Урок 12. Науково-технічний прогрес і збільшення різноманіття ресурсів (на прикладі кальмарів, бананів, цитрусових та авокадо). “Тріскові війни”

Урок 12. Науково-технічний прогрес і збільшення різноманіття ресурсів (на прикладі кальмарів, бананів, цитрусових та авокадо). “Тріскові війни”

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і відповідальність особи як громадянина за наслідки цієї діяльності.

---

1. Бананова республіка — держава з нестабільною політичною системою та економікою, що залежить від експорту одного товару (наприклад бананів).
2. Нейтральні води — частини океану чи моря, що не належать жодній державі та відкриті для вільного судноплавства.
3. Острів Зміїний — невеликий скелястий острів у Чорному морі, що належить Україні; має стратегічне значення.
4. Промислова революція — історичний період переходу від ручної праці до машинного виробництва, що почався у XVIII ст. у Великій Британії.
5. Розширення ринку збуту — процес збільшення кількості споживачів або територій, де продається продукція.
6. Сицилійська мафія — кримінальна організація, що виникла на Сицилії (Італія) на початку ХІХ ст., відома своїм впливом на політику, бізнес і суспільство.
7. Територіальні води — морська смуга шириною до 12 морських миль від берега, над якою держава має повний суверенітет.
8. Тріскові війни — серія конфліктів між Ісландією та Великою Британією у XX ст. через права на вилов тріски в Північній Атлантиці.
9. Фрукти — їстівні соковиті плоди рослин, зазвичай солодкі або кисло-солодкі, що містять насіння.
10. Цитрусові — група тропічних і субтропічних фруктів (апельсини, лимони, мандарини, грейпфрути).

Як підготуватися до уроку?

Заздалегідь ознайомтесь зі сценарієм уроку та оцініть час для виконання завдань із врахуванням темпу роботи класу із додатковими матеріалами. За потреби можна зменшити час, надавши деякі матеріали (тексти із завдання  та/або відео завдання 2) у форматі домашнього завдання перед уроком.

---

Дизайн уроку

Завдання 1.

Увідповідніть ситуацію і страву на столі, яка буде доречна в наведених ситуаціях (для відповіді поставте знак Х)

Ситуація	Страва
	тарілка з пиріжками	ваза із фруктами	піднос із шашликом	тарілка із різновидами сиру	суп (у декоративній супній каструлі)	салатниця із салатом із морепродуктами
стіл у вітальні у будній день
стіл родинного обіду у вихідний день
стіл на святковому бенкеті на честь дня народження дорослої людини
стіл у кімнаті очікування в бізнес-центрі
стіл романтичної вечері

Завдання 2.

Обговоріть у класі, чому фрукти подобаються всім людям?

Методичний коментар:

Для відповіді учнівству необхідно пригадати завдання “Пошук біологічних (еволюційних) передумов вподобань, що привертають увагу у туристичних місцях” (завдання 3, урок 5). Універсальні вподобання сформувались давно і мають біологічні передумови. Любов людей до фруктів обумовлена тим, що наші предки жили в тропічному лісі – і фрукти були основною їжею.

---

Групова робота

Завдання 1. Аналіз дослідження про зв’язок між появою мафії та торгівлею цитрусовими.

Джерело: анотація дослідження Арканджело Діміко та ін. “Походження Сицілійської мафії: Торгівля лимонами”.

Досліджувати походження мафії складно, адже в цій структурі не ведуть архівних документів, а історії оповиті легендами. Група науковців звернула увагу, що час появи сицілійської мафії припадає на початок ХІХ ст. – час, коли цитрусові перетворились із місцевого делікатеса в об’єкт міжнародної торгівлі. Розширення ринку збуту супроводжується збільшенням прибутків, що могло привабити майбутніх засновників мафії. Виявилось, що райони Сицилії, у яких є мафія майже завжди є районами де вирощують цитрусові (насамперед лимони) (див. ілюстрацію). Пізніше мафія проникла в райони, де не вирощують цитрусові. На думку дослідників, першим джерелом прибутків сицилійської мафії був контроль торгівлі цитрусовими. 

Завдання: шляхом колективного обговорення знайдіть відповідь на питання: “Людям подобаються фрукти. Чому цитрусові стали важливими товарами на міжнародному ринку лише на початку ХІХ століття?”

Методичний коментар:

Завдання може виявитись складним, допускаються підказки вчителя.

