Урок 14. Морепродукти. Значення риболовецького промислу та аквакультури в сучасній економіці. Основні регіони риболовецького промислу. Негативний вплив риболовецького промислу на морські екосистеми та шляхи подолання проблеми

Урок 14. Морепродукти. Значення риболовецького промислу та аквакультури в сучасній економіці. Основні регіони риболовецького промислу. Негативний вплив риболовецького промислу на морські екосистеми та шляхи подолання проблеми

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: розуміння контексту і взаємозв’язку господарської людської діяльності і важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства.

---

1. Аквакультура — штучне вирощування риби, молюсків, водоростей та інших водних організмів у контрольованих умовах.
2. Акваферма — господарство або комплекс споруд, де займаються аквакультурою, тобто вирощують водні організми для харчових і промислових потреб.
3. Анчоус перуанський  — невелика морська промислова риба, що водиться біля узбережжя Перу та Чилі і є одним з головних джерел рибного борошна.
4. Головоногі молюски — група молюсків, до якої належать восьминоги, кальмари та каракатиці; характеризуються розвиненим мозком, щупальцями та активним рухом.
5. Двостулкові молюски — молюски з двостулковою мушлею, з’єднаною зв’язками або замком (мідії, устриці, гребінці).
6. Їстівні ракоподібні — види ракоподібних, що використовуються людиною як їжа (креветки, краби, лангусти, омари, раки).
7. Морепродукти — харчові продукти, отримані з морських організмів, крім риби: молюски, ракоподібні, водорості, а також інколи рибні продукти.
8. Оселедець атлантичний— промислова морська риба, що водиться в Північній Атлантиці та є важливою складовою світового рибальства.
9. Риба морська — риба, що живе в солоних морях і океанах (тріска, оселедець, тунець).
10. Риба прісноводна — риба, що живе в річках, озерах і ставках з низькою солоністю води (короп, щука, окунь).
11. Рибний промисел — діяльність, пов’язана з виловом риби та інших водних ресурсів для харчових і промислових цілей.
12. Скумбрія японська — вид морської скумбрії, поширений у Тихому океані; важлива промислова риба.
13. Тунець смугастий — один із наймасовіших видів тунця, широко виловлюваний для консервної промисловості.
14. Черевоногі молюски — найбільша група молюсків (равлики, слимаки та інші), мають спіральну черепашку або зовсім без неї.

Як підготуватися до уроку?

Завдання передбачають побіжне знайомство учнівства із різними організмами. Можливі питання: до якої групи належить той чи інший представник, які його екологічні особливості тощо. Заздалегідь продивіться, які організми згадані, і за потреби знайдіть інформацію про них.

Можна запропонувати учнівству підготувати доповідь з презентацією на тему “Аквакультура в ХХІ столітті”.

---

Дизайн уроку

Завдання “Конкурс найсмачніших морепродуктів”.

Морепродукти становлять відносно не велику частку в харчуванні українців. Втім, якщо придивитись, то чимало страв нам до вподоби. Поміж улюблених багатьма:

• канапки із червоною ікрою,
• канапки із шпротами,
• морська капуста,
• оселедець із картоплею в гарнірі,
• піца з анчоусами і тунцем,
• різотто,
• салат із крабовими паличками,
• снеки з норі
• сушені кільця кальмарів,
• суші,
• фіш енд чіпс,
• фішбургер.

Оберіть у класі “Найсмачніший морепродукт”. Кожен (разом із вчителем) називає три морепродукти, які йому до вподоби і дає їм по одному балу. За результатами складіть рейтинг “Найсмачніші морепродукти”.

Методичний коментар

За бажанням учасників або учасниць можна доповнювати перелік. Ті, хто взагалі не споживає морепродуктів, можуть обмежитись однією-двома позиціями.

---

Робота в парах

Завдання 1. Аналіз різноманіття морепродуктів в українському супермаркеті.

Джерело: добірка товарів із одного з українських супермаркетів.

