Урок 14. Глобальне похолодання та пандемії чуми VI та ХIV століть

Урок 14. Глобальне похолодання та пандемії чуми VI та ХIV століть

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: здатність учня / учениці використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.

---

1. “Чому нації занепадають?” — популярна книга економістів Дарона Аджемоґлу й Джеймса Робінсона, яка стверджує, що головною причиною успіху або занепаду держав є їхні політичні та економічні інститути. Автори розрізняють «інклюзивні» інститути, що забезпечують права, конкуренцію та можливості для більшості, і «екстрактивні», які зосереджують владу та ресурси в руках вузької еліти. Країни прогресують, коли інклюзивні інститути дозволяють людям вільно інвестувати, працювати, створювати бізнес і впливати на владу. Натомість екстрактивні системи блокують розвиток, стримують інновації й породжують бідність та політичну нестабільність. Книга наводить історичні та сучасні приклади, щоб показати, як інститути формують довгострокові траєкторії держав.
2. Великий шовковий шлях — мережа торговельних та культурних маршрутів між Східною Азією, Середньою Азією, Близьким Сходом і Європою, якою транспортували шовк, спеції, ідеї та технології.
3. Джерело інфекції — організм або об’єкт, у якому збудник хвороби живе, розмножується і з якого може передаватися іншим (наприклад, хворі люди, тварини, заражена вода).
4. Палінологічні дослідження — наукове вивчення пилку та спор рослин для реконструкції давніх кліматів, ландшафтів і змін рослинності.
5. Пандемія — масштабне поширення інфекційної хвороби по багатьох країнах і континентах.
6. Трансмісивна передача захворювання — передача інфекції через переносника (кліщів, бліх, комарів), коли збудник потрапляє в організм людини після укусу або контакту з переносником.
7. Чорна смерть — пандемія чуми середини XIV ст., яка охопила Євразію та Північну Африку і призвела до масової смертності та значних соціально-економічних змін.
8. Чума бубонна — форма чуми, за якої бактерія Yersinia pestis уражає лімфатичні вузли, спричиняючи болючі «бубони» та важке загальне отруєння організму.
9. Чума легенева — найнебезпечніша форма чуми, що вражає легені й передається повітряно-крапельним шляхом; перебіг швидкий і часто смертельний без лікування.
10. Юстиніанова чума — велика епідемія чуми у Візантії (541–549 рр.), що забрала мільйони життів і ослабила імперію.

---

Якщо вважаєте, що для виконання завдань необхідно більше часу, то попередньо дайте як домашнє завдання перегляд відео “Чума Юстиніана” (із завдання 3) або все завдання повністю.

Завдання 4 є мінілекцією вчителя, за статею Izdebski A. & all. (2019) “Big Data Palaeoecology reveals significant variation in Black Death mortality in Europe”. Підготовка до лекції потребує певного часу.

---

Дизайн уроку

Завдання

На гравюрі 17 ст. – образ, відомий у сучасній масовій культурі. Обговоріть у класі питання:

• коли був період “Чорної смерті”?
• які асоціації у вас викликає ця фігура?
• як ви вважаєте, у які століття існувало подібне вбрання? А, можливо, воно взагалі не існувало?

Методичний коментар: 

Попередньо прочитайте про “Чумного лікаря” (наприклад, на сайті Britannica https://www.britannica.com/science/plague-doctor ). Вбрання справді існувало, але не в 14 столітті – часи Чорної Смерті, а в 17 столітті. Запитайте в учнів, яка це історична епоха – чимало в кого образ “чумного лікаря” асоціюється із Середніми віками.

Вбрання справді зменшувало ризик зараження, хоч виготовлене внаслідок хибних уявлень про чуму (одне із правил логіки вказує, що хибне твердження може призвести до будь-яких висновків, зокрема правильних).

Разом із учнівством здійсніть порівняльний аналіз асоціацій, що викликає “Чумний лікар” в сучасної людини. Для цього, наприклад, виписуйте варіанти відповідей на дошку.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Побудова часолінії “Пандемії чуми і клімат”.

