Тема 2. Тема 1. Релігії в сучасному світі

матеріал 5

Урок 8. Географія конфліктів із релігійним підґрунтям

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Географія конфліктів із релігійним підґрунтям

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

виявляє зв’язки між минулим і сучасністю, взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1] ;
характеризує вплив історичних процесів на людину та спільноти [12 ГІО 1.2.1-3] ;
окреслює геополітичний простір окремих державних і суспільних утворень минулого та сучасності [12 ГІО 2.1.1-1] ;
виявляє відмінності інтерпретації в історичних джерелах, відповідно до їх місця, часу та обставин походження, авторства і мети створення [12 ГІО 3.1.1-1] ;
оцінює вплив належності до різних спільнот на власні погляди, цінності, громадянську позицію і поведінку [12 ГІО 5.1.1-1].

На уроці учні / учениці:

пояснюватимуть, чому релігійні відмінності впливають на міжнародні конфлікти;
визначатимуть на карті головні осередки релігійного протистояння;
аналізуватимуть приклади конфліктів (Балкани, Близький Схід, Кавказ, Східна Азія);
формуватимуть власну позицію щодо шляхів подолання релігійної ворожнечі.

Ключова компетентність уроку: культурна компетентність – здатність учня / учениці аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Ключові терміни, особи та концепції

Релігійний конфлікт – процес зіткнення суб’єктів релігійних відносин (вірян, церков, релігійних громад тощо) у намірах реалізувати власні інтереси і цінності, зберегти або перерозподілити владу, вплив, ресурси, статуси, привілеї тощо, захистити власну ідентичність.
(https://vue.gov.ua/Конфлікт_релігійний)
Етнокультурна ідентичність – форма соціальної ідентичності; усвідомлена індивідом належність до етнокультурної спільноти.
(https://vue.gov.ua/Ідентичність_етнокультурна )
Етнічний конфлікт – етнічний конфлікт, форма конфлікту, у якій цілі принаймні однієї сторони визначаються в етнічних термінах, а сам конфлікт, його передумови та можливі рішення сприймаються з урахуванням етнічних ознак.
(https://www.britannica.com/topic/ethnic-conflict )
Сунізм – найбільший напрям в ісламі, який визнає перших чотирьох халіфів законними наступниками пророка Мухаммеда.
(https://www.britannica.com/topic/Sunni )
Шиїзм – другий за чисельністю напрям в ісламі, який вважає Алі, зятя Мухаммеда, та його нащадків єдиними законними спадкоємцями пророка.
(https://www.britannica.com/topic/Shii )
Секуляризм – переконання, що релігія не повинна бути залучена до організації суспільства, освіти тощо.
(https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/secularism )
Фундаменталізм – умонастрої та дії, викликані переконанням, що єдиною підставою (фундаментом) справжньої віри є буквальне сприйняття вихідних істин релігійного вчення; граничний консерватизм.
(https://vue.gov.ua/Фундаменталізм )
Нетерпимість – факт небажання приймати ідеї чи способи поведінки, які відрізняються від ваших власних.
(https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/intolerance)

Як підготуватися до уроку?

Релігійний чинник у багатьох сучасних конфліктах виступає не першопричиною, а маркером відмінностей, що загострює протистояння. Можна звернути увагу, що ЗМІ й соціальні мережі часто підсилюють конфлікти, подаючи їх як суто релігійні, навіть коли першопричини політичні чи економічні.Часто релігія використовується політичними чи військовими лідерами як мобілізаційний інструмент, який допомагає легітимізувати боротьбу. Тоді як глибинними причинами конфліктів насправді стають територіальні претензії (наприклад, суперечки за «священні місця» чи спірні землі), контроль над природними ресурсами (вода, нафта, корисні копалини), етнічні протиріччя, які можуть накладатися на релігійні відмінності, історична пам’ять і давні травми (колоніальна політика, розділення народів).