Завдання: 

1. Обведіть товари, що виготовлені з організмів, про які ви не чули.
2. Проаналізуйте асортимент товарів і наведіть приклади організмів, що продаються у відділі “Риба та морепродукти”.

Морська риба: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Прісноводна риба: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Головоногі молюски (усі морські): __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Морські двостулкові молюски: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Морські черевоногі молюски: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Наземні черевоногі молюски: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Ракоподібні: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Морські водорості: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методичний коментар

Мета завдання – виявити, що асортимент “морепродуктів” широкий і охоплює навіть наземних молюсків.

Для відповіді достатньо навести приклади, не обов’язково використати всі позиції.

Можливо, учнівство не знає, що крабові палички виготовляють із риби, а не крабів.

Під назвою форель продають океанічний вид риб роду Тихоокеанський лосось, але допустимо записати форель у прісноводні риби. Під назвою вугор продають морського вугра (когер), а не європейського вугра, що наявний у фауні України, зокрема Шацьких озерах. Помилки в цих і деяких інших пунктах не зменшують зусилля учнівства, докладені у виконанні завдання.

Відповіді

Морська риба: сьомга, оселедець, минтай, хек, бички, форель, сайда, скумбрія, дорадо, тунець, горбуша, мойва, тріска, зубатка, анчоуси, барабулька, сібас, вугор, окунь морський, ставрида, сарган, камбала, кілька, шпроти.

Прісноводна риба: сом, сазан, тиляпія, лящ, товстолобик, щука, карась

Головоногі молюски (всі морські): кальмар, восьминіг

Морські двостулкові молюски: мідії

Морські черевоногі молюски: рапана

Наземні черевоногі молюски: равлики (виноградні)

Ракоподібні: креветки, раки, 

Морські водорості: морська капуста та норі (назва норі не вказана в описі товарів)

Індивідуальна робота

Завдання 2: Створення карти “Риболовецький промисел”.

Джерело: ареали поширення риб, що становлять основу рибного промислу.

Перуанський анчоус

Далекосхідний минтай

Тунець смугастий

Оселедець атлантичний

Скумбрія японська

Карта “Країни-лідери рибного промислу” (на карті показано обсяги торгівлі морепродуктами різними країнами світу)

Карта регіонів перевилову

Контурна карта

Завдання:

1. На контурній карті заштрихуйте країни, що лідирують у світовому рибному промислі.
2. На контурній карті заштрихуйте ареал поширення перуанського анчоуса, тихоокеанського минтая, атлантичного оселедця та японської скумбрії. Ареал загальний, без диференціації на різні види. Ареал смугастого тунця занадто широкий, тому його не позначайте. 
3. На контурній карті червоним кольором позначте регіони перевилову.
4. Проаналізуйте карту і запишіть висновки: чи всі країни-лідери рибного промислу мають безпосередній вихід до місць вилову найбільш масових видів? Чи охоплює ареал найбільш масових видів узбережжя країн, що не лідирують у рибному промислі?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методичний коментар

Можливо учнівство здивується, що деякі види живуть у регіонах далеких від тих, що вказані у назві. Біологічні назви видів є умовністю, що не завжди характеризує вид.

Надайте учнівству додаткові короткі коментарі щодо кожного виду.

Перуанський анчоус є найбільш чисельним видом світового рибного промислу (чисельним не лише по кількості риб, але також по масі суттєво випереджає інших)

З далекосхідного минтая виготовляють крабові палички, фішбургери та фіш енд чіпс.

Із тунців найбільш відомі зображення блакитного тунця, тоді як в консерви “тунець” надходять перш за смугасті тунці – далекі родичі блакитних тунців.

Оселедці здавна становили важливу роль у живленні європейців. Вилов оселедців становив важливу складову економічної діяльності відомого Ганзейського торгівельного союзу. Деякі дослідники вважають, що занепад Гази обумовлений зменшенням вилову оселедців.

Скумбрія також надходить в українські магазини під назвою макрель.

Завдання 3. Аналіз фрагмента книги Леоніда Горобця “Зоологічна екскурсія супермаркетом”.

