Тема 6. Розділ 5. Революція в мистецтві: модерн та авангард

матеріал 9

Урок 42. Узагальнення до розділу 5. Від останнього великого стилю до революції уявлень про мистецтво.

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 42. Узагальнення до розділу 5. Від останнього великого стилю до революції уявлень про мистецтво.

Які результати уроку?

самостійно декодує/аналізує, характеризує, узагальнює, систематизує, мистецькі тексти/явища мистецтва, апелює до власних знань і досвіду [12 МИО 1.2.1-1 П]
визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П]
застосовує уміння системного підходу для власних інтерпретацій явищ мистецтва та культури [12 МИО 1.3.1-1]
зіставляє мистецькі тексти/образи з різними сферами життєдіяльності людини [12 МИО 1.2.2-1]
систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1]
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2]
характеризує конфлікти між різними суспільними групами, цінності та ідеали, що протистоять одна одній [12 ГІО 6.2.1-2]

Учні й учениці навчаться:

Характеризувати перехід від модерну як останнього універсального стилю до авангарду як революційного переосмислення природи мистецтва.
Аналізувати, як змінювалося саме розуміння того, що є мистецтвом, для чого воно існує і як працює.
Пояснювати зв’язок між суспільними змінами початку ХХ століття та художніми революціями.
Оцінювати роль українських митців у формуванні європейського авангарду.
Розуміти трагедію знищення українського культурного відродження 1920-х років.

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

Період від 1890-х до 1930-х років охоплює одну з найдраматичніших епох в історії мистецтва та людства загалом. Протягом чотирьох десятиліть Європа пережила стрімку індустріалізацію, урбанізацію, наукову революцію, Першу світову війну, розпад імперій, народження нових держав, революції та контрреволюції, економічну кризу. За це саме час мистецтво змінилося радикальніше, ніж за попередні п’ятсот років.

На межі століть панує belle epoque, “прекрасна епоха”, час технічного оптимізму й культурного розквіту. Нові технології перетворюють життя: електрика, автомобілі, кінематограф, телефон, радіо. Міста стають метрополіями. Формується масова культура. У відповідь народжується модерн як спроба створити новий універсальний стиль, гідний епохи технічного прогресу. Архітектори, художники, дизайнери прагнуть поєднати красу з функціональністю, створити тотальний мистецький твір, де все від фасаду будинку до дверної ручки підпорядковане єдиному задуму.

Але вже з початку 1900-х років зростає тривога. Імперські суперечності загострюються, соціальні конфлікти стають жорсткішими, національні рухи вимагають самовизначення. Наука руйнує стабільні уявлення про світ: теорія відносності Айнштайна, психоаналіз Фройда, відкриття радіоактивності. Європейська інтелектуальна еліта починає розуміти, що сприйняття реальності може бути множинним, суб’єктивним, нестабільним. У цьому кліматі народжується авангард як мистецтво, що відмовляється від традиційних форм і намагається винайти нові способи бачити, думати, говорити про світ.

1914 року вибухає Перша світова війна — катастрофа, що остаточно руйнує старий світ. Гинуть мільйони людей, розпадаються імперії, зникають монархії. Після війни Європа намагається відбудуватися. У новоствореній Радянській Росії більшовики проголошують будівництво нового суспільства. В Україні короткий період українізації 1920-х дає можливість для культурного відродження. Харків як столиця УСРР стає лабораторією майбутнього, де випробовують найсміливіші архітектурні та соціальні експерименти. Але наприкінці 1920-х атмосфера знову змінюється. Сталінський режим запроваджує тотальний контроль, починаються репресії. Золота доба завершується трагедією Голодомору та фізичним знищенням творчої інтелігенції.

Чому це впливає на мистецтво

Технічні, наукові та соціальні зміни породжують фундаментальне питання: якщо світ змінився так радикально, то чи може мистецтво залишатися таким самим? Художники різних напрямів дають різні відповіді, але всі погоджуються: старі канони більше не працюють.

Модерн ще намагається зберегти ідею універсального стилю, але вже відмовляється від історизму та еклектики. Натомість звертається до природи, шукає органічні, плинні форми, прагне синтезу всіх видів мистецтва. Це останній великий стиль, що поширюється по всій Європі, набуваючи в кожній країні національного забарвлення.