Великі держави та міжнародні організації часто підтримують одну зі сторін конфлікту, щоб отримати вигоду від контролю територій чи ресурсів.Тому релігійні конфлікти варто розглядати у ширшому контексті геополітичної боротьби та глобальної конкуренції.

Під час уроку варто уникати оціночнних суджень щодо «правильності» чи «істинності» тієї чи іншої віри. Краще наголошувати, що на уроці аналізується не релігія як така, а суспільно-політичні процеси, у яких вона відіграє роль. На початку уроку можна озвучити правило: «Ми говоримо про події та явища, а не оцінюємо особисті релігійні переконання».

Святі місця, храми та монастирі часто стають символами ідентичності, через які проходять «лінії фронту» між громадами. Релігія може виконувати роль культурного маркера, що відрізняє «своїх» від «чужих». Разом з тим у багатьох країнах саме міжрелігійний діалог став ключем до зменшення напруги (наприклад, діяльність посередників із церков та міжнародних організацій). Важливим є усвідомлення того, що релігія може бути не лише чинником конфлікту, а й інструментом примирення.

На початку уроку варто показати на карті основні «гарячі точки» (Близький Схід, Кашмір, Судан, Балкани, Південний Кавказ).

Дизайн уроку

Провокація

Варіант 1

Попросіть будь-яку платформу АІ створити картинку на тему «Релігійні конфлікти». Обговоріть у групах, які стереотипи щодо релігійних конфліктів, які ви знаєте з уроків історії та громадянської освіти, відтворив штучний інтелект.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення учнів та учениць щодо стереотипів у зображенні релігійних конфліктів, а також на інтеграцію сучасних технологій (штучного інтелекту) у навчальний процес. Учні та учениці можуть використовувати доступні платформи AI для генерації зображень, зокрема: Grok, Leonardo, Gemini i ChatGPT, вводячи простий промпт: «Створи зображення на тему ‘Релігійні конфлікти’».

Під час фронтального обговорення заохочуйте учнів та учениць аналізувати елементи зображення: які релігії представлені (чи переважає одна релігія?), чи є етнічні стереотипи (наприклад, асоціація ісламу з тероризмом). Мета – розвіяти стереотипи, показавши, що AI базується на даних з інтернету, які часто упереджені, і спонукати до глибшого розуміння релігій як факторів миру чи конфлікту. Якщо в класі немає доступу до AI, вчитель може заздалегідь згенерувати кілька зображень для аналізу.

Варіант 2

Клас обʼєднується у дві групи. На дошці накресліть таблицю з двома колонками: «Релігія як причина конфлікту» та «Релігія як привід для конфлікту». Розгляньте наведені нижче конфлікти та розподіліть їх між двома колонками. Обґрунтуйте свій вибір.

Релігія як ПРИЧИНА конфлікту	Релігія як ПРИВІД для конфлікту
(коли релігійні розбіжності є головним джерелом протистояння)	(коли релігія використовується для виправдання інших цілей)

Приклади:

1. Тридцятирічна війна (1618 – 1648).
Початково: релігійна причина (протистояння католиків і протестантів після Реформації).
Згодом: перетворилася на геополітичну боротьбу за владу в Європі.
Для учнівства: «Почалася як релігійна війна, але католицька Франція воювала проти католицької Австрії. Чому?»
Висновок: Приклад трансформації конфлікту – релігія з причини стала приводом.

2. Розділ Індії та Пакистану (1947).
Офіційно: створення держав за релігійною ознакою .
Насправді: результат британської колоніальної політики «розподіляй і володарюй», політичні амбіції Мусульманської ліги та Індійського національного конгресу.
Для учнівства: «Чому в Індії залишилося 200 млн мусульман, якщо розподіл був за релігійною ознакою?»
Висновок: релігія як привід, справжні причини: деколонізація, політична боротьба еліт.