Джерела: фрагмент із книги Леоніда Горобця “Зоологічна екскурсія супермаркетом. Невідома історія відомих продуктів”.

“Ми не змогли вчасно спрогнозувати зменшення чисельності таких масових риб, як перуанський анчоус та атлантичний оселедець. Ніхто не знає, якими будуть наслідки вилову інших, менш чисельних видів.

Показовий приклад морського окуня – вид, що часто трапляється в українських магазинах. Якщо поглянути на полиці, складається враження, що цим рибам нічого не загрожує. Однак вони також не поспішають розмножуватися, про що люди дізналися, налагодивши вилов. Найчисельніший на полицях тихоокеанський морський окунь доживає щонайменше до 98 років, а деякі його родичі живуть по 200 років! Їхня чисельність зменшується від вилову. І це не прогноз, а факт, який мав місце в 1970-х. Скільки сьогодні можна зловити морських окунів без шкоди популяції? Ніхто не знає. Наприкінці ХХ століття риби змогли оговтатися після перевилову, що є заслугою риб. Фахівці не знають, у чому секрет відновлення чисельності морських окунів. 

(…)

Щоб дізнатись, яким тваринам загрожує небезпека, недостатньо просто зазирнути до вікіпедії. Показовий приклад блакитної акули — саме цей вид постачають до українських супермаркетів. Блакитна акула є в списках Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) з природоохоронним статусом «Види, близькі до загрозливого стану». Видається жахливим, а насправді не все так погано. Це попередження, що за поточних обставин усе нормально, та якщо ситуація зміниться, то виду буде непереливки. Зокрема, у тому самому списку записаний товстолобик — риба, що продається ледь не в кожному магазині. З блакитною акулою на сьогодні все гаразд. Деколи люди їх відловлюють і їдять, деколи вони їдять людей, та загалом ні люди, ні акули на планеті не переводяться.

(…)

Негативний уплив людини на популяції тварин може реалізовуватися не лише шляхом безпосереднього вилову, але також здійснюватися опосередковано, через кліматичні зміни. Для прикладу розгляньмо два близьких види — корюшку та мойву. У супермаркеті вони звичайні й дешеві. Якщо орієнтуватися суто на список Міжнародного союзу охорони природи, то, на відміну від блакитної акули, видається, що з ними все гаразд. Корюшка має статус «найменшого ризику», виду, існуванню якого немає загроз. Мойва взагалі не ввійшла до списку, бо її чимало в холодних північних водах і за своєю природою вид пристосований до великих коливань чисельності. Справді, добробуту популяцій цих риб неможливо нашкодити простим поїданням, хіба якщо все людство в союзі з котами перейде на корюшко-мойвову дієту. Та ми пропустили одну подробицю — це риби холодних вод. Якщо потепліє (а вже тепліє), чисельність цих риб зменшиться. Щоб корюшка й мойва і надалі були звичайними, необхідні складні й тривалі дії, спрямовані на протидію глобальному потеплінню.

Інший спосіб, у який люди можуть нашкодити довкіллю, — запустити до екосистеми види-прибульців, як-от відомий приклад кроликів в Австралії. На жаль, таких сумних історій значно більше, зокрема і з водними мешканцями. Поміж численних видів, привнесених у фауну України, згадаємо два — піленгаса й рапану. Піленгас є кефаллю, тільки родом з Далекого Сходу. У середині ХХ століття вилов кефалі-лобаня в Чорному морі почав стрімко зменшуватись. А то було в часи радянської планової економіки, коли керівник кожного підприємства, хоч надсядься, був змушений виконати виробничий план. На заводі можна було поступитись якістю і збільшити кількість такого-сякого продукту. А як наловити кефаль, якої немає? Для подолання кризи з Далекого Схожу привезли тамтешню кефаль — піленгаса. В короткостоковій перспективі це було вдале рішення. Піленгас прижився, показники уловів було врятовано. Та якщо думати хоча б на декілька десятиліть вперед, то прогнози не райдужні. Добробут піленгасів зводить нанівець шанси з відновлення нашої кефалі. Річ у тім, що кефалеві живляться, відфільтровуючи придонну муляку, — пожива, на яку знайдеться мало охочих. Уся їхня життєва стратегія з уникнення конкуренції — їсти те, чим інші гидують. Коли ж зустрілись два таких види (кефаль-лобань і піленгас), Чорне море стало для них затісне, хтось має поступитися. І схоже, що переможе вид-вселенець.