Джерело: графік зміни температур. Також на графіку наведено AOD – показник оптичної глибини аерозолю, який також потрібний для палеокліматичних реконструкцій, оскільки відображає кількість вулканічного попелу в атмосфері. Однак завдання можна виконати, орієнтуючись лише на дані температури.

Завдання:

1. На графіку прямою вертикальною лінією (бажано червоного кольору) позначте роки початку Юстиніанової чуми (541 р.) та Чорної смерті (1347 р.) (у точності позначення орієнтуйтесь на можливості, обумовлені масштабом графіку, у цьому випадку неможливо позначити з точністю до одного року). Підпишіть обидві пандемії.
2. Зробіть і запишіть висновок про те, які кліматичні умови спільні для Юстиніанової чуми та Чорної смерті?

Відповідь

Юстиніанова чума та Чорна смерть почались у період похолодання, але не відразу, а після тривалого холодного періоду.

Робота в парах

Завдання 2. Дослідження шляхів поширення чуми.

Джерела: схема поширення захворювання чуми. Зверніть увагу: хвороба має дві форми з різними шляхами передачі. Бубонна чума поширюється трансмісивним шляхом (через кров або лімфу), легенева чума поширюється повітрянокрапельним шляхом. Бубонна чума може переходити в легеневу форму.

Природний цикл поширення із залученням різних ссавців (лисиця, кріль, бабак) є прикладом, видовий склад та кількість ланок можуть бути іншими.

Наукова стаття із уточненням про шляхи поширення чуми Barbieri R., Drancourt M, Raoult D. (2019) “Plague, camels, and lice” https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.1901145116

Зверніть увагу: блохи можуть пити кров із різних теплокровних тварин. На відміну від бліх, воші більш вибагливі у виборі господаря – і зазвичай різні види вошей живляться кров’ю представників одного певного виду.

Завдання

1. Проаналізуйте схему шляхів поширення чуми. Поміркуйте, яка форма чуми – бубонна чи легенева, буде поширюватись швидше поміж людей.
2. Ознайомтесь із науковим дослідженням “Plague, camels, and lice” (за потреби скористайтесь перекладачем, наявним у браузері). Поміркуйте, що могло сприяти поширенню чуми на далекі відстані (з Китаю до Близького Сходу) у Середні віки.
3. Запишіть пропущені слова.

У природі осередком чуми є популяції ссавців, насамперед ________________________ (необхідно вказати групу ссавців). Поширення захворювання в природі відбувається завдяки переносникам – ________________________. Від ссавців (найчастіше ________________________),  через укуси ________________________ чума інфікує людей. Це ________________________ форма чуми. Люди із такою формою захворювання рідко заражають інших людей, але інфекція може поширюватись з кров’ю хворого, зокрема через укуси ________________________. Така форма чуми може змінитись в ________________________ форму чуми, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Ця форма чуми поширюється значно ________________________ в суспільстві.

Описані шляхи розповсюдження хвороби стосуються насамперед поширеня в межах населених пунктів. На далекі відстані чума може передаватись через інфікованих ________________________. Цих тварин використовували середньовічні купці в Азії, зокрема на відомому торговельному шляху, який називають _________________________________.

Відповідь

У природі осередком чуми є популяції ссавців, насамперед гризунів (інший варіант – пацюків) (необхідно вказати групу ссавців). Поширення захворювання в природі відбувається завдяки переносникам – блохам. Від ссавців (найчастіше пацюків),  через укуси бліх чума інфікує людей. Це бубонна форма чуми. Люди із такою формою захворювання рідко заражають інших людей, але інфекція може поширюватись з кров’ю хворого, зокрема через укуси вошей. Така форма чуми може змінитись у легеневу форму чуми, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Ця форма чуми поширюється значно швидше в суспільстві.