3. Північна Ірландія (1960 – 1998).
Видимість: католики проти протестантів.
Суть: ірландські націоналісти (які були католиками) проти британських юніоністів (які були протестантами).
Для учнівства: «Чи читали католики та протестанти різні Біблії? Чи були теологічні суперечки?»
Висновок: релігія як маркер етнічної приналежності, не причина конфлікту.

4. Хрестові походи (XI – XIII ст.).
Декларована мета: визволення Святої землі від «невірних».
Додаткові мотиви: контроль торгових шляхів, землі для молодших синів феодалів, об’єднання Європи.
Для учнівства: «Четвертий хрестовий похід закінчився розграбуванням християнського Константинополя. Чому?»
Висновок: складний випадок: релігія була і причиною, й інструментом для досягнення інших цілей.

5. М’янма / Бірма (2012 – дотепер).
Зовні: буддисти проти мусульман.
Глибше: питання громадянства, земельних прав, контроль над ресурсами в штаті Ракхайн.
Для учнівства: «Чому буддисти, релігія яких проповідує ненасильство, влаштували геноцид?»
Висновок: релігія як привід для етнічних чисток з економічними мотивами.

6. Боснійська війна (1992 – 1995).
Формально: православні vs мусульмани vs католики.
Реально: розпад Югославії, формування національних держав, етнічні чистки.
Для учнівства: «Всі говорили однією мовою (сербохорватською), чому воювали?»
Висновок: релігія як маркер етнічної приналежності в боротьбі за територію.

7. Ізраїльсько-палестинський конфлікт.
Релігійний аспект: святі місця трьох релігій.
Основа конфлікту: два народи претендують на одну землю, питання державності та безпеки.
Для учнівства: «Чому секулярні сіоністи створювали Ізраїль, якщо це релігійний конфлікт?»
Висновок: територіальний конфлікт з релігійним забарвленням.

8. Нагірний Карабах (1988 – 2023).
Видимість: християни проти мусульман.
Суть: територіальна суперечка, історичні претензії, етнічний конфлікт.
Для учнівства: «Чому православна Росія підтримувала християнську Вірменію, але продавала зброю мусульманському Азербайджану?»
Висновок: геополітика важливіша за релігію.

9. Варфоломіївська ніч (1572).
Початок: теологічні розбіжності між католиками та протестантами.
Розвиток: боротьба аристократичних кланів за вплив на короля.
Для учнівства: «Чому вбивали гугенотів-купців, які не мали стосунку до політики?»
Висновок: політична боротьба використала релігійні розбіжності.

Методичний коментар:

Чому релігія так часто стає приводом?

Легко мобілізує людей (апеляція до священного).

Створює чітку ідентифікацію «свій-чужий».

Надає моральне виправдання насильству.

Важко йти на компроміс у “священній війні”.

Як розпізнати справжні причини?

Подивитися на економічні інтереси сторін.

Проаналізувати, хто отримує вигоду.

Дослідити історичний контекст.

Звернути увагу на світських лідерів конфлікту.

Чи може релігія бути миротворцем?

Приклади релігійних лідерів-миротворців.

Міжконфесійний діалог.

Спільні цінності різних релігій.

Важливо розуміти, що більшість сучасних конфліктів з релігійною складовою мають комплексний характер. Релігія часто стає зручним способом ідентифікації «свій-чужий», але рідко є єдиною або навіть головною причиною протистояння. За релігійними гаслами зазвичай приховуються економічні інтереси, боротьба за владу, територіальні претензії або етнічні протиріччя. Розуміння цього допоможе вам критично аналізувати сучасні конфлікти та не піддаватися маніпуляціям. Водночас важливо поважати релігійні почуття людей та розуміти, що для багатьох віра є важливою частиною ідентичності.