Молюск рапана, який є одним з неофіційних символів чорноморських курортів, також потрапив у наші води зі східних берегів Азії. Сталося це в 1947 році, і відтоді молюски добряче розмножились і від’їлись у наших екосистемах. Рапани — хижаки, які полюють на двостулкових молюсків (годі чекати, щоб хижий равлик ганявся за іншими жертвами, крім молюсків). За півстоліття рапани майже повністю знищили чорноморські популяції устриць і суттєво зменшили чисельність мідій”.

Завдання:

1. Прочитайте запропонований текст.
2. Запишіть основні причини, що призводять до скорочення чисельності популяцій промислових видів риб:
   • ________________________________________________________________________;
   • ________________________________________________________________________;
   • ________________________________________________________________________.

Відповідь
Надмірний вилов, незнання про екологічні властивості виду;
Глобальні кліматичні зміни;
Заселення нових видів.

Завдання 4. Круглий стіл “Значення аквакультури”. 

Джерело: графік, що показує зростання продукції, вирощеної на аквафермах в 1950-2020 роки

Завдання: упродовж останніх десятиліть дедалі більше продуктів харчування надходить із акваферм. Якщо в 1900 році люди вирощували лише 16 видів водних рослин і тварин, то в 2000 році їх було понад 400. І це число продовжує зростати. Графік показує зростання обсягів виробництва продуктів харчування на аквафермах. За круглим столом обговоріть можливі переваги та недоліки зростання інтенсивності аквакультури.

Методичний коментар

Можна навести окремі негативні наслідки зростання аквакультури (зменшення площі природних водних екосистем, можливість використання в аквакультурі хімічних речовин, які шкодять довкіллю). Однак загалом розвиток аквакультури є позитивною тенденцією. Завдяки цьому вдається вирішувати проблему забезпечення їжею, не вдаючись до вилову і перевилову диких видів. Попереднє завдання мало підвести учнівство до усвідомлення проблеми зменшення чисельності диких видів водних організмів. Аквакультура є шляхом подолання проблеми.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю, які товари належать до групи “морепродукти”
Я можу назвати види риб, що становлять більшу частину світового промислу
Я можу назвати країни, що лідирують у світовому видобутку риби
Я розумію, які проблеми створює промисловий лов на популяції морських риб
Я розумію значення розвитку аквакультури для людства
Я можу назвати позитивні та негативні наслідки розвитку  аквакультури для навколишнього середовища

Урок 14. Морепродукти. Значення риболовецького промислу та аквакультури в сучасній економіці. Основні регіони риболовецького промислу. Негативний вплив риболовецького промислу на морські екосистеми та шляхи подолання проблеми

Робочий аркуш учнівства

---

Завдання “Конкурс найсмачніших морепродуктів”

Морепродукти становлять відносно не велику частку в харчуванні українців. Втім, якщо придивитись, то чимало страв нам до вподоби. Поміж улюблених багатьма:

• канапки із червоною ікрою,
• канапки із шпротами,
• морська капуста,
• оселедець із картоплею в гарнірі,
• піца з анчоусами і тунцем,
• різотто,
• салат із крабовими паличками,
• снеки з норі
• сушені кільця кальмарів,
• суші,
• фіш енд чіпс,
• фішбургер.

Оберіть у класі “Найсмачніший морепродукт”. Кожен (разом із вчителем) називає три морепродукти, які йому до вподоби і дає їм по одному балу. За результатами складіть рейтинг “Найсмачніші морепродукти”.

