Тема 8. Розділ 7. Постмодернізм і сучасне мистецтво

матеріал 8

Урок 57. Українські митці на світовій арені

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 7.3. Сучасне українське мистецтво

Урок 57. Українські митці на світовій арені

Які результати уроку?

самостійно декодує/аналізує, характеризує, узагальнює, систематизує, мистецькі тексти/явища мистецтва, апелює до власних знань і досвіду [12 МИО 1.2.1-1 П]
визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П]
характеризує і порівнює вираження емоцій у творах різних видів мистецтва (музичне, візуальне, сценічне, екранне тощо) [12 МИО 3.1.1-1]
використовує мистецтво (культуру) для регуляції власного емоційного стану [12 МИО 3.1.2-1]
аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1]
обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]

Учні й учениці навчаться:

міркувати про критерії міжнародного успіху в мистецтві;
пояснювати, як українські митці виходять на світову арену;
визначати теми українського мистецтва, зрозумілі й важливі для світу;
усвідомлювати роль мистецтва як способу представлення України у світі та форми культурної дипломатії.

Основні тези для вчительства

Коли ми говоримо про «українських митців на світовій арені», важливо одразу зняти ілюзію: це не історія про раптову любов світу до України після 2022 року. Світова видимість українського мистецтва формувалася десятиліттями — нерівно, фрагментарно, часто всупереч державній політиці, але цілком свідомо з боку самих митців і окремих інституцій.

Водночас міжнародна присутність у мистецтві — не про вподобання чи моду, а про участь у професійній розмові: бієнале, музейні колекції, галереї, артрезиденції, кураторські проєкти. Саме тут українські митці ще до війни були значно помітнішими, ніж це зазвичай уявляють.

Перше, що варто зрозуміти: міжнародна присутність будується через ключові платформи. Одна з найважливіших — Венеційська бієнале, заснована 1895 року, яка фактично є “Олімпійськими іграми” сучасного мистецтва. Україна як незалежна держава бере в ній участь з 2001 року, але історія участі українських митців у бієнале значно триваліша. Олександр Архипенко, один з основоположників кубізму в скульптурі, був першим українцем на Венеційській бієнале ще 1920 року, коли для нього виділили окрему залу, де він експонував 48 творів. Українські митці ще кілька разів брали участь у радянський період (востаннє — Михайло Дерегус у 1958 р.). Після здобуття незалежності Україна повернулася на цю головну світову мистецьку сцену.

Участь у Венеційській бієнале — це не просто виставка. Це можливість заявити про себе перед міжнародною аудиторією: кураторами провідних музеїв, галеристами, критиками, колекціонерами. Національний павільйон прирівнюється до представництва країни. У 2022 році, на 60-й день повномасштабної війни, український павільйон відкрився з проєктом, що включав роботу Павла Макова “Фонтан виснаження” — скульптуру, створену ще 1995 року після аварії на водопроводі у Харкові, яку довелося евакуювати з Києва під обстрілами. Цей проєкт став символом витривалості та опору.

Павло Маков “Фонтан виснаження”
https://lb.ua/culture/2022/04/21/514164_59y_venetsiyskiy_biienale.html

У 2024 році Україна представила “Плетіння сіток” — метафору самоорганізованих мереж взаємопідтримки українського суспільства. Цікаво, що цього ж року український проєкт артколективу “Відкрита група” (Павло Ковач, Антон Варга, Юрій Білей) “Повторюй за мною ІІ” переміг у національному відборі та представляв на бієнале-2024 Польщу, показуючи, як українське мистецтво інтегрується у міжнародний контекст.

Килим Анни Сапон у процесі створення, з проєкту “Щирі Вітання” Каті Бучацької, 2024. Фото: Олександр Попенкоhttps://suspilne.media/culture/670224-ukraina-na-venecijskij-bienale-2024-pro-proekt-pletinna-sitok/

Але міжнародна присутність — це не лише великі виставки. Це щоденна робота через галереї, які виступають посередниками між художником і світом. Українські митці працюють з міжнародними галереями, які представляють їх на арт’ярмарках (Art Basel, Frieze, Art Cologne), організовують персональні виставки, включають у колективні проєкти. Це професійна екосистема, де важливі довгострокові відносини, репутація, послідовність художнього висловлювання.