Практика

Робота в парах

Завдання 1. Перегляньте карту релігій Балканського регіону та напишіть, яким кольором позначено які релігії?

https://www.reddit.com/r/MapPorn/comments/13s7avn/religion_in_balkans_southern_europe_improved/

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички візуального аналізу та критичного сприйняття картографічних даних, пов’язуючи тему з ключовими термінами уроку (релігійна ідентичність, етнорелігійний конфлікт, релігійний плюралізм). Воно базується на реальній мапі з Reddit (з урахуванням коментарів про можливі неточності, як католицький острів у Греції), що робить процес актуальним і дискусійним, стимулюючи перевірку джерел. Мета – показати, як релігійна географія впливає на сучасні конфлікти, готуючи до ширшої теми уроку.

Робота у групах

Завдання 2. Проаналізуйте таблицю відносин Ізраїлю з сусідніми мусульманськими державами.

Країна	Ключові події / угоди
Саудівська Аравія	Арабська мирна ініціатива (2002); відмова від нормалізації без палестинської держави (2025)
Іран	Підтримка Хезболли та ХАМАС; ракетні атаки (2024–2025); ізраїльські удари по ядерних об’єктах
Єгипет	Кемп-Девідські угоди 1979 року (повернення Синаю); зростання торгівлі (2023–2025)
Йорданія	Мирний договір у 1994 році; торгівля через ОАЕ та Єгипет (2020–2025)
Сирія	Війни 1948, 1967 (втрата Голан); альянс з Іраном (2023–2025)
Ліван	Війни 1982, 2006 (Хезболла); удари по Хезболлі (2024)
ОАЕ	Авраамові угоди 2020 року; зростання торгівлі попри ескалацію в Газі (2023)
Туреччина	Напруга через Газу (2023–2025); критика Ердогана “агресивних амбіцій” Ізраїлю
Ірак	Війна (1948); бомбардування реактора (1981); альянс з Іраном (2023–2025)
Катар	Посередництво в переговорах (2023–2025); фінансування ХАМАС

Подумайте та напишіть, чи є релігійний чинник основним у ізраїльсько-арабських конфліктах? Якщо ні, то який є?

Методичний коментар:

Релігійні конфлікти на Близькому Сході не можна розглядати ізольовано від політичних, етнічних і геоекономічних чинників. Хоча в центрі уваги часто стоїть протистояння між ісламом, іудаїзмом і християнством, насправді більшість конфліктів мають комплексне походження. Після розпаду Османської імперії (1918) межі держав у регіоні були встановлені колоніальними державами без урахування етнічного та релігійного складу населення. Це заклало основи тривалих суперечок між арабами, курдами, персами та євреями. Створення держави Ізраїль у 1948 році стало тригером арабо-ізраїльських воєн, у яких релігійна риторика поєдналася з боротьбою за землю, ресурси й політичне лідерство.

Більшість країн регіону розділені на табори за геополітичним принципом: Іран і його союзники (Сирія, Ліван, частково Ірак) підтримують шиїтські або антиізраїльські рухи.

Натомість, мусульманські Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет і Йорданія виступають за стабілізацію й нормалізацію відносин з Ізраїлем, але часто на власних умовах.
Отже, релігія на Близькому Сході – це не причина, а контекст: вона визначає ідентичність, легітимізує політичні дії, але головні суперечки точаться довкола ресурсів, територій і безпеки. Саме такий підхід допоможе учням зрозуміти складність ситуації й уникнути спрощених суджень, на кшталт, «мусульмани проти євреїв» чи «араби проти Ізраїлю». Релігійна риторика використовується для мобілізації населення, проте реальні мотиви – вплив, енергоресурси та регіональне лідерство.

Це завдання розвиває навички аналітичного мислення та аргументації, пов’язуючи тему з ключовими термінами уроку (сіонізм, релігійний конфлікт, геополітика релігії, територіальні претензії з релігійним підґрунтям). Воно базується на таблиці для візуального аналізу, заохочуючи учнів бачити релігію не як єдиний фактор, а в комплексі з політикою (наприклад, Авраамові угоди як економічний прорив попри релігійні розбіжності) та актуальними подіями, щоб зробити урок сучасним. Групове обговорення посилює критичне мислення та толерантність, показуючи, як релігія може бути інструментом мобілізації, але не коренем конфліктів.