---

Робота в парах

Завдання 1. Аналіз різноманіття морепродуктів в українському супермаркеті.

Джерело: добірка товарів із одного з українських супермаркетів.

Завдання: 

1. Обведіть товари, що виготовлені з організмів, про які ви не чули.
2. Проаналізуйте асортимент товарів і наведіть приклади організмів, що продаються у відділі “Риба та морепродукти”

Морська риба: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Прісноводна риба: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Головоногі молюски (усі морські): __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Морські двостулкові молюски: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Морські черевоногі молюски: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Наземні черевоногі молюски: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Ракоподібні: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Морські водорості: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Індивідуальна робота

Завдання 2: Створення карти “Риболовецький промисел”.

Джерело: ареали поширення риб, що становлять основу рибного промислу.

Перуанський анчоус

Далекосхідний минтай

Тунець смугастий

Оселедець атлантичний

Скумбрія японська

Карта “Країни-лідери рибного промислу” (на карті показано обсяги торгівлі морепродуктами різними країнами світу)

Карта регіонів перевилову

Контурна карта

Завдання:

1. На контурній карті заштрихуйте країни, що лідирують у світовому рибному промислі.
2. На контурній карті заштрихуйте ареал поширення перуанського анчоуса, тихоокеанського минтая, атлантичного оселедця та японської скумбрії. Ареал загальний, без диференціації на різні види. Ареал смугастого тунця занадто широкий, тому його не позначайте. 
3. На контурній карті червоним кольором позначте регіони перевилову.
4. Проаналізуйте карту і запишіть  висновки: чи всі країни-лідери рибного промислу мають безпосередній вихід до місць вилову найбільш масових видів? Чи охоплює ареал найбільш масових видів узбережжя країн, що не лідирують у рибному промислі?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Аналіз фрагмента книги Леоніда Горобця “Зоологічна екскурсія супермаркетом”.

Джерела: фрагмент із книги Леоніда Горобця “Зоологічна екскурсія супермаркетом. Невідома історія відомих продуктів”.

“Ми не змогли вчасно спрогнозувати зменшення чисельності таких масових риб, як перуанський анчоус та атлантичний оселедець. Ніхто не знає, якими будуть наслідки вилову інших, менш чисельних видів.

Показовий приклад морського окуня – вид, що часто трапляється в українських магазинах. Якщо поглянути на полиці, складається враження, що цим рибам нічого не загрожує. Однак вони також не поспішають розмножуватися, про що люди дізналися, налагодивши вилов. Найчисельніший на полицях тихоокеанський морський окунь доживає щонайменше до 98 років, а деякі його родичі живуть по 200 років! Їхня чисельність зменшується від вилову. І це не прогноз, а факт, який мав місце в 1970-х. Скільки сьогодні можна зловити морських окунів без шкоди популяції? Ніхто не знає. Наприкінці ХХ століття риби змогли оговтатися після перевилову, що є заслугою риб. Фахівці не знають, у чому секрет відновлення чисельності морських окунів. 

(…)

Щоб дізнатись, яким тваринам загрожує небезпека, недостатньо просто зазирнути до вікіпедії. Показовий приклад блакитної акули — саме цей вид постачають до українських супермаркетів. Блакитна акула є в списках Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) з природоохоронним статусом «Види, близькі до загрозливого стану». Видається жахливим, а насправді не все так погано. Це попередження, що за поточних обставин усе нормально, та якщо ситуація зміниться, то виду буде непереливки. Зокрема, у тому самому списку записаний товстолобик — риба, що продається ледь не в кожному магазині. З блакитною акулою на сьогодні все гаразд. Деколи люди їх відловлюють і їдять, деколи вони їдять людей, та загалом ні люди, ні акули на планеті не переводяться.