Аукціонний ринок — окремий вимір міжнародної видимості, хоч і не єдиний і не найважливіший показник художньої цінності. Однак він дає конкретні цифри, які неможливо ігнорувати. Анатолій Криволап очолює рейтинг найдорожчих українських художників з 2010 року. У 2011 році його картина “Степ” була продана на аукціоні Phillips у Нью-Йорку за 98 500 доларів. Того ж року його “Кінь. Ніч” пішов з молотка у Лондоні за 124 400 доларів, а 2013 року картина “Кінь. Вечір” встановила новий рекорд — 186 200 доларів на аукціоні Phillips у Лондоні. Криволап — майстер абстрактного живопису, який створив власний впізнаваний стиль, що поєднує яскраві кольори, монохромність і емоційну глибину. Його картини продаються на аукціонах Christie’s, Sotheby’s, Phillips, що автоматично включає його у світовий контекст, де твори оцінюються поруч з іменами міжнародного масштабу. Важливо, що Криволап не лише найдорожчий, а й найтитулованіший: лауреат Шевченківської премії (2012), член Національної академії мистецтв України. У 2025 році він отримав відзнаку “Національна легенда України”. Його виставки проходили у Німеччині, Франції, Польщі, Бельгії.

Анатолій Криволап. “Степ”. 2011 р.
https://anatolykryvolap.com/creation/view/13

Анатолій Криволап. “Кінь. Вечір”. 2013 р.
https://anatolykryvolap.com/creation/view/11

ван Марчук — інша історія міжнародного визнання. У 2006 році він став першим українцем, прийнятим до “Золотої гільдії” Міжнародної академії сучасного мистецтва у Римі — інституції, яка налічує лише близько 50 художників зі всього світу. У 2007 році британська газета The Daily Telegraph включила Марчука до списку “100 геніїв сучасності” (72-ге місце) — рейтингу, що враховує роль особистості у зміні системи поглядів сучасників, силу інтелекту, досягнення та культурну значущість. Марчук — винахідник унікальної техніки “пльонтанізм” (від західноукраїнського діалектизму “пльонтати” — плести, заплітати), коли тонкі переплетені лінії зливаються у зображення, мають щільну фактуру і нагадують павутиноподібні шари фарби. Цю техніку неможливо відтворити без внутрішнього бачення та майстерності, що робить його роботи унікальними. Марчук створив понад 5000 робіт, його виставки проходили в Німеччині, Австралії, Канаді, США. У червні 2024 року його картина “Зійшов місяць над Дніпром” була продана на київському аукціоні Goldens за рекордні 300 тисяч доларів — найвища вартість для твору сучасного українського художника на українському ринку. У лютому 2025 року у Римі, у Палаццо Канчеллерія, відкрилася його персональна виставка “Епічна реальність” під егідою Посольства України при Святому Престолі, а художник мав приватну аудієнцію з Папою Римським Франциском.

Іван Марчук. “Зійшов місяць над Дніпром”. 1980 р.
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=134025833

Міжнародне визнання Криволапа та Марчука ілюструє дві різні моделі успіху. Криволап — це аукціонні рекорди, галерейна система, включення у глобальний артринок. Марчук — це інституційне визнання, академічні нагороди, унікальна техніка, яка зацікавила експертів своєю неповторністю. Обидва шляхи легітимні, обидва ведуть до міжнародної видимості, але через різні механізми.

Поза Україною добре відомі й інші митці, які ще до повномасштабної війни були включені у міжнародний мистецький процес — через виставки, музейні колекції, аукціони та професійні інституції.

Однією з ключових фігур є Борис Михайлов — класик світової художньої фотографії. Його серії входять до колекцій провідних музеїв сучасного мистецтва (зокрема, MoMA і Tate), а сам він давно читається не як «східноєвропейський автор», а як один із важливих митців другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Його міжнародне визнання ґрунтується на послідовній роботі з темами тілесності, соціальної вразливості та пострадянського досвіду.

Олександр Ройтбурд ще з 2000-х років був присутній на міжнародному артринку: його роботи продавалися на західних аукціонах і експонувалися поза Україною. Для міжнародної аудиторії він цікавий як художник, що працює з класичною європейською образністю, але переосмислює її через іронію, постмодерністську гру та досвід пострадянського простору.

До кола митців із помітною міжнародною присутністю належить і Олег Тістол — один із представників «Нової української хвилі». Його роботи регулярно з’являлися в західних колекціях і на аукціонах, а інтерес до них пов’язаний із темами національних міфів, ідентичності та історичної символіки, які він подає в сучасній, зрозумілій світові візуальній мові.

Ілля Чичкан — приклад художника, чия впізнаваність ґрунтується на радикальній постмодерній стратегії. Його провокативні серії працюють із масовою культурою, іронією та образом «високого» мистецтва, що зробило його цікавим для міжнародного артринку ще у 2000-х роках.

Окремо варто згадати Віктора Сидоренка, який представляв Україну на Венеційській бієнале — одному з найважливіших майданчиків сучасного мистецтва. Сам факт такої участі є маркером включеності у глобальний мистецький процес і професійного визнання на міжнародному рівні.

Нарешті, Олександр Животков представляє лінію сучасного живопису, що працює з формою, фактурою та матеріальністю образу. Його присутність на аукціонах і в колекціях показує, що український неомодерний живопис зрозумілий і затребуваний поза національним контекстом.

Усі ці приклади демонструють принципово важливу річ: українські митці були помітні у світі ще до того, як Україна стала постійною темою новин. Їхня міжнародна присутність — це не випадковість і не співчуття, а результат професійної якості, послідовної роботи та здатності говорити мовою сучасного мистецтва, зрозумілою глобальній аудиторії.

Однак, міжнародна присутність — це не лише про художників старшого покоління. Після 2014 року, особливо після 2022-го, нове покоління українських митців активно виходить на світову арену. Їхнє мистецтво говорить про війну, травму, виживання — але не як про етнографічну екзотику, а як про універсальний людський досвід. “Відкрита група”, Павло Маков, Катя Бучацька, Лія та Андрій Достлєви — ці імена з’являються у контексті великих міжнародних проєктів. Їхні роботи не “експортують війну”, а працюють з універсальними темами на локальному матеріалі: вразливість цивільних, колективна травма, механізми виживання спільноти, трансформація міського простору під час конфлікту.

Що важливо зрозуміти: міжнародна аудиторія часто не знає нашого контексту — революцій, СРСР, специфіки війни. Тому українське мистецтво змушене або пояснювати контекст, або говорити універсальною мовою, зрозумілою будь-де. Це викликає риторичне питання: чи не втрачається щось важливе у цьому перекладі? Чи не перетворюється складна реальність на спрощені символи “країни війни” чи “мистецтва травми”? Це легітимні питання, які варто обговорювати з учнівством. Проте український досвід показує, що можливий баланс: говорити про локальне так, щоб це резонувало глобально, не втрачаючи специфіки й не спрощуючи реальність.

Ще один важливий аспект — мистецтво як культурна дипломатія. Це не пропаганда, а спосіб пояснити складну реальність без спрощень. Коли українські митці виставляються у Венеції, Documenta (найважливіша виставка сучасного мистецтва у Німеччині), Manifesta (європейська бієнале), вони працюють як культурні амбасадори. Вони показують світові Україну не через новини чи політичні заяви, а через художній досвід, який торкається емоцій, змушує замислитися, створює емпатію. Це м’яка сила — здатність впливати через культуру, а не через примус чи економічний тиск.

Підсумовуючи: міжнародний успіх українського мистецтва — це не про те, що ми “наздоганяємо” Захід чи “доводимо” свою значущість. Це про те, що українське мистецтво є органічною частиною глобального процесу, воно говорить про речі, які хвилюють людей скрізь, але робить це з унікальної позиції — досвіду країни, яка на власній шкірі відчула, що таке боротьба за свободу, гідність і право на існування. І світ це чує.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення).

Анатолій Криволап. “Вечірній спектр”. 2014 р.
https://anatolykryvolap.com/gallery

Марк Ротко. “Номер 5/ номер 22”. 1949-1950 рр.
https://www.wikiart.org/uk/mark-rotko/nomer-5-nomer-22-1950

Покажіть класу ці картини поруч без підписів. Запитання до обговорення:

Яка з цих картин дорожча?
Чи можна визначити, яка з них належить українському художнику?

Практика

Завдання 2 (групове). Дискусія “Що означає бути на світовій арені?”

Кожна група обговорює одне з питань:

Що означає “світова арена” для художника?
Чи обов’язково мистецтво має бути “зрозумілим усім”, щоб бути міжнародним?
Чому історія однієї країни може бути важливою для людей в інших країнах?
Чи означає висока ціна на аукціоні, що твір “кращий”?

Кожна група готує 2-3 тези та презентує їх класу за 3 хвилини.

Завдання 3 (парне). Дослідження “Анатолій Криволап: найдорожчий український художник”.

Пари досліджують аукціонні рекорди Анатолія Криволапа й шукають відповіді:

Три найдорожчі роботи Криволапа, продані на аукціонах (назви, роки, ціни, аукціонні доми).
У яких містах відбувалися ці аукціони?
Що характерно для стилю Криволапа (кольори, теми, техніка)?
Чому, на вашу думку, його роботи цінують міжнародні колекціонери?

Завдання 4 (парне/індивідуальне). Україна на Венеційській бієнале-2026.

Учнівство досліджує проєкт Жанни Кадирової, представлений в українському павільйоні.

https://suspilne.media/culture/1233248-garantii-bezpeki-ne-pracuut-voni-maut-buti-insimi-u-kievi-obgovorili-proekt-nacpaviljonu-na-venecijskij-bienale/ (на момент проведення уроку захід уже відбудеться і буде більше фотографій, описи, інтерв’ю тощо).

Клас створює картку проєкту — записує, в чому полягає концепція та головна ідея проєкту, чому вона актуальна для міжнародної аудиторії, якою була реакція тощо.

Завдання 5 (індивідуальне). Топ-5 українських митців.

Учнівство укладає персональний топ-5, обґрунтовує кожну позицію (1-2 речення).

Завдання 6 (групове). Участь у міжнародному проєкті.

Групи розробляють концепцію міжнародного проєкту українських митців:

Назва проєкту (має бути символічною і зрозумілою міжнародній аудиторії).
Головна тема/ідея.
Майданчик (музей, галерея, виставка, певний публічний простір тощо).
Три художники або артколективи, які візьмуть участь (реальні чи вигадані).
Один конкретний твір або інсталяція, яка точно увійде до проєкту.
Чому цей проєкт викличе інтерес?
Презентація концепції.

Завдання 7 (групове/парне). Чи може мистецтво бути культурною дипломатією?

Пари читають коротке визначення культурної дипломатії: “Використання культури (мистецтво, музика, література) для побудови міжнародних зв’язків, створення позитивного іміджу країни та досягнення політичних цілей без примусу”. Потім обговорюють:

Чи є українські павільйони на Венеціанській бієнале та інших виставках прикладом культурної дипломатії? Чому?
Яка різниця між культурною дипломатією і пропагандою?
Чи може мистецтво пояснити світові складну реальність краще, ніж політичні заяви?

Завдання 8 (фронтальна дискусія). Чи втрачається щось при перекладі на універсальну мову?

Обговоріть питання: Коли українське мистецтво виходить на міжнародну арену, воно часто змушене говорити “універсальною мовою”, зрозумілою людям в інших країнах, які не знають нашого контексту. Чи не втрачається при цьому щось важливе? Чи не спрощується складна реальність до символів “країни війни” або “мистецтва травми”? Або навпаки — чи можливий баланс, коли локальний досвід резонує глобально, не втрачаючи специфіки?

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 7.3. Сучасне українське мистецтво

Урок 57. Українські митці на світовій арені

Робочий аркуш учня / учениці

Завдання 1. Два шляхи міжнародного визнання.

Заповни таблицю:

Критерій	Анатолій Криволап	Іван Марчук
Найвища аукціонна ціна (рік, аукціонний дім)
Міжнародні інституційні нагороди
Унікальна техніка або стиль
У яких музеях/колекціях представлений
Чому цікавий міжнародній аудиторії (твоя думка)

Завдання 2. Венеційська бієнале: чому це важливо?

Знайди та прочитай інформацію про один з українських проєктів на Венеційській бієнале (2022, 2024 або 2026) і дай відповіді:

Назва проєкту:_____________________________________________________________________

Автор(и):__________________________________________________________________________

Головна ідея проєкту (2-3 речення):

Чому ця робота актуальна для міжнародної аудиторії?

Як цей проєкт презентує Україну світові?

Завдання 3. Твій топ-5 українських митців на світовій арені.

Склади рейтинг з обґрунтуванням (по 1-2 речення до кожного імені):

_______________________________________________________________________________

Чому:

_______________________________________________________________________________

Чому:

_______________________________________________________________________________

Чому:

_______________________________________________________________________________

Чому:

_______________________________________________________________________________

Чому:

Завдання 4. Аналіз аргументації.

Прочитай твердження: “Висока ціна на аукціоні означає, що твір кращий за інші”.

Чи погоджуєшся ти з цим твердженням? (Так / Ні / Частково)

Наведи 2-3 аргументи на захист своєї позиції:

_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________

Завдання 5. Чи має мистецтво бути поза політикою?

Напиши есе (300-350 слів), обґрунтуй свою позицію, наведи приклади.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Висловити свою думку щодо критеріїв міжнародного успіху в мистецтві;
Навести приклади того, як українські митці виходять на світову арену;
Навести приклади тем українського мистецтва, зрозумілих і важливих для світу;
Пояснити роль мистецтва як способу представлення України у світі та форми культурної дипломатії.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе