Урок 30. Імпресіонізм: революція світла і кольору

Тема 4.4. Імпресіонізм та постімпресіонізм.

Урок 30. Імпресіонізм: революція світла і кольору

---

---

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

У другій половині ХІХ століття промислова революція перетворює великі міста — Париж, Лондон, Берлін — на мегаполіси, з’являються залізниці, газове освітлення,  торгові центри зі скляними вітринами. 1860-1870-ті роки — це епоха технічного оптимізму, віри в прогрес і науку. 
Розвивається оптика та дослідження кольору: фізик Шеврель публікує теорії про одночасний контраст кольорів, а хіміки створюють нові синтетичні пігменти — яскраві та стійкі, які раніше були недоступні. У 1841 році з’являються тюбики з олійними фарбами, які дозволяють художникам працювати просто неба. 
Фотографія, винайдена у 1839 році, стає все доступнішою і ставить під сумнів класичну місію живопису — точно відтворювати реальність. Паризький Салон, офіційний центр художнього життя, диктує консервативні смаки, але його монополія слабшає — художники шукають нові шляхи.

Чому це впливає на мистецтво

Швидкість сучасного життя, мінливість міського простору, нові технології вимагають іншої художньої мови. Фотографія забирає у живопису функцію документування, але водночас звільняє його для пошуку нового — передачі вражень, атмосфери, миттєвого враження. Художники виходять з майстерень у парки, на вулиці, на береги Сени — вони хочуть фіксувати життя таким, яким воно є, у його природному освітленні. 
Академічний живопис XIX ст. був побудований на тоні: форма творилася співвідношеннями світла й тіні, а колір був вторинним. Імпресіоністи зламали це: форма більше не моделюється тінями — вона виводиться кольором. Спираючись на найновіші наукові знання, імпресіоністи послідовно застосовували сучасні їм теорії світла й кольору (Шеврюля, Руда, Гельмгольца), запровадивши оптичне змішування: розміщення поруч яскравих мазків фарби різних відтінків так, щоб вони змішувалися, коли на них дивишся. 
У другій половині XIX століття в Європі зростає інтерес до японських гравюр укійо-е. Після того як Японія відкрила торгівлю з Заходом, ці гравюри почали масово привозити до Європи. Художників захоплювали  притаманні їм незвичні ракурси, яскравість і декоративність. Європейські митці бачили в цьому новий спосіб працювати — не за строгими академічними правилами, а так, щоб передати миттєве враження та живе бачення світу.

Як це виявляється в мистецтві

Нове міське життя стає головним сюжетом: художники малюють не героїчні битви чи біблійні сцени, а вокзали з клубами пари (Моне), кафе зі штучним освітленням (Дега, Ренуар), бульвари з натовпом перехожих (Піссарро), регати й пікніки на березі Сени. Реалісти показували працю й соціальну несправедливість — імпресіоністи показують дозвілля міського середнього класу, сучасність як видовище, а не як проблему. Газове освітлення дозволяє малювати нічне місто — рефлекси вогнів у вікнах, відблиски в калюжах, штучне світло в інтер’єрах. Швидкість міста змінює саму оптику: замість статичної завершеної композиції — фрагмент, обрізана фігура, діагональ, ніби випадковий погляд з вікна потяга. Імпресіонізм — це спроба малювати не “що відбувається”, а “як це виглядить у цю мить” у світлі, повітрі, русі сучасного міста.

2. Теорія через практику

Розкладання кольору — ключова інновація імпресіонізму. Замість змішування пігментів на палітрі, коли кольори приглушуються і темнішають, художники кладуть чисті кольори окремими мазками. Синій мазок поруч із жовтим на відстані зливаються в оці глядача у зелений, але зберігають світлоносність і вібрацію. Це називається оптичним змішуванням. Імпресіоністи використовують принцип одночасного контрасту — протилежні на колірному колі відтінки (синій-помаранчевий, червоний-зелений) підсилюють один одного, створюючи враження яскравості.