Основна мета завдання – на певному прикладі показати, що технічний прогрес може посприяти розширенню ринку певного товару і цим самим зробити його важливим ресурсом.

Зверніть увагу, що появі мафії посприяли не лише збільшення прибутків від торгівлі, але й відсутність сильної влади на Сицилії на початку ХІХ ст. В Іспанії також ростуть цитрусові, але наявність впливової влади перешкодило появі організованої злочинності.

Відповідь: більшість фруктів мають короткий термін зберігання і потребують швидких засобів транспортування. Вітрильний флот та гужовий транспорт не могли забезпечити швидкої доставки на далекі відстані, тому торгівля обмежувалась окремими регіонами. Поява пароплавів та залізниць перетворила фрукти на товар, який можна продавати по всьому світу.

Завдання 2. Диспут “Як не стати “банановою республікою”?

Джерело: відео “Диктатори і рабська праця? Чим грішила бананова імперія United Fruit — ICTV” https://www.youtube.com/watch?v=WFVErWB_OnI

(нижче наведено посилання у форматі qr-коду)

Завдання:

1. Обговоріть запитання: “Що таке “бананова республіка”?
2. Перегляньте відео.
3. Обговоріть питання: “Чому банани стали важливим ресурсом?”
4. Обговоріть питання: “Як не стати банановою республікою?” (зауважте, що визначення “бананова республіка” стосується на лише торгівлі бананами)

Методичний коментар:

Поширене уявлення, що “бананові республіки” – це економічно відсталі країни Африки. Насправді початково “бананові республіки” були в Центральній Америці і їхньою основною характеристикою є не бідність, а низька диверсифікація, побудова економіки на одному ресурсі, наприклад, торгівлі бананами, але це може бути й будь-який інший товар, зокрема нафта. У таких країнах вибудовуються автократичні режими, контроль “кланів” за торгівлею основним ресурсом, внаслідок чого більшість населення живе бідно. Щоб уникнути перетворення в бананову республіку необхідна диверсифікація економіки.

Завдання 3. Круглий стіл на тему: “Тріскові війни та цінність острова Зміїний”.

Джерела: фрагмент із книги Леоніда Горобця “Зоологічна екскурсія супермаркетом. Невідома історія відомих продуктів” (Видавництво “Віхола”, 2022).

“Ще пів століття тому риболовецький промисел орієнтувався на обмежене різноманіття традиційних об’єктів — оселедців і тріски. Їх було вдосталь, щоб задовольнити потреби ринку. Принаймні в минулі епохи. Двісті років тому, з початком Промислової революції, зростає чисельність населення і, що особливо важливо, робітників заводів, тобто людей, не задіяних у виробництві продуктів харчування. Зростає попит на їжу, яка була б дешевою, поживною і бажано смачною, наприклад рибу. На той час суттєво скоротилися запаси атлантичних оселедців, тож рибалки зосередилися на трісці. Ця риба воістину є одним із символів індустріалізації. У 1860 році у Великій Британії, у центрі Промислової революції, у робітничих їдальнях з’являється фіш енд чіпс — одна із небагатьох страв британської кухні, що здобула світове визнання. За класичним рецептом, рибним компонентом страви є саме тріска.

Цікава ще одна ознака взаємозв’язку тріски й прогресу. Допоки у Великій Британії зростає попит на тріску, у промислово відсталій Російській імперії її споживають мало. Навіть на початку ХХ століття цю рибу знали хіба що поблизу Архангельська і трішки в Петербурзі як страву французької кухні — лабардан. У регіонах імперії, більш віддалених від північних морів, тріска була маловідома.

У середині ХХ століття, з появою морозильних установок, тріска стає цінним ресурсом. Коли пишуть про користь тріски, то зазвичай згадують дієтологічні показники — омега-кислоти, білки, вітаміни тощо, та в неї є ще одна вкрай корисна особливість — тріска масово підходить до берегів у першій половину року. До червня рибалки вже знають, наскільки прихильною була фортуна, можуть спланувати прибутки, а разом з ними — кредитоспроможність наприкінці року. Тріска вже пахла не рибою, а валютою, і справи набули серйозних обертів. У другій половині ХХ століття боротьба за вилов тріски породила серію міжнародних конфліктів, що ввійшли в історію як «тріскові війни». Ініціатором була Ісландія, яка в 1958 році заявила про виняткове право ловити рибу в зоні 12 миль навколо своїх берегів, з 1972 зажадала розширення акваторії до 50 миль, а 1975-го — до 200 миль. Військовими противниками крихітної острівної держави були Велика Британія та Західна Німеччина, за дипломатичної підтримки Франції, Бельгії, Нідерландів, Данії та Іспанії. Попри позірно нерівні сили, в усіх трьох «тріскових війнах» перемога діставалась Ісландії. Якщо до початку протистояння її виняткове право на використання морських ресурсів обмежувалося 2 милями (3,7 км) довкола берегів, то після завершення за Ісландією було закріплено 200 миль. У 1982 році саме ця відстань увійде до міжнародного законодавства як максимально допустима межа виняткової економічної зони морських держав.

