Тема 1. Клімат та історія

матеріал 17

Урок 17. Європейські держави в часи Малого Льодовикового періоду

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 17. Європейські держави в часи Малого Льодовикового періоду

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

продукує самостійно або в співпраці з іншими ідеї щодо створення математичних/ реальних / віртуальних моделей об’єктів і явищ [12 ПРО 1.4.1-1 П];
інтерпретує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах [12 ПРО 2.2.2-1];
установлює причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками [12 ПРО 3.3.1-1].

На уроці учні / учениці:

на прикладах познайомляться із проявами Малого Льодовикового періоду;
виявлять зв’язок між кліматичною системою планети та початком Епохи Великих географічних відриттів;
обговорять, чому Епоху Великих географічних відкриттів розпочали європейці;
поміркують над розвитком технологій як способом ослабити негативний вплив кліматичних змін.

Ключова компетентність уроку: здатність учня / учениці застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

Ключові терміни, особи та концепції

Адмірал Чжен Хе — китайський мореплавець і адмірал династії Мін, який у XV ст. очолював масштабні морські експедиції в Індійський океан.
Азорські острови — архіпелаг вулканічного походження в Атлантичному океані, що належить Португалії та мав важливе значення для океанічного мореплавства.
Венеціанське скло — високоякісне художнє скло, виготовлюване у Венеції (переважно на острові Мурано) з XIV ст., відоме прозорістю та складною технікою виробництва.
Епоха великих географічних відкриттів — період XV–XVII ст., коли європейці відкрили морські шляхи до Америки, Африки та Азії, започаткувавши глобальні контакти між континентами.
Канарські острови — архіпелаг в Атлантичному океані біля узбережжя Африки, що належить Іспанії та був ключовою базою під час Великих географічних відкриттів.
Колумбів обмін — обмін рослинами, тваринами, хворобами й технологіями між Старим і Новим Світом після подорожей Колумба, що суттєво змінив економіку й демографію світу.
Малий льодовиковий період — період глобального похолодання приблизно з XIV до середини XIX ст., що спричинив холодні зими, неврожаї та соціальні кризи в Європі й Північній півкулі.
Пасатна течія — тепла океанічна течія, що рухається разом із пасатними вітрами зі сходу на захід у тропічних широтах.
Сарана — рід комах із ряду прямокрилих, здатних утворювати величезні зграї та знищувати посіви на великих територіях.
Христофор Колумб — італійський мореплавець на службі в Іспанії, який у 1492 р. здійснив подорож, що відкрила для європців Америку.

Методичний коментар:

Заздалегідь проаналізуйте сценарій та оцініть скільки часу знадобиться для виконання. Можливо аналіз тексту (завдання 3) доцільно дати як домашнє завдання перед уроком.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1.

Проаналізуйте картини живописців та сучасні кліматограми і скажіть, чи відрізнявся клімат в Європі декілька століть тому?

Антверпен (Бельгія)

Зимовий пейзаж околиць Антверпену (Лукас ван Фалькенборх, 1593 рік)

Сучасна кліматограма Антверпену

Кампен (Нідерланди)

Ковзанка в Кампені (Гендрик Аверкамп, 1608 рік)

Сучасна кліматограма Кампену

Лондон (Сполучене Королівство)

Крига на Темзі (Абрагам Гондіус, 1677 рік)

Сучасна кліматограма Лондону

Завдання 2 . “10 років у ХІХ столітті”.

Часом здається, що життя людей у минулому відрізнялось від сучасного насамперед відсутністю технологій. Звісно, ваші однолітки декілька століть тому не мали змоги користуватись смартфоном, автомобільним транспортом або електричним засобами освітлення, однак не лише технології обумовлювали відмінності.

Прочитайте перелік кліматичних подій, що були в Україні з 1820-1829 роки.

Обговоріть у класі, чи вплинули кліматичні події на те, що життя відрізнялось від сучасного?

1820 – холодна зима. Заморозки весною (під Батурином у травні замерзло 30 солдат). Низький врожай у Полтавській губернії, особливо низький врожай у Київській та Катеринославській губерніях. Чума в Бесарабській губернії.