Описані шляхи розповсюдження хвороби стосуються насамперед поширеня в межах населених пунктів. На далекі відстані чума може передаватись через інфікованих верблюдів. Цих тварин використовували середньовічні купці в Азії, зокрема на відомому торговельному шляху, який називають Великий шовковий шлях.

Групова робота

Завдання 3. Обговорення відео “Чума Юстиніана”.

Джерело: відео “Чума Юстиніана” 
https://www.youtube.com/watch?v=pJ35NulUNlY (на відео вмикається автоматичний переклад звукової доріжки українською мовою, у налаштуваннях можна повернути мову оригіналу)

також доступне за qr-посиланням

Завдання

1. Перегляньте відео “Чума Юстиніана”.
2. Обговоріть у класі:
   • Чому імператор Юстиніан, будучи вправним політиком та воєначальником, залишив імперію ослабленою?
   • Якою була б історія Європи, якби Юстиніан зумів об’єднати Східну та Західну Римські імперії в єдину могутню державу?

Методичний коментар: 

Зверніть увагу учнівства, що пандемії чуми поширюються переважно в часи глобального похолодання. У подальшому в цьому переконаємось, коли вивчатимемо Чорну смерть.

Завдання 4. Мінілекція “Поширення Чорної смерті”

Джерело: лекція вчителя.

Завдання: послухайте лекційний матеріал від вчителя, обговоріть у класі, що привернуло вашу увагу.

Методичний коментар: 

Заздалегідь підготуйте презентацію із лекційним матеріалом (на 5-7 хвилин). За даними дослідження 

Izdebski A. & all. (2019) “Big Data Palaeoecology reveals significant variation in Black Death mortality in Europe”

Препринт статті наявний у вільному доступі на сайті ResarchGate
https://www.researchgate.net/publication/352939567_Big_Data_Palaeoecology_reveals_significant_variation_in_Black_Death_mortality_in_Europe

або на сайті Academia
https://www.academia.edu/66972069/Big_Data_Palaeoecology_reveals_significant_variation_in_Black_Death_mortality_in_Europe

Мета цього завдання – показати регіони, які найбільше постраждали від Чорної смерті. Також слід звернути увагу, що результати було отримано завдяки палінологічним дослідженням. У письмових джерелах зазвичай описують трагічне поширення чуми, але не згадують, якщо регіон не постраждав. Дослідження пилку дає змогу встановити те, що неможливо виявити аналізом письмових джерел.

Матеріал, що наведено в дослідженні складний для самостійного опрацювання учнівством, тому пояснення покладено на вчителя.

Завдання 5. Круглий стіл “Наслідки Чорної смерті”

Джерело: пост “Чума та устриці” у науково-популярному блозі “Стромата” (можна читати без переходу за посиланням, текст посту наведено нижче)

ЧУМА ТА УСТРИЦІ

Пізнє Середньовіччя, Англія, замок Дадлі. Над країною витає чума.

Полудень, час “розірвати піст” – “брекфест” (to break fast), як-то кажуть простолюдини, або ж, говорячи більш шляхетно, “дісне” (disner, disieiūnāre). На столі володаря замку страви з оленини, куріпок та устриць (саме страви, сирими їх не їли). На кухні допікається порося, але то для прислуги. Уже не ті часи, щоб подавати свинину феодалу: чорна смерть змінила старі звичаї [1].

До пандемії середні прошарки англійського суспільства рідко смакували м’ясом. Основу раціону селянина становили страви з ячменю та вівса, цибуля, боби. М’ясні продукти якщо й були, то дешеві: бекон, овеча голова, запечена з тварігом тощо. Слуги харчувалися дещо ліпше: замість вівсяних круп використовували ячмінь та пшеницю. М’ясних страв було більше, але також недорогі: стара яловичина в скоромні дні та оселедці або тріска в пісні [2].

Чума забрала життя третини англійців, особливо з-поміж молодих людей середнього і нижчого прошарку [3]. Це… покращило добробут тих, хто вижив. Нестача робочих рук сприяла підвищенню зарплатні, доходи простолюду зросли [3, 4]. У хатинах робітників і селян дедалі частіше споживали свинину, яку до пандемії можна було занюшити хіба що в заможній оселі [5].

