тогочасних держав. Які торговельні контакти відбувалися? Які мистецькі твори, ідеї, матеріали передавалися і якими шляхами?

---

Завдання 2 (групове). Торговельні шляхи як провідники культури.

Об’єднайте учнів у групи. Призначте кожній групі місто для вивчення: Київ, Переяслав, Галич, Львів, Краків, Судак (або інші).

Інструкція для груп:

Знайдіть “ваше” місто на карті торгових шляхів, сформулюйте відповіді на запитання:

1. З якими регіонами воно торгувало?
2. Поміркуйте, які художні впливи могли приходити цими шляхами.
3. Знайдіть 1-2 приклади таких впливів у мистецтві (використайте пошук в інтернеті).

Завдання 3 (парне). Спорідненість європейської сакральної архітектури.

Порівняння П’ятницької церкви в Чернігові та церкви Сан-Клементе-де-Таул в Іспанії.  

Розгляньте зображення церков, визначте основні архітектурні елементи. Порівняйте будівлі, укладіть перелік спільного та відмінного. 

Підказка для вчителя

Обидві споруди співмірного розміру, зведені на початку ХІІ ст. Мають схожі романські елементи (детальніше розглядатимемо їх у наступному уроці): аркатури, баштоподібну композицію, напівциркульні й перехідні до стрілчастих арки, загальну масивність у поєднанні з витонченими декораціями. Відмінності: план (Сан-Клімент-де-Таул — тринавова базиліка з окремою дзвіницею, П’ятницька церква — хрестовокупольний храм з інтегрованою баштоподібною композицією). У порівнянні можемо бачити, як наступність візантійського мистецтва, так і взаємовпливи архітектурних ідей Русі та західноєвропейського романського стилю.

Завдання 4 (групове). Культурне значення фресок Софії Київської.

Розгляньте зображення й опис до них.

Великий інтерес становить фреска “Скоморохи”, розміщена у верхній частині башти, між вікнами. На ній зображено велику групу музикантів, що грають на струнних, ударних та духових інструментах. У лівій частині композиції зображено пневматичний орган; тут видно установку з органними трубами, праворуч від неї — органіст, ліворуч — двоє помічників, що нагнітають повітря у труби за допомогою ножних міхів.

У правій частині композиції — двоє акробатів. Один з них тримає жердину, другий лізе по ній вгору. Фреска “Скоморохи” жваво й образно розповідає про давньоруське музичне та циркове мистецтво.

http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/bashty_sofiivskogo_soboru.shtml

Якби собор будували зараз, що (хто) би було зображено на цій фресці? Запропонуйте власну версію, створіть до неї проєкт у вигляді колажу й текстового пояснення до нього (3-5 речень).

Завдання 5.1 (індивідуальне). Емоційний портрет Оранти.

Розгляньте зображення Богоматері Оранти з Софії Київської. Зверніть увагу на деталі. Прислухайтеся до власних відчуттів. 

Заповніть таблицю, опираючись на приклад:

Що бачу?	Що відчуваю?
Погляд “згори”	Враження, ніби Богоматір уважно спостерігає за глядачем, дивиться прямо в душу.

Завдання 5.2 (групове). Символічне значення Оранти.

Розгляньте зображення Богоматері Оранти з Софії Київської. Пригадайте символіку кольорів, якою послуговувалося візантійське мистецтво. Проаналізуйте, які послання зашифровані в зображенні. Яке враження Оранта справляє на сучасного глядача?

Завдання 6 (індивідуальне або парне). Структурні елементи руських храмів.

1. Розгляньте макет Свято-Преображенського собору в Чернігові — так він мав виглядати в XI ст., за Мстислава Хороброго. 
2. Позначте на зображенні (або перенесіть схему одного з фасадів на ватман) архітектурні елементи, також використані в проєкті Софії Київської. 
3. Підпишіть їхні назви.