1821 – неврожайний рік у багатьох регіонах. Від голоду селяни з Білорусі біжать у Київську губернію. Дощі, вітри, похолодання та град знищили врожай у південних регіонах України. У Чернігівській губернії врожай постраждав від різкого похолодання в серпні. Поширення хвороб: різноманітних лихоманок, шлунково-кишкових інфекцій, віспи.

1822 – низькі врожаї в різних регіонах Російської імперії. Селяни з Білорусі від голоду біжать в Україну, особливо у Волинську губернію. У Полтавській губернії надзвичайно сильний град знищив врожай на понад 10 тисяч гектарів полів. У Чернігівській губернії низький врожай через раптові морози в серпні.

1823 – низькі врожаї. У Херсонській, Катеринославській та Таврійській губерніях в період сходження злаків тривала, двохмісячна спека. У період достигання врожаю наліт сарани на поля в Херсонській, Катеринославській, Подільській губерніях та Криму. Загалом по Україні голод та обумовлені ним переміщення великої кількості зголоднілих, хворих людей.

1824 – на початку року надзвичайно тепла зима. В Одесі наприкінці грудня 1823 року в садах було видно квіти, море без криги. Влітку посуха в Катеринославській губернії, наліт сарани на різні регіони (від півдня до Київської та Волинської губернії), що спричинило неврожай. Чума в Бесарабській губернії.

1825 – низькі врожаї, особливо в Київській, Волинській та Бесарабській губерніях через наліт сарани. Поширення застудних захворювань. Чума в Бесарабській губернії.

1826 – багатомісячна спека (почалась у травні, аномально високі температури до листопада), що призвело до низьких врожаїв, особливо в Київській, Катеринославській та Чернігівській губерніях. В усіх регіонах часті інфекційні захворювання поміж людей, особливо інтенсивні інфекційні захворювання худоби.

1827 – неврожаї по всіх регіонах (основні причини: град та наліт сарани). Лікарі продовжують фіксувати підвищений рівень захворювань поміж людей та худоби.

1828 – наліт сарани відмічений в Катеринославській, Полтавській та Подільській губернії. В усіх регіонах лікарі продовжують фіксувати підвищений рівень захворювань поміж людей та худоби.

1829 – в Одесі відмічено аномально низькі температури взимку 1828/1829 років. По всіх регіонах епідемія холери. У Чернігівській та Полтавській губерніях з травня по червень нальоти сарани.

Методичний коментар:

Використано дані із книги Борисенков Е.П., Пасецкий В.М. “Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы” (1988), у якій наведено перелік кліматичних антомалій Європи XVI-XIX. Неврожайні роки були частими не лише в Україні, але й в інших регіонах. Інколи були роки із високими врожаями (зокрема в Україні), але неврожайні роки були більш частими.

Зверніть увагу учнівства, що особливістю Малого Льодовикового періоду є не пониження температури, а, насамперед, аномальні відхилення температур. Окрім похолодання, також траплялися аномально теплі періоди.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Встановлення причиново-наслідкових зв’язків між кліматичними змінами та плаванням Колумба.

Завдання: використовуючи знання, отримані на уроках 15 та 16, заповніть пропущені частини тексту.

Посиленню мусульманських держав сприяв ряд подій, зокрема кліматичних: 1)_________________ зима 536 року, що зруйнувала плани імператора _________________ щодо відродження Римської імперії; 2) збільшення опадів у _________________, що посприяло надходженню золота на Північ Африки. Посилення мусульманських країн призвело до ізоляції ____________________________.

Потепління Середньовічного кліматичного оптимуму сприяло появі в Європі великої кількості ____________. Збільшилась кількість ремісників і торговців, зменшилась кількість ______________ – верстви, що безпосередньо задіяна в забезпеченні продуктами харчування. За часів похолодання Малого Льодовикового періоду врожайність _________________. В умовах великої кількості міст це призвело до нестачі _________________. Ізоляція та нестача _______________ були суттєвими факторами, що спонукали до пошуку європейцями нових морських торговельних шляхів і початку епохи Великих географічних відкритів.

Відповідь:

Посиленню мусульманських держав сприяв ряд подій, зокрема кліматичних: 1) Вулканічна зима 536 року, що зруйнувала плани імператора Юстиніана щодо відродження Римської імперії; 2) збільшення опадів у Сахарі, що посприяло надходженню золота на Північ Африки. Посилення мусульманських країн призвело до ізоляції європейських країн.

Потепління Середньовічного кліматичного оптимуму сприяло появі в Європі великої кількості міст. Збільшилась кількість ремісників і торговців, зменшилась кількість селян – верстви, що безпосередньо задіяна у забезпеченні продуктами харчування. За часів похолодання Малого Льодовикового періоду врожайність зменшилась. В умовах великої кількості міст це призвело до нестачі продуктів. Ізоляція та нестача продуктів були суттєвими факторами, що спонукали до пошуку європейцями нових морських торговельних шляхів і початку епохи Великих географічних відкритів.

Завдання 2. Створення контурної карти “Перша трансатлантична подорож Христофора Колумба“.

Джерело: карта першої трансатлантичної подорожі Христофора Колумба.

Карта океанічних течій

Контурна карта

Завдання:

На контурній карті підпишіть Іспанію, Азорські острови та Канарські острови.
На контурній карті зобразіть Канарську течію, Північно-пасатну течію та Гольфстрім.
На контурній карті позначте маршрут першої трансатлантичної подорожі Колумба.

Завдання 3. Аналіз фрагмента книги Льюїса Дартнелла “Як Земля сформувала історію людства”.

Джерело: карта світу, згідно із поглядами, яких дотримувався Христофор Колумб.

Фрагменти із книги Льюїса Дартнелла “Як Земля сформувала історію людства”.

Завдання:

Роздивіться карту світу, згідно із поглядами, яких дотримувався Христофор Колумб.
Прочитайте наведений фрагмент із книги “Як Земля сформувала історію людства”.
Зробіть висновок, як особливості кліматичної системи планети посприяли тому, що експедиція Колумба була успішною.

Методичний коментар:

Зверніть увагу учнівства, що відкриттю Нового Світу Христофором Колумбом сприяли обставини, які не враховували організатори експедиції, а саме:

відмова португальського короля (його схвальне рішення призвело б до краху експедиції),

помилкові уявлення Колумба про планету (мореплавці, що дотримувались правильних уявлень, імовірно не ризикнули б на плисти на захід).

Групова робота

Завдання 4. Дискусія “Хто міг відкрити Новий Світ?”

Джерело: карта “Пустелі світу”

Карта “Океанічні течії”

Завдання: подискутуйте, які народи могли розпочати колонізацію Нового Світу, окрім європейців? (“Новий Світ” у цьому випадку умовне позначення, якщо бажаєте, можна вважати таким Європу з точки зору інків-першовідкривачів).

Методичний коментар:

Загальний висновок, до якого мають прийти учні та учениці в ході дискусії:

Історичні передумови та особливості кліматичної системи планети сприяли тому, що колонізацію інших континентів розпочали саме європейці. Жителям інших регіонів це зробити було б значно складніше.

Станом на 1492 рік арабські мореплавці мали технології на рівні європейців, лише трішки поступались обізнаності щодо навігації на практиці (не володіли прийомом, відкритим Васко да Гамою – якщо корабель пасатна течія віднесла на захід, необхідно рухатись від екватора і потрапиш в течію, що буде пливти на схід). Китайські технології мореплавства були більш розвинуті, але після смерті імператора Чжу Ді (1427 рік) китайські імператори свідомо відмовлялись від далеких експедицій. Утім, навіть якби вони змінили думку, то колонізацію земель здійснювали б навколо Індійського океану. Китайці цілком могли доплисти до Америки, але навряд чи мали б інтерес її колонізувати – до них найближче пустельні регіони тихоокеанського узбережжя Північної Америки.