Зміни стали справжнім викликом для аристократії. Як продемонструвати свою винятковість? Незалежно від епохи, шляхів три:

1) володіти знаннями;

2) контролювати товари масового вжитку;

3) вирізнятися елітним штибом життя.

У середньовічній Європі перший спосіб більше личив духовенству, ніж феодалам.

З другим способом теж стало непросто. Збільшення прибутків простолюду послабило контроль за товарами масового вжитку. До чуми достатньо було їсти пшеничний хліб і свинину, замість вівсяного пирога та бекону, і це вже відрізняло багатого від бідного. Тепер межа стала менш чіткою [1].

Залишався третій шлях – демонстрація “елітарності”. Бенкетні зали ставали дедалі пишнішими, а страви дорожчими. І хоч від замку Дадлі до морського узбережжя більше 150 км, сюди дедалі частіше привозять устриць [1].

Як зауважив Йоган Гейзінга: “Гострі контрасти й разючі вияви наснажували повсякденне життя збудженням та пристрастю і витворювали незмінне хитання між розпачем і нестримними веселощами, між жорстокістю і зворушливою побожністю, такими характерними для середньовіччя” [6].

_____

Джерела:

1. Thomas R. & al. (2020) “The Changing Exploitation of Oysters (Ostrea edulis L. 1758) in Late Medieval and Early Modern England: A Case Study from Dudley Castle, West Midlands”
2. Hammond P.W.  (1993) ” Food and Feast in Medieval England “
3. Дейвіс Н. (2014) “Європа. Історія”
4. Munro J. (2004) “Before and After the Black Death: Money, Prices, and Wages in Fourteenth-Century England”
5. Thomas  R. (2007) “Maintaining Social Boundaries Through the Consumption of Food in Medieval England.”
6. Huizinga J. (1924) “The Waning of the Middle Ages” (цитовано по Дейвіс “Європа. Історія” в перекладі Петра Таращука)

Завдання 

1. Прочитайте пост “Чума та устриці”.
2. Обговоріть, які наслідки для подальшого перебігу історичних подій мала Чорна смерть.

Методичний коментар: 

Доповніть обговорення інформацією із книги Д. Аджемоглу та Дж. Ромбінсона “Чому нації занепадають?” (за відсутності книги скористайтесь фотографіями, що наведені нижче). Автори вказують, що Чорна смерть в Англії хоч і вбила багатьох людей, але посприяла розширенню прав робітників. На думку авторів, це сприяло тому, що в подальшому Промислова революція стала можливою в Англії, а потім і як подія світового значення. Автори помиляються, щодо поширення чуми в Східній Європі, оскільки писали книгу до дослідження Izdebski A. & all. (2019) “Big Data Palaeoecology reveals significant variation in Black Death mortality in Europe”

---

	Ні	Частково	Так
Я знаю, коли почалась Юстиніанова чума та Чорна смерть і які обставини цьому сприяли
Я розумію шляхи поширення чуми в населених пунктах та на далекі відстані
Я можу назвати різницю в поширенні різних форм чуми
Я знаю, які регіони Європи постраждали від Чорної смерті найбільше
Я розумію наслідки Юстиніанової чуми та Чорної смерті для подальшої історії

Урок 14. Глобальне похолодання та пандемії чуми VI та ХIV століть

Робочий аркуш учнівства

---

Завдання

На гравюрі 17 ст. – образ, відомий у сучасній масовій культурі. Обговоріть у класі питання:

• коли був період “Чорної смерті”?
• які асоціації у вас викликає ця фігура?
• як ввааєте, у які століття існувало подібне вбрання? А, можливо, воно взагалі не існувало?

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Побудова часолінії “Пандемії чуми і клімат”.

Джерело графік зміни температур. Також на графіку наведено AOD – показник оптичної глибини аерозолю, який також потрібний для палеокліматичних реконструкцій, оскільки відображає кількість вулканічного попелу в атмосфері. Однак завдання можна виконати, орієнтуючись лише на дані температури.