Самостійно

Завдання 3. Порівняння конфліктів.

Регіон / характеристика	Косово	Нагірний Карабах (до 2023)
Які релігії сповідують сторони конфлікту?	Албанці — переважно мусульмани (суніти), частина — католики. Серби — православні християни (Сербська православна церква).	Вірмени — християни (Вірменська апостольська церква). Азербайджанці — мусульмани (переважно шиїти).
Причини конфлікту (окрім релігійних)	– Етнічне протистояння між сербами та албанцями. – Боротьба за автономію та незалежність Косова від Сербії. – Історичні претензії на територію, яку обидва народи вважають своєю. Для сербів Косово – це один з елементів великого історичного міфу.	– Територіальний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном за контроль над Карабахом. – Етнічна напруга, спадщина радянського періоду. – Питання безпеки та політичного впливу у Південному Кавказі.
Яка етнорелігійна група складає(ла) більшість у конфліктному регіоні	Албанці-мусульмани становлять більшість населення Косова.	Вірмени-християни становили більшість населення Нагірного Карабаху до 2023 року.
Міжнародна підтримка	– Підтримка незалежності Косова з боку США, більшості країн ЄС. – Сербію підтримує Росія.	– Вірменію підтримувала Росія та Іран. – Азербайджан отримував підтримку від Туреччини.
Перспективи завершення	– Напруга зберігається, але збройний конфлікт майже припинено. – Переговори за посередництва ЄС спрямовані на нормалізацію відносин.	– Після 2023 р. регіон перейшов під повний контроль Азербайджану. – Вірменське населення переселилося у Вірменію.

Методичний коментар:

Робота з таблицею дозволяє учням та ученицям побачити, що:

релігійна приналежність сторін конфлікту часто використовується як маркер відмінності, але не завжди є основною причиною протистояння;

етнічний та політичний фактори можуть бути сильнішими за релігійні;

міжнародна підтримка відіграє значну роль у затягуванні або, навпаки, урегулюванні конфліктів;

перспективи завершення конфліктів залежать від балансу сил, міжнародного посередництва та готовності сторін до компромісів.

Робота у групах

Завдання 4. Релігійна мозаїка Східної Азії. Робота з контурною картою.

Розгляньте карту Східної Азії (Китай, Японія, Південна та Північна Корея, Монголія, В’єтнам, М’янма). За допомогою атласу чи роздаткового матеріалу визначте, які релігії є найбільш поширеними в кожній країні.

Позначте на карті (різними кольорами або символами) основні релігії:

буддизм,
конфуціанство,
даосизм,
синтоїзм,
іслам,
християнство,
традиційні культи.

Відповідь:

https://www.teacherspayteachers.com/Product/Asia-Map-Analysis-Activity-Geography-and-History-Intro-10269490

Методичний коментар:

Мета завдання – сформувати в учнів та учениць уявлення про релігійне розмаїття країн Східної Азії та навчити бачити взаємозв’язок між географією і поширенням релігій. Робота з картою дозволяє учням поєднати знання з історії та географії, а також розвинути просторове мислення.

Після нанесення релігій на карту учні та учениці можуть візуально побачити, що Східна Азія є регіоном, де співіснує багато вірувань. Це сприяє усвідомленню, що конфлікти часто виникають саме в місцях зі строкатим релігійним складом населення. Важливо підкреслити, що релігійне розмаїття не завжди призводить до ворожнечі: у низці країн воно стало підґрунтям культурного діалогу та взаємозбагачення.

Робота у групах

Завдання 5. Дискусія «Чи є поміж найбільш поширених релігій «релігії добра» та «релігії ненависті»?