Арабські мореплавці навряд чи відкрили б Америку, оскільки не мали стимулів до плавання в цьому напрямку. Також важливо, що напрямки течій не сприяли відкриттю Америки арабами.

Корінні народи Америки були на меншому технологічному рівні. Можливо, якби не європейська експансія, то через декілька століть вони б досягнули рівня, який дозволив проплисти вздовж Гольфстріму, але різниця в технологіях не дозволила б їм колонізувати Європу.

Можливо, учнівство зверне увагу на регіони Гвінейської затоки. Якби там виникли країни, з достатнім рівнем технологій, вони могли почати колонізацію Бразилії і далі. Але це було б значно пізніше 16 століття.

Завдання 5. Мозковий штурм “Наслідки винаходу прозорого скла”.

Завдання: кліматичні умови Малого Льодовикового періоду призводили до зменшення врожайності і небезпеки голоду. Утім, негативні наслідки були менше, ніж то можна було припускати, орієнтуючись на попередні похолодання. Цьому сприяли чимало причин. Наприклад, розвиток вогнепальної зброї та артилерії зменшили роль кавалерії в бойових діях – і зникла загроза нападів кочових народів. Відкриття Нового світу посприяло проникненню в Європу багатьох сільськогосподарських культур і зменшило загрозу голоду. Були й інші причини, зокрема винахід прозорого скла в XV столітті венеціанським майстром Анджело Баров’є (раніше скло було напівпрозорим або ж використовували коштовний гірський кришталь).

Проведіть мозковий штурм і запропонуйте варіанти: Як винахід прозорого скла сприяв покращенню життя людей і цим самим ослабив негативні наслідки похолодання малого Льодовикового періоду?

Варіанти запишіть

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методичний коментар:

Мета завдання – показати, як розвиток технологій може ослабити негативний вплив кліматичних змін на людство.

Відкриття прозорого скла – один із винаходів, який зазвичай недооцінюють. Насправді це принесло:

появу великих прозорих віконних шибок, що зробило оселі світліше. Це підвищило продуктивність у багатьох професіях (кравці, шевці, вишивальниці, виробники дрібного краму тощо), дало змогу збільшити прибутки. Використання свічок не могло замінити освітлення, оскільки віск дорогий і освітлення робочого місця свічками збільшує витрати на виробництво;

з’явилися теплиці, що вплинуло на розвиток сільського господарства і зменшило продовольчу кризу;

з появою скла на заміну смолоскипам та паперовим ліхтарям прийшли справжні ліхтарі, з якими можна вийти надвір у негоду. Ліхтарі зі склом зробили нічні мандрівки значно комфортнішими. Заразом з’явилась можливість вуличного освітлення, що зменшило кількість злочинів та посприяло розвитку суспільства;

у більш віддаленій перспективі поява прозорого скла зробила можливими появу телескопів, а з ними започаткувала розвиток науки в 17 столітті. Далі з’явились мікроскопи, що призвело до появи мікробіології.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я знаю часові межі Малого льодовикового періоду
Я можу назвати обставини, що сприяли здійсненню відкриття Христофором Колумбом
Я розумію, як кліматичні особливості планети посприяли тому, що епоху великих географічних відкритів розпочали європейці
Я розумію значення винаходів в ослабленні негативного впливу похолодання Малого Льодовикового періоду

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 17. Європейські держави в часи Малого Льодовикового періоду

Робочий аркуш учнівства

Провокація

Завдання 1.

Проаналізуйте картини живописців та сучасні кліматограми і скажіть, чи відрізнявся клімат в Європі декілька століть тому?

Антверпен (Бельгія)

Зимовий пейзаж околиць Антверпену (Лукас ван Фалькенборх, 1593 рік)

Сучасна кліматограма Антверпену

Кампен (Нідерланди)

Ковзанка в Кампені (Гендрик Аверкамп, 1608 рік)

Сучасна кліматограма Кампену

Лондон (Сполучене Королівство)

Крига на Темзі (Абрагам Гондіус, 1677 рік)