Авангард іде далі. Художники відчувають, що старі засоби висловлювання не відповідають новій реальності. Академічний реалізм здається анахронізмом. Виникає ідея, що мистецтво не повинне копіювати зовнішню реальність, а має створювати власну. Ба більше: мистецтво може змінити світ, виховати нову людину, побудувати нове суспільство. З’являються численні маніфести, художні об’єднання, скандальні виставки. Митці стають революціонерами, а мистецтво — полем експерименту.

Україна опиняється в центрі цих процесів. Київ, Харків, Одеса стають космополітичними центрами, де перетинаються європейські течії та місцеві традиції. Українські художники активно включаються у світовий авангард, часом стаючи його лідерами. Малевич створює супрематизм, Екстер працює на перетині кубізму та конструктивізму, Архипенко революціонізує скульптуру. Політика українізації дає короткий, але інтенсивний період культурного розквіту. Виникають дві альтернативні стратегії: конструктивісти прагнуть повного розриву з традицією та будівництва нового світу, бойчукісти шукають синтезу давньої української та візантійської спадщини з потребами сучасності. Але обидва шляхи обриваються репресіями.

Як це виявляється в мистецтві

Головна драма періоду — це не просто зміна стилів, а переосмислення самої природи мистецтва. Питання більше не в тому, як малювати краще, а в тому, навіщо взагалі малювати й що означає “бути мистецтвом”.

Модерн ще працює в межах традиційного розуміння: мистецтво створює красиві речі, що мають естетичну цінність. Але вже руйнує межі між високим і прикладним мистецтвом. Архітектор проєктує будинок, створює меблі, розробляє тканини, дизайн посуду — все має бути єдиним художнім ансамблем. Мистецтво прагне стати частиною повсякденного життя кожної людини.

Авангард руйнує три основні принципи традиційного живопису. По-перше, він відмовляється від наслідування природи. Форми спрощуються, геометризуються або деформуються. По-друге, колір звільняється від необхідності відповідати реальності. Він стає самостійним виразним засобом. По-третє, простір та композиція організуються за новими принципами. Зникає класична перспектива, об’єкти показуються одночасно з різних ракурсів.

Кожен напрям авангарду пропонує власну відповідь на питання “як має виглядати нове мистецтво?”. Фовісти звільняють колір від описової функції, роблячи його інструментом емоційного вираження. Кубісти розкладають форму на елементи, щоб показати не зовнішній вигляд, а внутрішню структуру речей. Футуристи намагаються передати динаміку, швидкість, енергію машинної епохи. Експресіоністи відображають не світ, а внутрішній стан людини. Супрематисти та абстракціоністи остаточно відмовляються від зображення предметів, працюючи з чистими формами, кольорами, лініями.

Але найрадикальніший крок роблять конструктивісти. Вони стверджують: мистецтво має служити не спогляданню, а виробництву. Художник перестає бути творцем унікальних об’єктів для музею і стає конструктором корисних речей для повсякденного життя. З’являється дизайн як новий тип діяльності, що поєднує естетику з функціональністю та масовим виробництвом.

Паралельно виникає інший шлях — монументалізм бойчукістів. Вони доводять, що можна бути сучасним, не відкидаючи традицію, а переосмислюючи її. Візантійське мистецтво, Джотто, українська народна ікона стають джерелом для створення нового національного стилю. Монументальний живопис має служити суспільству через духовний вплив, виховання, формування ідентичності.

Кінематограф стає квінтесенцією нової епохи. Він народжується як технічна новинка, але швидко перетворюється на потужний художній інструмент, що поєднує можливості всіх попередніх мистецтв і додає власні. Митці авангарду розпізнають у камері спосіб втілення ідей про динаміку, час, простір. Довженко створює поетичні епоси, що поєднують авангардний монтаж з глибоко особистим, майже містичним баченням. Кіно стає першим справді масовим мистецтвом, доступним усім верствам населення.

До кінця 1920-х виникає парадокс: мистецтво досягло небаченої свободи експериментів, але водночас почало втрачати автономію. У Радянському Союзі держава стає головним замовником і цензором, встановлює єдиний метод — соцреалізм. Усі інші течії оголошуються формалістичними. Починаються репресії. Українське культурне відродження обривається трагедією. Знищують не просто окремих митців, а цілі напрями, школи, можливості розвитку.