На щастя, «тріскові війни» завершилися без людських жертв, хоч до цього було ой як близько. Ісландія та Велика Британія активно застосовували воєнно-морські сили, здебільше тараном (рис. 19). Також ісландці перерізали канати риболовецьких тралів британських і західнонімецьких суден. Перемоги було досягнуто завдяки помилкам британських дипломатів і вдалому використанню Ісландією свого географічного розташування: на острові розташовані авіабази, що є запорукою домінування НАТО в регіоні. «Тріскові війни» продемонстрували, що в сучасному світі маленькі держави можуть перемагати значно сильніших суперників. Ця серія конфліктів змінила перебіг історії, хоч на самому початку було просто бажання збільшити вилов риби.

«Тріскові війни» ще не вщухли, а чисельність цих риб почала стрімко зменшуватися. Від 1960-х до 1990-х улов атлантичної тріски зменшився майже в 38 разів! І попри обмеження вилову, чисельність досі не відновилась. У ті самі роки один за одним скоротилися вилови найбільш масових риб: перуанського анчоусу, оселедців в Атлантиці, тріски з шельфу Ньюфаундлеру, мойви, іспанської макрелі, японської скумбрії та багатьох інших. Ці риби швидко розмножуються, здавалося, що навіть інтенсивний вилов не зможе підірвати чисельність. Сталося не так, як гадалося. Чому? Ніхто не знає.

Коли ресурс, за який було протистояння, зменшується, а потреба в ньому залишається, то можливі два варіанти подальшого перебігу подій. За першим боротьба стане жорсткішою – і Четверта тріскова чи Перша оселедцева війни були б справою часу. На щастя, реалізувався інший сценарій — ресурсу дібрали заміну. Рибалки спрямували сіті на інші види риб, якими раніше гребували”.

Завдання:

1. Прочитайте фрагмент із книги “Зоологічна екскурсія супермаркетом”
2. Обговоріть, який зв’язок між результатом Тріскових війн та цінністю острова Зміїний для України?
3. Обговоріть, який зв’язок між Промисловою революцією і тим, що тріска, банани, цитрусові та інші продукти стали цінним ресурсом?

Методичний коментар:

Судовий процес “Румунія проти України” (2004-2009) за територіальні води постановив кордон, що лише частково задовольняв запит Румунії та України. Запит Румунії враховано більше, ніж України, однак судовим рішенням остаточно закріплено приналежність острова Зміїний Україні.

Тріскові війни призвели до того, що в міжнародному законодавстві розширили акваторію територіальних вод з 5 миль до 200 миль. Завдяки цьому частина родовищ нафти поблизу узбережжя України є власністю народу України, а не розташовані в нейтральних водах. Острів Зміїний із невеликої частинки суходолу став точкою, яка дозволяє розширити акваторію територіальних вод, зокрема частини із родовищами.

Робота в парах

Завдання 4. Складення.

Створення кластера “Промислова революція і розширення міжнародної торгівлі”.

Джерело: проєкт кластера “Промислова революція і розширення міжнародної торгівлі”.

Завдання: використовуючи знання, отримані на уроці, домалюйте стрілки, що вказують на причиново-наслідкові зв’язки. Початок стрілок – блок “Промислова революція”.

Методичний коментар:

Завдання є підбиттям підсумків уроку. Отримані результати наприкінці теми буде використано для поєднання із кластером, підсумковим у темі 2.