(…)

Негативний уплив людини на популяції тварин може реалізовуватися не лише шляхом безпосереднього вилову, але також здійснюватися опосередковано, через кліматичні зміни. Для прикладу розгляньмо два близьких види — корюшку та мойву. У супермаркеті вони звичайні й дешеві. Якщо орієнтуватися суто на список Міжнародного союзу охорони природи, то, на відміну від блакитної акули, видається, що з ними все гаразд. Корюшка має статус «найменшого ризику», виду, існуванню якого немає загроз. Мойва взагалі не ввійшла до списку, бо її чимало в холодних північних водах і за своєю природою вид пристосований до великих коливань чисельності. Справді, добробуту популяцій цих риб неможливо нашкодити простим поїданням, хіба якщо все людство в союзі з котами перейде на корюшко-мойвову дієту. Та ми пропустили одну подробицю — це риби холодних вод. Якщо потепліє (а вже тепліє), чисельність цих риб зменшиться. Щоб корюшка й мойва і надалі були звичайними, необхідні складні й тривалі дії, спрямовані на протидію глобальному потеплінню.

Інший спосіб, у який люди можуть нашкодити довкіллю, — запустити до екосистеми види-прибульців, як-от відомий приклад кроликів в Австралії. На жаль, таких сумних історій значно більше, зокрема і з водними мешканцями. Поміж численних видів, привнесених у фауну України, згадаємо два — піленгаса й рапану. Піленгас є кефаллю, тільки родом з Далекого Сходу. У середині ХХ століття вилов кефалі-лобаня в Чорному морі почав стрімко зменшуватись. А то було в часи радянської планової економіки, коли керівник кожного підприємства, хоч надсядься, був змушений виконати виробничий план. На заводі можна було поступитись якістю і збільшити кількість такого-сякого продукту. А як наловити кефаль, якої немає? Для подолання кризи з Далекого Схожу привезли тамтешню кефаль — піленгаса. В короткостоковій перспективі це було вдале рішення. Піленгас прижився, показники уловів було врятовано. Та якщо думати хоча б на декілька десятиліть вперед, то прогнози не райдужні. Добробут піленгасів зводить нанівець шанси з відновлення нашої кефалі. Річ у тім, що кефалеві живляться, відфільтровуючи придонну муляку, — пожива, на яку знайдеться мало охочих. Уся їхня життєва стратегія з уникнення конкуренції — їсти те, чим інші гидують. Коли ж зустрілись два таких види (кефаль-лобань і піленгас), Чорне море стало для них затісне, хтось має поступитися. І схоже, що переможе вид-вселенець.

Молюск рапана, який є одним з неофіційних символів чорноморських курортів, також потрапив у наші води зі східних берегів Азії. Сталося це в 1947 році, і відтоді молюски добряче розмножились і від’їлись у наших екосистемах. Рапани — хижаки, які полюють на двостулкових молюсків (годі чекати, щоб хижий равлик ганявся за іншими жертвами, крім молюсків). За півстоліття рапани майже повністю знищили чорноморські популяції устриць і суттєво зменшили чисельність мідій”.

Завдання:

1. Прочитайте запропонований текст.
2. Запишіть основні причини, що призводять до скорочення чисельності популяцій промислових видів риб:
   • ________________________________________________________________________;
   • ________________________________________________________________________;
   • ________________________________________________________________________.

Завдання 4. Круглий стіл “Значення аквакультури”.

Джерело: графік, що показує зростання продукції, вирощеної на аквафермах в 1950-2020 роки

Завдання: упродовж останніх десятиліть дедалі більше продуктів харчування надходить із акваферм. Якщо в 1900 році люди вирощували лише 16 видів водних рослин і тварин, то в 2000 році їх було понад 400. І це число продовжує зростати. Графік показує зростання обсягів виробництва продуктів харчування на аквафермах. За круглим столом обговоріть можливі переваги та недоліки зростання інтенсивності аквакультури.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю, які товари належать до групи “морепродукти”
Я можу назвати види риб, що становлять більшу частину світового промислу
Я можу назвати країни, що лідирують у світовому видобутку риби
Я розумію, які проблеми створює промисловий лов на популяції морських риб
Я розумію значення розвитку аквакультури для людства
Я можу назвати позитивні та негативні наслідки розвитку  аквакультури для навколишнього середовища