Завдання:

1. На графіку прямою вертикальною лінією (бажано червоного кольору) позначте роки початку Юстиніанової чуми (541 р.) та Чорної смерті (1347 р.) (у точності позначення орієнтуйтесь на можливості, обумовлені масштабом графіка, у цьому випадку неможливо позначити з точністю до одного року). Підпишіть обидві пандемії.
2. Зробіть і запишіть висновок про те, які кліматичні умови спільні для Юстиніанової чуми та Чорної смерті?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота в парах

Завдання 2. Дослідження шляхів поширення чуми.

Джерела: схема поширення захворювання чуми. Зверніть увагу: хвороба має дві форми з різними шляхами передачі. Бубонна чума поширюється трансмісивним шляхом (через кров або лімфу), легенева чума поширюється повітрянокрапельним шляхом. Бубонна чума може переходити в легеневу форму.

Природний цикл поширення із залученням різних ссавців (лисиця, кріль, бабак) є прикладом, видовий склад та кількість ланок можуть бути іншими.

Наукова стаття із уточненням про шляхи поширення чуми Barbieri R., Drancourt M, Raoult D. (2019) “Plague, camels, and lice” https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.1901145116

Зверніть увагу: блохи можуть пити кров із різних теплокровних тварин. На відміну від бліх, воші більш вибагливі у виборі господаря – і зазвичай різні види вошей живляться кров’ю представників одного певного виду.

Завдання

1. Проаналізуйте схему шляхів поширення чуми. Поміркуйте яка форма чуми- бубонна чи легенева буде поширюватись швидше поміж людей.
2. Ознайомтесь із науковим дослідженням “Plague, camels, and lice” (за потреби скористайтесь перекладачем, наявним у браузері). Поміркуйте, що могло сприяти поширенню чуми на далекі відстані (з Китаю до Близького Сходу) в Середні віки.
3. Запишіть пропущенні слова.

У природі осередком чуми є популяції ссавців, насамперед ________________________ (необхідно вказати групу ссавців). Поширення захворювання в природі відбувається завдяки переносникам – ________________________. Від ссавців (найчастіше ________________________),  через укуси ________________________ чума інфікує людей. Це ________________________ форма чуми. Люди із такою формою захворювання рідко заражають інших людей, але інфекція може поширюватись з кров’ю хворого, зокрема через укуси ________________________. Така форма чуми може змінитись в ________________________ форму чуми, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Ця форма чуми поширюється значно ________________________ в суспільстві.

Описані шляхи розповсюдження хвороби стосуються насамперед поширеня в межах населених пунктів. На далекі відстані чума може передаватись через інфікованих ________________________. Цих тварин використовували середньовічні купці в Азії, зокрема на відомому торговельному шляху, який називають _________________________________.

Групова робота

Завдання 3. Обговорення відео “Чума Юстиніана”.

Джерело: відео “Чума Юстиніана” 
https://www.youtube.com/watch?v=pJ35NulUNlY (на відео вмикається автоматичний переклад звукової доріжки українською мовою, в налаштуваннях можна повернути мову оригіналу)

також доступне за qr-посиланням

Завдання

1. Перегляньте відео “Чума Юстиніана”.
2. Обговоріть у класі:
   • Чому імператор Юстиніан, будучи вправним політиком та воєначальником, залишив імперію ослабленою?
   • Якою була б історія Європи, якби Юстиніан зумів об’єднати Східну та Західну Римські імперії в єдину могутню державу?

Завдання 4. Мінілекція “Поширення Чорної смерті”

Джерело: лекція вчителя.

Завдання: послухайте лекційний матеріал від вчителя, обговоріть у класі – що привернуло вашу увагу.

Завдання 5. Круглий стіл “Наслідки Чорної смерті”.