2. Теорія через практику

Ключовим для розуміння періоду є поняття художньої форми як самостійної цінності. Якщо раніше форма була засобом передачі змісту, то тепер вона стає змістом. Колір може існувати заради кольору, лінія заради лінії, форма заради форми. Це не означає відсутність сенсу, навпаки — художні засоби отримують нові смислові можливості.

Коли Матісс малює жінку зеленою, це не помилка і не свавілля, а спосіб передати емоційну насиченість моменту. Коли Пікассо показує обличчя одночасно в профіль і анфас, він розширює можливості зображення, показуючи тривалість сприйняття, множинність ракурсів. Коли Малевич створює “Чорний квадрат”, він проголошує можливість “нульової форми” — точки відліку нової естетики, вільної від зображальності.

Авангард вчить дивитися на мистецтво не як на вікно в реальність, а як на самостійну реальність, що живе за власними законами. Картина — це не ілюзія тривимірного простору, а площина з кольоровими плямами. Скульптура — це не копія тіла, а конструкція з об’ємів і пустот. Будівля — це не декорована коробка, а організм, де форма визначається функцією.

Водночас бойчукісти утверджують інший підхід: синтетичний монументалізм. Вони шукають синтез візантійської традиції, італійського Проторенесансу, української народної ікони з потребами сучасності. Доводять, що можна бути авангардним, не відкидаючи традицію, а переосмислюючи її. Монументальний живопис стає не декорацією, а рівноправним елементом архітектури, що організовує простір, створює атмосферу, виховує глядача.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Модерн спирається на кілька джерел. Японська гравюра показує можливості площинної композиції, виразної лінії, декоративності. Кельтське та середньовічне мистецтво дають орнаментальні мотиви. Природні форми — рослини, хвилі, павутиння — стають основою для стилізації. Нові матеріали — залізо, скло, бетон — дозволяють створювати раніше неможливі конструкції.

Авангард черпає натхнення в постімпресіонізмі. Сезанн розкладає природні об’єкти на базові геометричні фігури. Гоген використовує яскраві декоративні кольори. Ван Гог показує експресивну силу кольору та мазка. Символісти доводять, що мистецтво може відображати ідеї, а не лише зовнішній світ. Японська гравюра, африканська скульптура, народне мистецтво показують альтернативні способи організації форми. Це звільняє художників від необхідності дотримуватися класичних канонів.

Український авангард має додаткові джерела. Візантійська та козацька барокова спадщина дають розуміння монументальності, символічності, синтезу мистецтв. Народне мистецтво — вишивка, розписи, кераміка — дає колористичні рішення, декоративні мотиви. Космополітичне середовище українських міст дозволяє синтезувати європейські впливи з місцевими традиціями.

Що нового створює

Період від модерну до авангарду можна осмислити як три послідовні революції в розумінні того, що є мистецтвом.

Перша революція: від історизму до сучасності (модерн, 1890-1910-ті)

Модерн створює останній великий універсальний стиль. У кожній країні він набуває національного забарвлення: ар-нуво у Франції, югендстиль у Німеччині, сецесія в Австро-Угорщині. Архітектори Віктор Орта в Брюсселі, Отто Вагнер у Відні, Антоні Гауді в Барселоні творять нову архітектурну мову. В Україні розквітає київський, львівський, харківський, одеський модерн. Київський архітектор Владислав Городецький будує Будинок з химерами, де фантастичні скульптури інтегровані в архітектуру.

Друга революція: від зображення до вираження (ранній авангард, 1905-1915)

Авангард розпадається на численні напрями, кожен з власною програмою. Фовізм визволяє колір. Кубізм розкладає форму. Футуризм передає рух. Експресіонізм виражає внутрішній стан. Українські митці активно включаються в ці процеси. Олександра Екстер стає однією з провідних художниць паризької школи, працює на перетині кубізму та конструктивізму. Олександр Архипенко революціонізує скульптуру, вводячи порожнечу як конструктивний елемент. Соня Делоне створює симультанізм — напрям, що досліджує взаємодію кольорів. Казимир Малевич проголошує супрематизм і створює “Чорний квадрат” — радикальний маніфест абстракції.

Третя революція: від споглядання до дії (пізній авангард, 1915-1930-ті)

Супрематизм, конструктивізм, продуктивізм, монументалізм переосмислюють саму функцію мистецтва. Воно має не просто відображати чи виражати, а активно змінювати світ. Конструктивісти стверджують: художник — це конструктор нового побуту, проєктант речей для повсякденного життя.

1920-ті роки стають золотою добою українського авангарду. Харків як столиця УСРР перетворюється на лабораторію майбутнього. Зводять Держпром — перший радянський хмарочос, найбільшу в світі будівлю в стилі конструктивізму. Василь Єрмілов створює “єрміловський шрифт”, розробляє дизайн упаковок, обкладинок, плакатів, інтер’єрів. Лесь Курбас у театрі “Березіль” революціонізує сценічне мистецтво, створюючи конструктивістський театр. Олександр Довженко знімає поетичні кіноепоси “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”, що поєднують авангардний монтаж з глибоко особистим баченням.

Паралельно розвивається бойчукізм. Михайло Бойчук та його учні створюють монументальні цикли: розписи Луцьких казарм у Києві, Селянського санаторію в Одесі, Червонозаводського театру в Харкові.

Ці три революції відбуваються послідовно, але не механічно. Вони перетинаються, конфліктують, впливають одна на одну. Модерн не зникає з появою авангарду — він продовжує розвиватися паралельно. Ранній авангард не скасовується пізнім — вони співіснують. Але загальний рух очевидний: від традиційного розуміння мистецтва як наслідування природи до нового розуміння мистецтва як інструменту перетворення реальності.

Куди веде

Наприкінці 1920-х атмосфера кардинально змінюється. У Радянському Союзі запроваджують єдиний метод — соцреалізм. Усі інші течії оголошуються формалістичними, шкідливими, ворожими. 1930-ті роки приносять Голодомор, масові репресії, фізичне знищення української творчої інтелігенції. Розстрілюють Михайла Бойчука та більшість його учнів. Всі фрески затиньковують. Заарештовують Леся Курбаса, засилають до Соловецького табору і розстрілюють. Театр “Березіль” закривають. Олександра Довженка змушують іти на компроміси.

Але авангардні відкриття не зникають безслідно. Вони формують основу для всього мистецтва ХХ століття. Абстракція стає однією з провідних течій. Конструктивістські принципи лягають в основу сучасного дизайну. Монтажні техніки революціонізують кінематограф. Ідея синтезу мистецтв повертається в архітектурі. Переосмислення природи мистецтва відкриває шлях до концептуалізму, перформансу, інсталяцій.

Українські митці, що пережили терор або емігрували, продовжують працювати. Архипенко викладає в США, впливаючи на американську скульптуру. Соня Делоне стає іконою паризької моди. Василь Єрмілов, попри цензуру, продовжує працювати в Харкові. Їхній досвід входить у світову історію мистецтва, хоч часто під неправильними атрибуціями.

Лише після здобуття незалежності України починається процес деколонізації історії мистецтва. Імена повертаються з забуття. Фрески бойчукістів реконструюють за фотографіями. Творчість репресованих художників стає предметом наукових досліджень. Світ дізнається, що український авангард був не периферією, а одним із центрів європейського модернізму.

Від модерну до авангарду: що змінилося насправді

Якщо подивитися на період загалом, стає очевидним: головна зміна — не в стилях і техніках, а в самому розумінні мистецтва. Змінюються відповіді на фундаментальні питання.

Що є мистецтвом? Модерн: красиві речі, що мають естетичну цінність. Ранній авангард: вираження внутрішнього стану художника, дослідження можливостей форми та кольору. Пізній авангард: інструмент перетворення реальності, проєктування нового життя.

Для чого існує мистецтво? Модерн: щоб робити життя красивішим, створювати естетичне середовище. Ранній авангард: щоб по-новому бачити світ, розширювати можливості сприйняття. Пізній авангард: щоб будувати нове суспільство, виховувати нову людину.

Хто такий художник? Модерн: майстер, що створює унікальні об’єкти високої якості. Ранній авангард: революціонер, що руйнує старі канони і відкриває нові можливості. Пізній авангард: конструктор, інженер, проєктант нового життя.

Як працює мистецтво? Модерн: через синтез різних видів мистецтва в тотальний твір. Ранній авангард: через виразність чистих художніх засобів — кольору, форми, лінії. Пізній авангард: через функціональність, масове виробництво, вплив на повсякденність.

Де існує мистецтво? Модерн: в архітектурних ансамблях, інтер’єрах, декоративних об’єктах. Ранній авангард: в галереях, на виставках, у маніфестах і полеміці. Пізній авангард: у громадських будівлях, на вулицях міст, у предметах повсякденного вжитку.

Ці питання й відповіді на них визначають не лише мистецтво початку ХХ століття, а й усе мистецтво, що виникне пізніше. Абстракція, концептуалізм, перформанс, інсталяція, медіа-арт — усе це було б неможливим без тих революцій у розумінні мистецтва, що відбулися в період від модерну до авангарду.

5. Швидка довідка

Персоналії

Модерн: Віктор Орта (Бельгія), Антоні Гауді (Іспанія), Отто Вагнер (Австрія), Владислав Городецький (Україна), Анрі ван де Велде (Бельгія)

Ранній авангард: Анрі Матісс (фовізм), Пабло Пікассо (кубізм), Філіппо Томмазо Марінетті (футуризм), Умберто Боччоні (футуризм), Ернст Людвіг Кірхнер (експресіонізм)

Український авангард: Казимир Малевич, Олександра Екстер, Олександр Архипенко, Соня Делоне, Давид Бурлюк, Олександр Богомазов

Золота доба: Василь Єрмілов, Лесь Курбас, Олександр Довженко, Вадим Меллер, Анатоль Петрицький

Бойчукізм: Михайло Бойчук, Іван Падалка, Василь Седляр, Софія Налепинська-Бойчук, Оксана Павленко

Ключові роботи

Модерн: Будинок з химерами, Київ
Ранній авангард:
Анрі Матісс “Танець” (1910)
Пабло Пікассо “Авіньйонські дівчата” (1907)
Супрематизм: Казимир Малевич “Чорний квадрат” (1915)
Конструктивізм: Держпром, Харків (1925-1928)
Василь Єрмілов, Палац піонерів, Харків
Кіно: Олександр Довженко “Земля” (1930)

Основні поняття

Модерн — останній великий універсальний стиль, що охоплює всі види мистецтва

Синтез мистецтв — поєднання архітектури, живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва в єдиний ансамбль

Авангард — радикальне оновлення художньої мови, руйнування академічних канонів

Абстракція — відмова від зображення упізнаваних об’єктів, робота з чистими формами, кольорами, лініями

Конструктивізм — напрям, що прагне служити виробництву, створювати функціональні речі для повсякденного життя

Монументалізм — створення великих розписів у громадських будівлях як засобу духовного впливу та виховання

Виробниче мистецтво — підхід, де художник стає конструктором корисних речей, а не творцем унікальних об’єктів для музею

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення).

Інтер’єр Будинку з химерами, Київ.
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51467283

Проєкт інтер’єру магазину, В. Єрмілов
https://www.wikiart.org/uk/iermilov-vasil-dmitrovich/proiekt-interieru-magazinu

Порівняйте ці два інтер’єри. Що спільного і що принципово різного в цих підходах до мистецтва? Обидва хочуть створити нове мистецтво для нової епохи — але як саме вони це роблять і які цінності відстоюють?

Практика

Завдання 2 (групове). Хронологічна стрічка.

Групи створюють часову стрічку розвитку мистецтва від модерну до пізнього авангарду. Позначають ключові події, напрями, твори. Візуалізують перехід від одного етапу до іншого.

Очікуваний результат: Стрічка часу з розміткою від 1890-х до 1930-х років, основними напрямами (модерн, фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, супрематизм, конструктивізм, бойчукізм), ключовими подіями (Перша світова війна, революції, українізація, початок репресій).

Завдання 3 (парне). Що змінилося насправді?

Заповніть таблицю, порівнюючи розуміння мистецтва в модерні та авангарді.

Питання	Модерн	Авангард
Що є мистецтвом?
Для чого існує мистецтво?
Хто такий художник?
Як працює мистецтво?
Де існує мистецтво?

Завдання 4 (групове). Дебати “Традиція чи революція”.

Команда А захищає позицію бойчукістів (синтез традиції та сучасності), команда Б — конструктивістів (повний розрив із минулим). Кожна команда готує аргументи й веде дискусію.

Очікуваний результат: Аргументована дискусія, що показує розуміння двох альтернативних стратегій модернізму.

Завдання 5 (індивідуальне). Стилізація під авангард.

Створіть у стилі одного з напрямів авангарду (на вибір: фовізм, кубізм, конструктивізм) композицію на тему “Моє місто”. Використовуйте характерні для обраного напряму прийоми.

Завдання 6 (групове/парне). Візуальний аналіз.

Проаналізуйте на вибір один зі знакових творів раннього авангарду. Визначте, які принципи традиційного мистецтва він руйнує і що пропонує натомість.

Завдання 7 (групове). Часова капсула епохи.

Оберіть 10 об’єктів/зображень, що найкраще передають революцію в мистецтві 1890-1930-х років. Обґрунтуйте свій вибір.

Завдання 8 (групове). Порівняльна таблиця напрямів.

Створіть порівняльну таблицю трьох напрямів авангарду (на вибір: фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, супрематизм, конструктивізм). Порівняйте за критеріями: ставлення до кольору, до форми, до простору, до функції мистецтва.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 42. Узагальнення до розділу 5. Від останнього великого стилю до революції уявлень про мистецтво.

Робочий аркуш учня / учениці

Завдання 1. Що змінилося насправді?

Заповни таблицю, порівнюючи розуміння мистецтва в модерні та авангарді.

Питання	Модерн	Авангард
Що є мистецтвом?
Для чого існує мистецтво?
Хто такий художник?
Як працює мистецтво?
Де існує мистецтво?

Завдання 2. Порівняльна таблиця напрямів.

Заповни порівняльну таблицю трьох напрямів авангарду (на вибір: фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, супрематизм, конструктивізм).

Критерій/Напрям
Ставлення до кольору
Ставлення до форми
Ставлення до простору
Функція мистецтва

Завдання 3. Картка пам’ятки архітектури.

Знайди будівлю в стилі модерн або конструктивізму у твоєму місті (або найближчому). Сфотографуй її, дізнайся історію створення, ім’я архітектора. Створи невелику презентацію про цю будівлю як пам’ятку епохи революцій у мистецтві.

Завдання 4. Авангард і сучасне мистецтво.

Досліди один із напрямів авангарду і знайди його “спадок” у сучасному дизайні. Добери по 3-5 прикладів творів напряму й з сучасності на підтвердження. Проаналізуй, які ідеї та художні прийоми використані в сучасних роботах, опиши (300-400 слів).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Конструктивізм і монументалізм.

Порівняй два підходи до модернізму: конструктивізм Єрмілова та монументалізм Бойчука. Що спільного і що відмінного? Чому обидва напрями були знищені радянською владою? Напиши порівняльний аналіз обсягом 400-500 слів.

Завдання 6. Авангардний кінематограф.

6.1. Переглянь один із фільмів Олександра Довженка (“Звенигора”, “Арсенал” або “Земля”). Проаналізуй, які авангардні прийоми використовує режисер. Як він поєднує експериментальну форму з українською тематикою? Напиши рецензію обсягом 300-400 слів.

6.2. Після перегляду фільму добери відеокліпи сучасних виконавців, у яких використані такі ж прийоми. Дозаповни таблицю або створи презентацію зі скриншотами/фрагментами відео:

Творчий прийом у Довженка	Як це виглядає	Приклад сучасного кліпу
Поетичний монтаж (монтаж-емоція, а не сюжет)	Кадри з’єднані за відчуттям, а не за логікою подій. Зміна планів створює настрій.
Природа як персонаж	Пейзаж «живе»: реагує, посилює емоцію, стає рівноправною фігурою.
Архаїчність / міфотворення	Люди показані не як індивіди, а як архетипи (жниця, воїн, мати, дитина). Атмосфера ритуалу.
Повільна, «дихаюча» ритміка	Кадри затримані, час сповільнений, щоб «побути всередині» емоції.
Візуальні метафори	Образ = думка. Наприклад, вода як очищення, колос як життя, небо як свобода.
Емоція без слів	Мінімум діалогу; обличчя, рух, світло передають почуття краще, ніж текст.
Контраст простого й величного	Маленька людина в великому просторі; поле, небо, хмари «перекривають» подію.

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати перехід від модерну як останнього універсального стилю до авангарду як революційного переосмислення природи мистецтва
Проаналізувати, як змінювалося саме розуміння того, що є мистецтвом, для чого воно існує і як працює
Пояснити зв’язок між суспільними змінами початку ХХ століття та художніми революціями
Оцінити роль українських митців у формуванні європейського авангарду
Оцінити наслідки знищення українського культурного відродження 1920-х років

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Попередній: матеріал 8 Урок 41. Від атракціону до індустрії: народження кіномови.

Твоя поточна позиція

9 матеріал

Тема 6 — матеріал 9 з 9

9 матеріал Ти тут