Пленерний живопис — малювання просто неба (від французького en plein air). Тюбики з фарбами та складані мольберти дозволили вийти з майстерні та фіксувати мінливе природне освітлення. Художник працює швидко, ловлячи момент, коли сонце під певним кутом, коли хмара створює певну тінь. Так виникають серії картин одного мотиву у різний час доби чи року.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Імпресіонізм виростає з реалізму 1850-1860-х років. Реалісти — Курбе, Міле, барбізонці — вже показали цінність повсякденності та природи, відмовившись від історичних та міфологічних сюжетів. Вони відкрили шлях до камерних, “непарадних” тем. Від Делакруа імпресіоністи беруть розуміння кольору як емоційної сили, від Коро — ліричність пейзажу та увагу до природного світла. Але найбільше дає японське мистецтво укійо-е — гравюри Хокусая та Хіросіге з їхніми зрізаними композиціями, несподіваними ракурсами “зверху” або “збоку”, пласкими плямами кольору і декоративними ритмами. Імпресіоністи переосмислюють ці прийоми у живописі.

Що нового створює: революція світла і кольору

Колір як мінлива реальність

Для імпресіоністів колір предмета не є сталим — він змінюється залежно від часу доби, освітлення й атмосфери.
Приклад: У серії Моне «Руанський собор» один і той самий фасад може бути золотистим, рожевим або синюватим, залежно від світла. Це демонструє головну ідею: реальність — постійно мінлива, і ми сприймаємо її через світло й колір.

Кольорові тіні

Тіні більше не просто темні, вони набувають кольору і залежать від світла та атмосфери.
Приклад: У «Бал у Мулен де ла Галетт» П’єра-Огюста Ренуара тіні на обличчях і одязі сині та фіолетові, бо через листя просвічує сонячне світло. Завдяки цьому фігури ніби розчиняються у світлі й повітрі.
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=34130666 

Нова композиція і простір

Імпресіоністи відмовляються від академічної композиції. Замість симетрії та чіткого центру вони роблять асиметричні картини, обтинають фігури краєм полотна й залишають великі порожні простори. Їх цікавить миттєве враження від сцени, рух, світло й атмосфера, а не точне відтворення предметів.
Приклад: Каміль Піссарро у “Бульвар Монмартр пополудні, сонце” (1897, Ермітаж) використовує погляд з висоти — перспектива згори, як у японських гравюрах. Вулиця наповнена рухом карет, натовпу, але кожна постать — лише кілька мазків. Художник цікавиться не індивідуальністю, а загальним враженням, відчуттям пульсу, міського ритму. 
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=156439

Куди веде

Імпресіонізм звільняє колір від служіння формі — і це відкриває шлях до радикальних експериментів. Сезанн бере його колористику, але повертає увагу до структури, геометрії, конструкції — і веде до кубізму. Ван Гог посилює колір до емоційного вибуху — і прямує до експресіонізму. Гоген відштовхується від його безпосередності, але шукає символ, декоративну площину, “примітивну” щирість — і готує символізм та модерн. Сера й Синьяк доводять оптичне змішування до науки, до пуантилізму. А далі Матіс і фовісти беруть чистий, відкритий колір і остаточно звільняють його від реальності — так імпресіоністичний мазок, що мав фіксувати мить, стає точкою відліку для всього модернізму XX століття, де колір, форма й лінія існують самі по собі, без зобов’язань перед природою.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Народження імпресіонізму: скандал 1874 року

15 квітня 1874 року у майстерні фотографа Надара на бульварі Капуцинів відкрилася виставка тридцяти художників, відкинутих офіційним Салоном. Серед них — Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Берта Морізо, Едгар Дега. Критик Луї Леруа у рецензії глузливо назвав їх “імпресіоністами” (за назвою картини Моне “Враження. Схід сонця” (1872) — мовляв, навіть підготовчий начерк виглядає завершенішим за це мерехтіння плям. Художники прийняли цю назву як бойову програму.