Відповідь

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію, чому люди люблять фрукти
Я розумію зв’язок між Промисловою революцією і розширенням міжнародної торгівлі
Я знаю, чому ресурси можуть перетворюватись із товарів регіональної торгівлі на товари міжнародної торгівлі
Я можу пояснити, як розширення ринку збуту підвищує цінність ресурсів
Я знаю, що таке “бананові республіки” та “тріскові війни”
Я розумію, що сприяє перетворенню держави в “бананову республіку”

Урок 12. Науково-технічний прогрес і збільшення різноманіття ресурсів (на прикладі кальмарів, бананів, цитрусових та авокадо). “Тріскові війни”

Робочий аркуш учнівства

---

Завдання 1.

Увідповідніть ситуацію і страву на столі, яка буде доречна в наведених ситуаціях (для відповіді поставте знак Х)

Ситуація	Страва
	тарілка з пиріжками	ваза із фруктами	піднос із шашликом	тарілка із різновидами сиру	суп (у декоративній супній каструлі)	салатниця із салатом із морепродуктами
стіл у вітальні у будній день
стіл родинного обіду у вихідний день
стіл на святковому бенкеті на честь дня народження дорослої людини
стіл у кімнаті очікування в бізнес-центрі
стіл романтичної вечері

Завдання 2.

Обговоріть у класі, чому фрукти подобаються всім людям?

---

Групова робота

Завдання 1: Аналіз дослідження про зв’язок між появою мафії та торгівлею цитрусовими.

Джерело: анотація дослідження Арканджело Діміко та ін. “Походження Сицілійської мафії: Торгівля лимонами”.

Досліджувати походження мафії складно, адже в цій структурі не ведуть архівних документів, а історії оповиті легендами. Група науковців звернула увагу, що час появи сицілійської мафії припадає на початок ХІХ ст. – час, коли цитрусові перетворились із місцевого делікатеса в об’єкт міжнародної торгівлі. Розширення ринку збуту супроводжується збільшенням прибутків, що могло привабити майбутніх засновників мафії. Виявилось, що райони Сицилії, у яких є мафія майже завжди є районами де вирощують цитрусові (насамперед лимони) (див. ілюстрацію). Пізніше мафія проникла в райони, де не вирощують цитрусові. На думку дослідників, першим джерелом прибутків сицилійської мафії був контроль торгівлі цитрусовими. 

Завдання: шляхом колективного обговорення знайдіть відповідь на питання: “Людям подобаються фрукти. Чому цитрусові стали важливими товарами на міжнародному ринку лише на початку ХІХ століття?”

Завдання 2. Диспут “Як не стати “банановою республікою”?

Джерело: відео “Диктатори і рабська праця? Чим грішила бананова імперія United Fruit — ICTV” https://www.youtube.com/watch?v=WFVErWB_OnI

(нижче наведено посилання у форматі qr-коду)

Завдання:

1. Обговоріть запитання: “Що таке “бананова республіка”?
2. Перегляньте відео.
3. Обговоріть, чому банани стали важливим ресурсом?
4. Обговоріть, як не стати банановою республікою? (зауважте, що визначення “бананова республіка” стосується на лише торгівлі бананами)

Завдання 3. Круглий стіл на тему: “Тріскові війни та цінність острова Зміїний”.

Джерела: фрагмент із книги Леоніда Горобця “Зоологічна екскурсія супермаркетом. Невідома історія відомих продуктів” (Видавництво “Віхола”, 2022).

“Ще пів століття тому риболовецький промисел орієнтувався на обмежене різноманіття традиційних об’єктів — оселедців і тріски. Їх було вдосталь, щоб задовольнити потреби ринку. Принаймні в минулі епохи. Двісті років тому, з початком Промислової революції, зростає чисельність населення і, що особливо важливо, робітників заводів, тобто людей, не задіяних у виробництві продуктів харчування. Зростає попит на їжу, яка була б дешевою, поживною і бажано смачною, наприклад рибу. На той час суттєво скоротилися запаси атлантичних оселедців, тож рибалки зосередилися на трісці. Ця риба воістину є одним із символів індустріалізації. У 1860 році у Великій Британії, у центрі Промислової революції, у робітничих їдальнях з’являється фіш енд чіпс — одна із небагатьох страв британської кухні, що здобула світове визнання. За класичним рецептом, рибним компонентом страви є саме тріска.

Цікава ще одна ознака взаємозв’язку тріски й прогресу. Допоки у Великій Британії зростає попит на тріску, у промислово відсталій Російській імперії її споживають мало. Навіть на початку ХХ століття цю рибу знали хіба що поблизу Архангельська і трішки в Петербурзі як страву французької кухні — лабардан. У регіонах імперії, більш віддалених від північних морів, тріска була маловідома.