Що ми шукаємо:

1. Куполи — бані з хрестами, центральна більша за інші.
2. Арки — півциркульні завершення отворів і декоративних ніш.
3. Пілястри — вертикальні виступи на стінах, що поділяють фасад.
4. Хрестоподібний план — вид зверху у формі хреста.
5. Апсиди — напівкруглі виступи зі східного боку храму.
6. Віконні отвори — вузькі й видовжені (бійниці), характерні для XI ст.
7. Декоративна кладка — чергування каменю та плінфи (тонкої цегли).
8. Центральна частина підвищена, з барабаном і головним куполом.
9. Сходження об’ємів до центру, коли дах і рівні зменшуються до центрального купола.

Завдання 7 (творче). Створення проєкту давньоруської виставки.

Уявіть, що вам випала честь представляти мистецтво Русі-України на міжнародному фестивалі в ХІІ ст. Підготуйте каталог вашої виставки. Експозиція має показати широкий спектр мистецьких здобутків – це може бути зброя, прикраси, споруди, книги тощо. Як основу для дизайну можна використати конструктор https://htck.github.io/bayeux . 

Завдання 8 (аналітичне). Спадкоємність традицій. 

Клас об’єднується в 3 дослідницькі групи. Кожна з них шукає елементи давньоруського мистецтва в:

• українській народній архітектурі (церкви, хати),
• декоративно-ужитковому мистецтві (вишивки, різьблення),
• сучасній церковній архітектурі України.

Результати розвідки оформлюються у вигляді презентації. Кожен приклад повинен мати такі складові: 

• а) сучасний приклад,
• б) давньоруський аналог,
• в) назва предмета / елемента, опис з вказівкою на використані матеріали, що спільного / відмінного.

Тема 2.1 Візантія та Русь

Урок 11. Давньоруське мистецтво та його регіональні школи

Робочий аркуш учня

---

Завдання 1. Порівняльна таблиця регіональних шкіл

Школа	Основні центри	Характерні риси архітектури	Особливості живопису
Київська школа: золота доба (XI — поч. XII ст.)
Чернігівська та Переяславська школи (XI-XII ст.)
Волинсько-Галицька школа (XII-XIV ст.)

Завдання 2. Аналіз архітектурної пам’ятки

Вибери один храм давньоруської доби для детального дослідження:

Назва храму: ___________________________________________________________________________________

Де розташований: _______________________________________________________________________________

Час спорудження: _____________________________________________________________________________

Будівельний матеріал: ________________________________________________________________________

Конструктивний тип: _________________________________________________________________________

Регіональні особливості:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Декоративні елементи:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Історичний контекст (замовник, функція):

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Художні впливи (візантійські, західні, місцеві):

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3 (індивідуальне). Емоційний портрет Оранти.

Розглянь зображення Богоматері Оранти з Софії Київської. Зверни увагу на деталі. Прислухайся до власних відчуттів. 

Заповни таблицю, опираючись на приклад:

Що бачу?	Що відчуваю?
Погляд “згори”	Враження, ніби Богоматір уважно спостерігає за глядачем, дивиться прямо в душу.

Завдання 4. Презентація культурної спадщини України.

Обери будь-яке зображення з уроку та  створи для нього короткий опис для реклами курсу про мистецтво Русі-України (1 речення + 1 хештег).

Зображення: ____________________________________________________________________________________

Рекламний текст:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Книжкова мініатюра.

Опираючись на зразки книжкових мініатюр (https://cdiak.archives.gov.ua/v_miniatiury.php), створи власну — таку, що ілюструватиме важливий для тебе аспект сучасного життя.

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати місце й роль давньоруського мистецтва у загальноєвропейському контексті
Навести приклади регіональних мистецьких шкіл Русі-України та описати їхні особливості
Навести приклади синтезу візантійських, західних і місцевих традицій у мистецтві Волинсько-Галицької держави
Навести приклади присутності елементів, підходів давньоруського мистецтва в сучасному українському мистецтві