Джерело: пост “Чума та устриці” у науково-популярному блозі “Стромата” (можна читати без переходу за посиланням, текст посту наведено нижче)

ЧУМА ТА УСТРИЦІ

Пізнє Середньовіччя, Англія, замок Дадлі. Над країною витає чума.

Полудень, час “розірвати піст” – “брекфест” (to break fast), як-то кажуть простолюдини, або ж, говорячи більш шляхетно, “дісне” (disner, disieiūnāre). На столі володаря замку страви з оленини, куріпок та устриць (саме страви, сирими їх не їли). На кухні допікається порося, але то для прислуги. Уже не ті часи, щоб подавати свинину феодалу: чорна смерть змінила старі звичаї [1].

До пандемії середні прошарки англійського суспільства рідко смакували м’ясом. Основу раціону селянина становили страви з ячменю та вівса, цибуля, боби. М’ясні продукти якщо й були, то дешеві: бекон, овеча голова, запечена з тварігом тощо. Слуги харчувалися дещо ліпше: замість вівсяних круп використовували ячмінь та пшеницю. М’ясних страв було більше, але також недорогі: стара яловичина в скоромні дні та оселедці або тріска в пісні [2].

Чума забрала життя третини англійців, особливо з-поміж молодих людей середнього і нижчого прошарку [3]. Це… покращило добробут тих, хто вижив. Нестача робочих рук сприяла підвищенню зарплатні, доходи простолюду зросли [3, 4]. У хатинах робітників і селян дедалі частіше споживали свинину, яку до пандемії можна було занюшити хіба що в заможній оселі [5].

Зміни стали справжнім викликом для аристократії. Як продемонструвати свою винятковість? Незалежно від епохи, шляхів три:

1) володіти знаннями;

2) контролювати товари масового вжитку;

3) вирізнятися елітним штибом життя.

У середньовічній Європі перший спосіб більше личив духовенству, ніж феодалам.

З другим способом теж стало непросто. Збільшення прибутків простолюду послабило контроль за товарами масового вжитку. До чуми достатньо було їсти пшеничний хліб і свинину, замість вівсяного пирога та бекону, і це вже відрізняло багатого від бідного. Тепер межа стала менш чіткою [1].

Залишався третій шлях – демонстрація “елітарності”. Бенкетні зали ставали дедалі пишнішими, а страви дорожчими. І хоч від замку Дадлі до морського узбережжя більше 150 км, сюди дедалі частіше привозять устриць [1].

Як зауважив Йоган Гейзінга: “Гострі контрасти й разючі вияви наснажували повсякденне життя збудженням та пристрастю і витворювали незмінне хитання між розпачем і нестримними веселощами, між жорстокістю і зворушливою побожністю, такими характерними для середньовіччя” [6].

_____

Джерела:

1. Thomas R. & al. (2020) “The Changing Exploitation of Oysters (Ostrea edulis L. 1758) in Late Medieval and Early Modern England: A Case Study from Dudley Castle, West Midlands”
2. Hammond P.W.  (1993) ” Food and Feast in Medieval England “
3. Дейвіс Н. (2014) “Європа. Історія”
4. Munro J. (2004) “Before and After the Black Death: Money, Prices, and Wages in Fourteenth-Century England”
5. Thomas  R. (2007) “Maintaining Social Boundaries Through the Consumption of Food in Medieval England.”
6. Huizinga J. (1924) “The Waning of the Middle Ages” (цитовано по Дейвіс “Європа. Історія” в перекладі Петра Таращука)

Завдання 

1. Прочитайте пост “Чума та устриці”
2. Обговоріть, які наслідки для подальшого перебігу історичних подій мала Чорна смерть.

---

	Ні	Частково	Так
Я знаю, коли почалась Юстиніанова чума та Чорна смерть і які обставини цьому сприяли
Я розумію шляхи поширення чуми в населених пунктах та на далекі відстані
Я можу назвати різницю в поширенні різних форм чуми
Я знаю які регіони Європи постраждали від Чорної смерті найбільше
Я розумію наслідки Юстиніанової чуми та Чорної смерті для подальшої історії