Тема: «Чи є поміж найбільш поширених релігій «релігії добра» та «релігії ненависті»?

Інструкція для учнівства

Об’єднайтеся у дві групи для дискусії:

Група А: доводить, що релігії умовно можна поділити на «добрі» й «ворожі».
Група Б: доводить, що такого поділу не існує, бо кожна релігія може бути як «релігією добра», так і «релігією ненависті» залежно від історичних обставин.

Запитання для дискусії:

Чи можна сказати, що буддизм, який проповідує ненасильство, — це «релігія добра»? Чому в М’янмі саме буддистські монахи брали участь у переслідуванні мусульман?
Чи можна назвати іслам «релігією ненависті», якщо значна частина мусульманських вчень присвячена милосердю та допомозі ближньому?
Чому одні й ті ж самі релігійні тексти у різних епохах могли тлумачитися як заклик до миру або до війни?
Чи коректно взагалі давати релігіям оцінку за критеріями «добра» й «ненависті»?

Методичний коментар:

Учитель є модератором дискусії. Мета завдання – виявити, що поділ релігій на «добрі» та «злі» є некоректним і небезпечним. Усі світові релігії містять у своїх текстах і практиках заклики до миру, співчуття, милосердя, але водночас будь-яка релігія може бути використана для виправдання насильства. У демократичному суспільстві важливо розрізняти власне релігійні вчення та дії їхніх окремих послідовників, щоб уникнути стереотипізації та дискримінації.

Прогрес

Прогрес	Ні	Частково	Так
Я вмію розрізняти поняття «релігійний конфлікт», «етнорелігійний конфлікт», «геополітичне протистояння»
Я можу запропонувати приклади сучасних конфліктів із релігійною складовою
Я вмію визначати передумови, перебіг та результати історичних і сучасних конфліктів із релігійним підґрунтям
Я можу пояснити, чому релігійний чинник не є єдиною причиною конфліктів, а пов’язаний із політичними, економічними та етнічними інтересами
Я можу аргументовано висловити власну думку щодо шляхів мирного врегулювання конфліктів із релігійним компонентом

Домашнє завдання

Створіть асоціативний кущ на тему «Конфліктні питання між релігіями». У центрі куща розмістіть ключову фразу «Конфліктні питання між релігіями». Від неї проведіть гілки до основних категорій (наприклад: «Територіальні суперечки», «Ідеологічні розбіжності», «Історичні події», «Сучасні геополітичні фактори»), а від кожної категорії – підгілки з конкретними асоціаціями чи прикладами (наприклад, від “Територіальні суперечки” – «Єрусалим як священне місто для юдаїзму, християнства та ісламу», «Нагірний Карабах: християнство vs іслам»). Використовуйте кольори для позначення різних релігій (наприклад, синій – християнство, зелений – іслам, жовтий – іудаїзм) або типів конфліктів. Намалюйте схему вручну або за допомогою онлайн-інструментів. Обговоріть у групах на наступному уроці, як ці асоціації пов’язані з ключовими термінами уроку (релігійний конфлікт, етнорелігійний конфлікт, релігійна нетерпимість), і чи можна знайти шляхи розв’язання цих питань через діалог чи секуляризм.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Географія конфліктів із релігійним підґрунтям

Робочий аркуш для учнівства

Провокація

Попросіть будь-яку платформу АІ створити картинку на тему «Релігійні конфлікти». Запишіть, які стереотипи щодо релігійних конфліктів, які ви знаєте з уроків історії та громадянської освіти, відтворив штучний інтелект.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Робота з джерелом: аналіз карти.

Уважно перегляньте карту релігійної ситуації у Священній римській імперії напередодні Тридцятирічної війни.

https://en.wikipedia.org/wiki/Religious_war#/media/File:HolyRomanEmpire_1618.png

Пригадайте, у чому полягала сутність та наслідки Тридцятирічної війни.