У середині ХХ століття, з появою морозильних установок, тріска стає цінним ресурсом. Коли пишуть про користь тріски, то зазвичай згадують дієтологічні показники — омега-кислоти, білки, вітаміни тощо, та в неї є ще одна вкрай корисна особливість — тріска масово підходить до берегів у першій половину року. До червня рибалки вже знають, наскільки прихильною була фортуна, можуть спланувати прибутки, а разом з ними — кредитоспроможність наприкінці року. Тріска вже пахла не рибою, а валютою, і справи набули серйозних обертів. У другій половині ХХ століття боротьба за вилов тріски породила серію міжнародних конфліктів, що ввійшли в історію як «тріскові війни». Ініціатором була Ісландія, яка в 1958 році заявила про виняткове право ловити рибу в зоні 12 миль навколо своїх берегів, з 1972 зажадала розширення акваторії до 50 миль, а 1975-го — до 200 миль. Військовими противниками крихітної острівної держави були Велика Британія та Західна Німеччина, за дипломатичної підтримки Франції, Бельгії, Нідерландів, Данії та Іспанії. Попри позірно нерівні сили, в усіх трьох «тріскових війнах» перемога діставалась Ісландії. Якщо до початку протистояння її виняткове право на використання морських ресурсів обмежувалося 2 милями (3,7 км) довкола берегів, то після завершення за Ісландією було закріплено 200 миль. У 1982 році саме ця відстань увійде до міжнародного законодавства як максимально допустима межа виняткової економічної зони морських держав.

На щастя, «тріскові війни» завершилися без людських жертв, хоч до цього було ой як близько. Ісландія та Велика Британія активно застосовували воєнно-морські сили, здебільше тараном (рис. 19). Також ісландці перерізали канати риболовецьких тралів британських і західнонімецьких суден. Перемоги було досягнуто завдяки помилкам британських дипломатів і вдалому використанню Ісландією свого географічного розташування: на острові розташовані авіабази, що є запорукою домінування НАТО в регіоні. «Тріскові війни» продемонстрували, що в сучасному світі маленькі держави можуть перемагати значно сильніших суперників. Ця серія конфліктів змінила перебіг історії, хоч на самому початку було просто бажання збільшити вилов риби.

«Тріскові війни» ще не вщухли, а чисельність цих риб почала стрімко зменшуватися. Від 1960-х до 1990-х улов атлантичної тріски зменшився майже в 38 разів! І попри обмеження вилову, чисельність досі не відновилась. У ті самі роки один за одним скоротилися вилови найбільш масових риб: перуанського анчоусу, оселедців в Атлантиці, тріски з шельфу Ньюфаундлеру, мойви, іспанської макрелі, японської скумбрії та багатьох інших. Ці риби швидко розмножуються, здавалося, що навіть інтенсивний вилов не зможе підірвати чисельність. Сталося не так, як гадалося. Чому? Ніхто не знає.

Коли ресурс, за який було протистояння, зменшується, а потреба в ньому залишається, то можливі два варіанти подальшого перебігу подій. За першим боротьба стане жорсткішою – і Четверта тріскова чи Перша оселедцева війни були б справою часу. На щастя, реалізувався інший сценарій — ресурсу дібрали заміну. Рибалки спрямували сіті на інші види риб, якими раніше гребували”.

Завдання:

1. Прочитайте фрагмент із книги “Зоологічна екскурсія супермаркетом”
2. Обговоріть, який зв’язок між результатом Тріскових війн та цінністю острова Зміїний для України?
3. Обговоріть, який зв’язок між Промисловою революцією і тим, що тріска, банани, цитрусові та інші продукти стали цінним ресурсом?

Робота в парах

Завдання 4. Складення.

Створення кластера “Промислова революція і розширення міжнародної торгівлі”

Завдання: використовуючи знання, отримані на уроці, домалюйте стрілки, що вказують на причиново-наслідкові зв’язки. Початок стрілок – блок “Промислова революція”.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію, чому люди люблять фрукти
Я розумію зв’язок між Промисловою революцією і розширенням міжнародної торгівлі
Я знаю, чому ресурси можуть перетворюватись із товарів регіональної торгівлі на товари міжнародної торгівлі
Я можу пояснити, як розширення ринку збуту підвищує цінність ресурсі
Я знаю, що таке “бананові республіки” та “тріскові війни”
Я розумію, що сприяє перетворенню держави в “бананову республіку”