Перша виставка була провалом у фінансовому плані, але заявою про новий шлях у мистецтві. Публіка звикла до ретельно виписаних, вилощених картин з міфологічними чи історичними сюжетами. Імпресіоністи показували незакінчені, на перший погляд, начерки з сучасного життя, де замість деталей — плями кольору, замість ідеалізованих красунь — звичайні парижани. “Це образа мистецтва!” — обурювалися критики. Але молоді художники були впевнені: вони показують світ правдивіше, ніж академісти, бо передають безпосереднє враження ока, а не вивчені в школі формули.

Технічні новації та наукові основи

Імпресіоністи спирались на наукові відкриття XIX століття. Теорія одночасного контрасту Ежена Шевреля (1839) показала, що кольори впливають один на одного — червоний поруч із зеленим здається яскравішим. Герман фон Гельмгольц і Джеймс Максвелл досліджували природу світла і колірного сприйняття. Імпресіоністи застосували ці знання інтуїтивно: вони розуміли, що об’єкти не мають “власного” кольору, а відбивають світло залежно від оточення.

Технологія також допомогла. Синтетичні пігменти, створені у 1850-1860-х роках, дали доступ до яскравих, інтенсивних кольорів — кобальтової сині, ультрамарину, кадмієвих жовтого і червоного, вірідіану (зеленого). Тюбики з металу, запатентовані у 1841 році, дозволили носити фарби на пленер. Раніше художники самі розтирали пігменти з олією і зберігали у свинячих міхурах — це прив’язувало їх до майстерні. Тепер можна було малювати у парку, на вулиці, на березі річки.

Роль фотографії: конкурент чи союзник?

Фотографія, винайдена Ньєпсом і Дагером у 1830-х роках, до 1860-х стала масовою. Вона забрала у живопису функцію портретування і документування — тепер будь-хто міг отримати точне зображення. Це викликало кризу: навіщо вчитися малювати, якщо машина робить це швидше і точніше?

Але фотографія водночас звільнила живопис для пошуку нового. Якщо реалістична точність доступна механічно, то цінністю стає особистий погляд художника, його інтерпретація. Багато імпресіоністів цікавились фотографією — Дега колекціонував фотокартки й використовував фотографічні ракурси (зріз фігури краєм кадру, несподівані точки зору). Моне експериментував з моментальністю — фіксацією миті, як у фотографії, але засобами живопису.

Жіночі голоси імпресіонізму

Джерело: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Berthe_Morisot_001.jpg 
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Young_Woman_in_a_Black_and_Green_Bonnet,_Looking_Down.jpg 
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Eva_Gonzal%C3%A8s_-_Le_Petit_Lever.jpg 

У другій половині XIX століття присутність жінок у професійному мистецькому середовищі була радше винятком, адже академії довго не приймали студенток, а художні інституції ставилися до них скептично. Імпресіонізм став одним із перших рухів, що відкрив простір для жінок-творчинь: Берта Морізо, Мері Кассат і Ева Гонзалес прославилися не завдяки “жіночим” сюжетам, а завдяки власній художній мові, модерному баченню і професійній наполегливості. 

Жінки-імпресіоністки не “доповнювали” мистецтво чоловіків — вони змінювали правила гри. Морізо була єдиною жінкою на першій імпресіоністичній виставці 1874 року — це було гучне порушення  усталених традицій у мистецькому житті Франції, де публічне визнання для художниці було радше недосяжним винятком.

Кассат відстоювала жіночу автономію й право на професію, впроваджуючи нові ракурси, експериментальну композицію та інтерес до психології персонажа. Морізо працювала з формою та кольором на рівні з провідними імпресіоністами, а Гонзалес розвивала власну стильову інтонацію, виходячи з традиції Мане, але не розчиняючись у ній. 

Їхня поява в русі стала важливим кроком у боротьбі за видимість жінок у мистецтві, а їхні здобутки — дороговказом для наступних поколінь художниць, що виборювали рівні можливості у творчості та професійному житті.

Український імпресіонізм: особливості адаптації

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Oleksandr_Murashko_-_Annunciation_-_1907-08.jpg 
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Trusz1905.jpg 
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0c/Spring_Symphony.jpg 

До України імпресіонізм приходить у 1890–1910-х роках не як цілісна естетична програма, а радше як технічний інструмент — пленерний живопис, робота з кольором і світлом, роздільний мазок. Художники, що навчались у Мюнхені, Парижі чи Кракові, привозять ці методи додому, але майже ніколи не працюють у “чистому” імпресіонізмі: натомість виникає строкатий синтез реалізму, імпресіонізму, постімпресіонізму й модерну, де кожен митець бере те, що йому потрібно для власних завдань. Імпресіоністична техніка стає способом оновити живопис, але не самоціллю — одні художники через неї приходять до символізму чи модерну, інші — до авангарду, треті залишаються десь посередині. Український контекст також визначає сюжети: замість паризьких бульварів і кафе — Карпати, Дніпро, село, природа; замість миттєвості сучасного міста — пошуки національної ідентичності через пейзаж. Імпресіонізм в Україні — це передусім етап, перехідна фаза, що дала художникам свободу кольору та можливість експерименту на шляху до модернізму початку XX століття.

У цьому процесі особливо помітні три фігури. Олександр Мурашко — найпослідовніший український імпресіоніст, який засвоїв паризьку школу й перетворив її на власну м’яку, світлу манеру; його портрети й жанрові сцени майже «дихають» атмосферою. Іван Труш натомість використовує імпресіонізм у пейзажі: його «Тополі», карпатські етюди, соняшникові серії — це пленер у чистому вигляді, увага до мінливого світла й повітря. Микола Бурачек додає до імпресіоністичної техніки виразний національний акцент: українські сезони, світло над Київщиною, м’які кольорові переходи. Разом вони створюють українську версію імпресіонізму — не кальку з французької моди, а інструмент для переосмислення власного пейзажу й емоційної чутливості доби.

Хронологія ключових подій імпресіонізму

• 1863 – “Салон відкинутих” у Парижі.

Едуар Мане виставляє свою роботу «Сніданок на траві», яка шокує академічну спільноту. Це стало сигналом: традиційний Салон більше не може диктувати, що є «правильним» живописом. Народжується запит на нові погляди, нові техніки й теми.

• 1874 – Перша виставка імпресіоністів.

Художники, що не вписувалися у традиційний Салон, організували власну виставку. Тут народився термін «імпресіонізм» (за картиною Моне «Враження. Схід сонця»). Виникає рух, який ставить у центр спостереження світла, кольору і миттєвого враження, а не точне і детальне відтворення предметів.

• 1877 – Третя виставка імпресіоністів.

Моне показує серію “Вокзал Сен-Лазар”, де досліджує рух і світло, атмосферу міського життя. Тут стає помітно, як наука про світло і колір починає застосовуватися практично, не як абстрактна ідея.

• 1886 – Остання, восьма виставка імпресіоністів.

Вона є узагальнювальною для напрямку, показано різноманіття підходів: використання кольорових тіней, відмова від чорного, серійна робота з одним мотивом. Цей етап демонструє зрілість імпресіонізму як мистецького методу.

• 1890-ті – період серій Моне (“Стоги сіна”, “Тополі”, “Руанський собор”)

Моне показує, як змінюється колір і форма залежно від освітлення, часу доби й сезону. Тут підкреслюється головна ідея імпресіонізму: реальність мінлива, і колір передає не об’єкт, а враження миттєвого світла.

• 1900-1910-ті – Імпресіонізм поширюється в Україні (Мурашко, Кульчицька, Труш). Тут напрямок трансформується, поєднуючи техніку імпресіоністів з українськими сюжетами та передачею світла й атмосфери, характерних для українських краєвидів.

5. Швидка довідка

Персоналії 

Клод Моне (1840-1926) – лідер імпресіонізму, автор картини “Враження. Схід сонця”, що дала назву напряму.  Його серії одного мотиву в різному освітленні показують, як змінюється колір і форма під впливом світла, а пізні роботи, як декоративні панно «Німфеї», демонструють експеримент із кольором і ритмом композиції.

П’єр-Огюст Ренуар (1841-1919) – майстер світла та жанрових сцен. Його картини передають живий ритм і атмосферу повсякденного життя. Пізніше поєднує імпресіоністичну свободу мазка з класичною формою.

Едуар Мане (1832–1883) – художник, який одним з перших порушив академічні правила композиції та теми; його роботи, як «Сніданок на траві» та «Олімпія», шокували публіку і показали нові підходи до сюжету, композиції та кольору.

Берта Морізо (1841–1895) – одна з небагатьох жінок-імпресіоністок; її картини передають ніжність і світлову атмосферу повсякденних сцен, показуючи, що імпресіоністичний підхід однаково ефективний у невеликих інтимних композиціях.

Едгар Дега (1834-1917) – “імпресіоніст лінії”, цікавився рухом (балерини, пралі, жокеї), несподіваними ракурсами, композицією. Менше за інших працював на пленері.

Олександр Мурашко (1875-1919) – український художник, навчався у Парижі. Приніс імпресіонізм в Україну, адаптувавши його до національних сюжетів і колористики.

Ключові роботи

Клод Моне. “Враження. Схід сонця” (1872, Музей Мармоттан-Моне, Париж)

П’єр-Огюст Ренуар. “Бал у Мулен де ла Галетт” (1876, Музей Орсе, Париж)

Берта Морізо. “Колиска” (1872, Музей Орсе, Париж)

Едгар Дега. “Абсент” (1875-1876, Музей Орсе, Париж)

Едуар Мане: Бар “Фолі-Бержер” (1882, Інститут Курто, Лондон)

Олександр Мурашко. “Карусель” (1908, Національний художній музей України, Київ)

Клод Моне. “Стоги сіна” (серія 1890-1891, різні музеї світу)

Основні поняття

Імпресіонізм — напрям у живописі другої половини XIX ст., що прагне передати миттєве враження від світла і кольору через роздільні мазки чистих фарб.

Пленер (en plein air) — живопис просто неба, на відкритому повітрі, що дозволяє фіксувати природне освітлення.

Оптичне змішування — техніка накладання окремих чистих мазків кольору, які змішуються не на палітрі, а в оці глядача на відстані.

Одночасний контраст — явище, коли протилежні кольори (комплементарні) підсилюють яскравість один одного.

Серія — створення кількох картин одного мотиву у різних умовах освітлення або пори року (прийом Моне).

Додаткові джерела

Музей Д’Орсе, Париж — найбільша колекція імпресіонізму
https://artsandculture.google.com/explore/collections/musee-dorsay-paris?c=assets&f=art_movement:/m/03xj1 

Google Arts & Culture, добірка робіт Клода Моне
https://artsandculture.google.com/entity/claude-monet/m01xnj 

Музей імпресіонізму в Живерні
https://artsandculture.google.com/partner/museum-of-impressionism-giverny 

Метрополітен-музей, Нью-Йорк — імпресіонізм у американських колекціях
https://artsandculture.google.com/partner/the-metropolitan-museum-of-art
150 років імпресіонізму в світі та Україні: що варто знати про цю стильову течію в живописі, літературі та кінематографі
https://suspilne.media/culture/654328-150-rokiv-impresionizmu-v-sviti-ta-ukraini-so-varto-znati-pro-cu-stilovu-teciu-v-zivopisi-literaturi-ta-kinematografi/

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Візуальне порівняння.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0f/William-Adolphe_Bouguereau_-_Gabrielle_Cot_-_Sotheby%27s.jpg https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1b/Pierre-Auguste_Renoir_-_Portrait_de_l%27actrice_Jeanne_Samary.jpg

Покажіть поруч дві картини — академічний салонний портрет (напр., Вільяма Бугро) з ідеально вигладженою фактурою та імпресіоністичний портрет Ренуара з видимими мазками.

Питання:
“Яка з цих картин здається вам закінченою? Чому одна виглядає як фотографія, а інша — як начерк? Що, якщо художник навмисно залишив видимими мазки — навіщо?”

Дати учням 1-2 хвилини на обговорення у парах. Така провокація активує увагу до відмінностей між традиційним і новим мистецтвом, підводить до розуміння імпресіоністичної революції.

---

Завдання 2 (парне/індивідуальне). Світлова карта.

Оберіть один простий об’єкт (дерево, будинок, стіл). Намалюйте або опишіть словами, як змінюється колір цього об’єкта протягом дня: на світанку, вранці, опівдні, на заході, вночі. Які кольори тіней? Які відблиски?

Матеріали:
Папір, олівці/фломастери або текстовий опис.

Завдання 3 (групове). Детективи імпресіонізму.

Примітка для вчителя: для цієї вправи можна використати фрагменти картин, роздрукованих для попередніх занять, та ще кілька імпресіоністичних робіт. 

Кожна група отримує 3-4 репродукції фрагменти картин (деякі — імпресіоністичні, деякі — ні). Завдання: 

1. визначити, які з них імпресіоністичні;
2. пояснити, за якими ознаками ви це зрозуміли (мазок, колір тіней, сюжет, техніка);
3. Скласти власний перелік “прикмет” імпресіонізму.

Загальне обговорення: чи всі групи уклали однаковий перелік? Чому?

Завдання 4 (парне). Комплементарна пара.

У парах знайдіть на колірному колі комплементарні (протилежні) пари: червоний-зелений, синій-помаранчевий, жовтий-фіолетовий. Намалюйте дві плями кожної пари поруч. Потім намалюйте ці ж кольори окремо. Порівняйте: чи різниться інтенсивність?

Матеріали:
Колірний круг (роздруківка або цифровий), гуаш або фломастери.

Джерело: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=770594 

Завдання 5 (групове). Порівняння — Франція vs Україна.

Джерело: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C.jpg
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Pierre-Auguste_Renoir_-_Luncheon_of_the_Boating_Party_-_Google_Art_Project.jpg

Група отримує дві картини: французького імпресіоніста (напр., Ренуар “Обід човнярської компанії” (іноді перекладають як “Сніданок веслярів”) і українського (напр., Мурашко, “Карусель”). Порівняйте: сюжет, колорит, техніку мазка, композицію. Що спільного? Що відмінного? Чому український імпресіонізм має свої особливості?

Завдання 6 (індивідуальне). Колір настрою.

Створіть невелику абстрактну композицію (кольорові плями без конкретних об’єктів), яка передає настрій: радість, спокій, тугу, тривогу. Використовуйте принципи, про які дізналися (теплі/холодні кольори, контрасти, інтенсивність). Покажіть однокласникам без коментарів — чи вгадають настрій?

Матеріали: Фарби, папір або цифрові інструменти (напр., Paint, Procreate).

Завдання 7: Японське укійо-е та імпресіонізм.

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kitagawa_Utamaro_-_Toji_san_bijin_(Three_Beauties_of_the_Present_Day)From_Bijin-ga_(Pictures_of_Beautiful_Women),_published_by_Tsutaya_Juzaburo_-_Google_Art_Project.jpg
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Edgar_Germain_Hilaire_Degas_076.jpg

Порівняйте японську гравюру (напр., Утамаро, “Три сучасні красуні”) та імпресіоністичну картину (напр., Дега, “Блакитні танцівниці”). Знайдіть 3-4 спільні риси: композиція, колір, перспектива, ракурси. Напишіть короткий аналіз (100-120 слів) або створіть порівняльну таблицю.

Тема 4.4. Імпресіонізм та постімпресіонізм.

Урок 30. Імпресіонізм: революція світла і кольору

Робочий аркуш учня / учениці

---

Завдання 1. Ознаки імпресіонізму.

Заповніть таблицю, спираючись на матеріали уроку та аналіз творів:

Характеристика	Академічний живопис	Імпресіонізм
Мазок
Колір тіней
Сюжет
Композиція
Де малюють?

Завдання 2. Порівняння — Франція vs Україна.

Критерій	Французький імпресіонізм (Моне, Ренуар)	Український імпресіонізм (Мурашко, Труш)
Основні сюжети
Колорит
Техніка (збереження форми/розчинення)
Особливості

Завдання 3. Мультимедійне портфоліо імпресіоніста.

Обери одного художника-імпресіоніста (Мурашко, Труш, Бурачек, Моне, Ренуар, Морізо). Створи цифрову презентацію (5-7 слайдів) з біографією, 3-4 роботами (з посиланнями на онлайн-колекції), описом стилю. Додай свій коментар: що тобі подобається у цьому художнику?

Завдання 4. Серії Моне — навіщо?

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Haystacks_(Monet_series)#/media/File:Monet_grainstacks-snow-effect-1891_W1274.jpg
https://en.wikipedia.org/wiki/Haystacks_(Monet_series)#/media/File:Claude_Monet,_Haystack,_Morning_Snow_Effect_(Meule,_Effet_de_Neige,_le_Matin),_1891,_oil_on_canvas,_65_x_92_cm,_Museum_of_Fine_Arts,_Boston.jpg
https://en.wikipedia.org/wiki/Haystacks_(Monet_series)#/media/File:Monet_haystacks-at-sunset-frosty-weather-1891_W1282.jpg
https://en.wikipedia.org/wiki/Haystacks_(Monet_series)#/media/File:Claude_Monet_-_Meules,_milieu_du_jour.jpg

Подивись на 3-4 картини серії “Стоги сіна” Моне. Поясни (5-7 речень): чому Моне малював один і той самий об’єкт десятки разів? Що він хотів показати? Яка філософська ідея стоїть за цими серіями?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Імпресіонізм у сучасній рекламі.

Знайди 2-3 сучасні реклами або дизайн-об’єкти, які використовують імпресіоністичну естетику (розмиті краї, м’які кольори, світлоносність, атмосфера). Чому рекламодавці використовують цю естетику? Які емоції вона викликає?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Київська школа малярства.

Прочитай спогади художника М.І.Мурашка про Київську школу малярства (1879 р.).

На кінець 1879 року у нас таких, що записалося, було понад сто. Ми з Шаком примирилися із своєю метушливою скромною діяльністю. Більша частина в нас були бідняки, вчилися безплатно. Це були діти ремісників, для ких малювання було істотною необхідністю, і це нас морально задовольняло. Через те, що всієї маси учнів ми прийняти не могли, то довелось тримати школу відкритою цілий день, з 10 год. ранку і до 7 год. вечора, тільки з погодинною перервою. Приходили, як кому зручно і можливо, і одні змінялися іншими. Для ремісників, які не могли потрапити до нас в будні, ми встановили безплатні недільні уроки від 12 до 3 год. після полудня, які з того часу тривали протягом усього часу існування школи. Крім ремісників, прибігали до нас всякі малюки учні, користуючись свободою свята.

Закрита з 3 години дня, з 5 годин знову відкривалася наша маленька установа, і до нас збиралися дуже поважні люди, які тільки таким способом ввечері і могли скористуватися нашою школою. Тут були студент, офіцер, доцент університету, учні старшого класу реального училища і інші в такому роді; славна все публіка. Розглядали нашу скромну збірку з мистецтва і, найсерйозніше ставлячись до справи, з великою любов’ю малювали з ефектно освітленого бюста, встановленого в арці, в глибині магазина.

Цікаво відмітити, що спочатку у нас на один з днів тижня школа була оголошена відкритою спеціально для дівчат і ніхто з чоловічої статі в цей день не з’являвся, але цей порядок не прищепився, дівчата і жінки були в нас у свої дні, але вони вільно і охоче заповнювали школу і в інший час, не соромлячись учнів; ці дні скасували, заняття провадились спільно.

Хрестоматія з історії Української РСР: У 2 т. Т. ІІм 1861 – 1917. Київ, 1961. – С. 300-301

Запитання:

1. Якою була атмосфера в школі?
2. Яким був рівень ліберальності (чи легко потрапити й вчитися незалежно від статі, статків тощо)
3. Як навчання в такій школі могло вплинути на творчість її випускників?

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Розпізнати імпресіоністичну техніку за роздільним мазком, чистими кольорами та грою світла.
Пояснити, як фотографія, нові пігменти й тюбики вплинули на появу імпресіонізму
Порівняти європейський та український імпресіонізм, визначаючи спільне й національне
Пояснити, як імпресіоністи передають емоцію й атмосферу через колір і світло
Застосовувати принципи оптичного змішування та контрастів кольору у власних етюдах