Порівняйте карту релігій у сучасній Європі та напишіть, чи змінилася основна релігійність у регіоні? Обгрунтуйте.

Чи існує релігійний конфлікт між католиками та протестантами у сучасній Центральній та Західній Європі? Обґрунтуйте.

Завдання 2. Проаналізуйте таблицю відносин Ізраїлю з сусідніми мусульманськими державами.

Країна	Ключові події/угоди
Саудівська Аравія	Арабська мирна ініціатива (2002); відмова від нормалізації без палестинської держави (2025)
Іран	Підтримка Хезболли та ХАМАС; ракетні атаки (2024–2025); ізраїльські удари по ядерних об’єктах
Єгипет	Кемп-Девідські угоди 1979 року (повернення Синаю); зростання торгівлі (2023–2025)
Йорданія	Мирний договір у 1994 році; торгівля через ОАЕ та Єгипет (2020–2025)
Сирія	Війни 1948, 1967 (втрата Голан); альянс з Іраном (2023–2025)
Ліван	Війни 1982, 2006 (Хезболла); удари по Хезболлі (2024)
ОАЕ	Авраамові угоди 2020 року; зростання торгівлі попри ескалацію в Газі (2023)
Туреччина	Напруга через Газу (2023–2025); критика Ердогана “агресивних амбіцій” Ізраїлю
Ірак	Війна (1948); бомбардування реактора (1981); альянс з Іраном (2023–2025)
Катар	Посередництво в переговорах (2023–2025); фінансування ХАМАС

Завдання 3. Робота з медіатекстами.

Дослідіть тему «Протистояння сунітів і шиїтів на Близькому Сході сьогодні» крізь призму сучасних геополітичних подій. Використовуйте як основне джерело статтю з Council on Foreign Relations (CFR) “The Sunni-Shia Divide” https://www.cfr.org/article/sunni-shia-divide , яка описує ключові конфлікти, включаючи ірансько-саудівську проксі-війну, події в Іраку, Сирії та Ємені. Для актуалізації додайте інформацію з Wilson Center “Political Swings in the Middle East in 2025” https://chinafellowship.wilsoncenter.org/article/political-swings-middle-east-2025, де йдеться про зміни у системі влади у 2025 році, з посиленням сунітських груп і ослабленням шиїтських.

Прочитайте статті та заповніть таблицю ключових сучасних конфліктів (з 2010-х по 2025 рік), вказавши:

Країну/регіон	Наслідки конфлікту	Поточний статус

Завдання 4

На основі виконаного у рубриці «Провокація» завдання у парі з однокласником / однокласницею обговоріть і запишіть: “Чому, на вашу думку, саме такі образи або символи обрав АІ для зображення теми релігійних конфліктів?”

Чи є у цій візуалізації елементи, які можуть спотворювати уявлення про релігії або підтримувати упередження?

Які способи подолання стереотипів щодо релігійних конфліктів ви можете запропонувати?

Створіть альтернативну візуальну концепцію – короткий ескіз або опис ідеї ілюстрації, яка описувала б інші, ніж запропоновані релігійні конфлікти. На уроці презентуйте класу і картинку, як запропонував АІ, і ваш спільний варіант.

Місце для візуалізації

Прогрес

Прогрес	Ні	Частково	Так
Я вмію розрізняти поняття «релігійний конфлікт», «етнорелігійний конфлікт», «геополітичне протистояння»
Я можу запропонувати приклади сучасних конфліктів із релігійною складовою
Я вмію визначати передумови, перебіг та результати історичних і сучасних конфліктів із релігійним підґрунтям
Я можу пояснити, чому релігійний чинник не є єдиною причиною конфліктів, а пов’язаний із політичними, економічними та етнічними інтересами
Я можу аргументовано висловити власну думку щодо шляхів мирного врегулювання конфліктів із релігійним компонентом

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе