Урок 29. Реалізм: мистецтво соціальної правди

Тема 4.3. Реалізм: правда життя

Урок 29. Реалізм: мистецтво соціальної правди

---

---

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

Середина ХІХ століття — час радикальних змін у Європі. Промислова революція, що почалася в Англії, охоплює континент: парові машини змінюють виробництво, залізниці з’єднують міста, у промислових центрах ростуть фабрики. У містах формуються нові соціальні класи — промисловий пролетаріат живе в переповнених кварталах за важких умов, тоді як буржуазія накопичує капітали. Революції 1848 року («Весна народів») потрясають Європу від Парижа до Будапешта, виявляючи глибокі соціальні суперечності. У науці панує позитивізм — філософія, що визнає лише емпіричне знання, засноване на спостереженні та аналізі фактів. 1839 року Луї Дагер представляє перші фотознімки — і це відкриває нові можливості фіксації дійсності.

В українських землях цей період позначений кріпацтвом (до 1861 року в Російській імперії, до 1848-го в Австрійській), національним пригніченням і соціальною нерівністю. Водночас формується перша хвиля національного відродження: виходить «Кобзар» Шевченка (1840), діє Кирило-Мефодіївське братство (1846-1847), зароджуються культурні товариства. На Галичині «Руська трійця» (Шашкевич, Вагилевич, Головацький) видає альманах «Русалка Дністрова» (1837).

Чому це впливає на мистецтво

Індустріалізація приносить нові теми й нову публіку. Мистецтво більше не залежить винятково від аристократичних замовлень — його споживачем стає міська буржуазія та інтелігенція. Соціальні контрасти стають глибшими й вимагають художнього осмислення. Позитивістська філософія формує переконання, що художник має бути об’єктивним дослідником реальності, а не творцем ідеалізованих образів. Фотографія ставить принципове питання: якщо механічна фіксація можлива, яким має бути живопис?

В українському контексті мистецтво набуває особливої функції — стає інструментом національної самоідентифікації. Відображення реального життя народу — його праці, побуту, звичаїв — перетворюється на акт культурного опору імперським наративам, що заперечували саме існування окремого українського народу.

Як це виявляється в мистецтві

Художники реалізму свідомо відмовляються від романтичної екзальтації та класицистичної ідеалізації. Вони звертаються до повсякденного життя: людей, що працюють, міських вулиць, сільської праці. Французький художник Ґюстав Курбе проголошує, що може малювати лише те, що бачить, і відмовляється зображати янголів. Жан-Франсуа Мілле героїзує селянську працю. Оноре Дом’є викриває соціальні вади через гостру сатиру. У живописі з’являється новий підхід до композиції — замість ідеальної побудови художники ловлять випадкові моменти, фрагменти реальності. Колорит стає природнішим.

Українські художники поєднують реалістичний метод із завданнями національного відродження. Костянтин Трутовський створює етнографічно точні сцени народного життя. Микола Пимоненко фіксує традиційний побут з глибокою емоційною насиченістю. Сергій Васильківський відкриває український пейзаж як самодостатню художню тему.

2. Теорія через практику

У реалізмі ключовими стають два поняття, які радикально змінюють підхід до мистецтва.

Типізація — не просто копіювання побаченого, а виявлення характерного, типового для епохи чи соціальної групи. Мілле малює не конкретного селянина, а Селянина як узагальнений образ — його постать втілює досвід цілого класу. Типізація вимагає глибокого знання об’єкта зображення, тривалих спостережень, розуміння соціальних процесів.

Соціальна детермінованість — переконання, що особистість формується соціальним середовищем. Реалісти показують, як бідність, праця, становище визначають характер людини, її поведінку, навіть зовнішність. Тому точна передача деталей побуту, одягу, інтер’єру стає необхідністю — вони розкривають соціальну сутність персонажа.

Сучасна паралель: Ці принципи живі в документальному кіно та фотожурналістиці. Стів МакКаррі («Афганська дівчина», 1984) або Себаштіан Салгаду створюють портрети, що типізують досвід мільйонів. Серіали на кшталт «Чорнобиль» (2019) від HBO прагнуть тієї ж соціальної достовірності.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Реалізм виростає з романтичної уваги до конкретного та індивідуального, але відкидає романтичну екзальтацію. Романтики відкрили цінність народного життя, місцевого колориту, історичної конкретики — реалісти розвивають ці відкриття, позбавляючи їх героїчного ореолу. Голландський живопис XVII століття з його увагою до побутових сцен стає важливим орієнтиром: Курбе називає себе спадкоємцем Рембрандта та Галса. Проте якщо «малі голландці» відображали усталений патріархальний побут, реалісти ХІХ століття мають справу з динамічним, конфліктним суспільством.

Фотографія стає водночас союзником і конкурентом реалістів. Раптова можливість механічно зафіксувати реальність змушує переосмислити завдання живопису — художники шукають те, чого фотографія (ще) не може: інтерпретацію, соціальний коментар, узагальнення.

Що нового створює

Робоча людина як герой мистецтва

Жан-Франсуа Мілле (1814-1875) створює монументальні образи французьких селян. «Збирачки колосся» (1857, Музей Орсе, Париж) показують трьох жінок, що збирають рештки врожаю після жнив — це робота для найбідніших, останній засіб виживання. Мілле надає їм величі античних скульптур, не ідеалізуючи їхньої долі. «Анжелюс» (1857-1859) зображає селянську пару, що молиться в полі при звуці вечірнього дзвону — просте життя набуває релігійної глибини.

Оноре Дом’є (1808-1879) у картині «Праля» (бл. 1863, Музей Орсе) показує виснажливу фізичну працю міської бідноти — без прикрас і сентименту. Жінка з дитиною підіймається сходами від річки — важка ноша і втома відчутні у кожній лінії.

Сучасна паралель: Фотопроєкт Себаштіана Салгаду «Робітники. Археологія індустріальної доби» (1993) продовжує цю традицію — він документує працю шахтарів, сталеварів, рибалок по всьому світу з тією ж монументальністю.

Соціальна критика через мистецтво

Ґюстав Курбе (1819-1877) — центральна постать європейського реалізму. Його «Дроблярі каміння» (1849, знищена під час бомбардування Дрездена 1945 року) показували виснажливу безглузду працю як символ соціальної несправедливості — старий чоловік і юнак, приречені на одну й ту саму долю. «Поховання в Орнані» (1849-1850, Музей Орсе) — грандіозне полотно понад 3×6 метрів — зображує похорон простого селянина з тією ж масштабністю, що раніше резервувалася для історичних подій та королів. Цим Курбе проголошує: звичайні люди заслуговують на монументальне мистецтво.

Дом’є у графіці створює гострі політичні карикатури, викриваючи лицемірство влади та буржуазії. Його серія про суддів («Служителі правосуддя») показує корумпованість судової системи. За карикатуру на короля Луї-Філіпа Дом’є потрапив до в’язниці — сатира була небезпечною зброєю.

Англійський реалізм: прерафаеліти та соціальний живопис

В Англії реалізм набуває особливих форм. «Братство прерафаелітів» (засноване 1848) — Данте Габріель Росетті, Джон Еверетт Мілле, Вільям Голман Гант — виступають проти академічних конвенцій, прагнучи «правди» в деталях, хоча їхня тематика залишається переважно літературною та історичною. Натомість художники на кшталт Форда Медокса Брауна («Праця», 1852-1865) та Вільяма Пауелла Фріта («День дербі», 1856-1858) створюють панораму сучасного британського суспільства з усіма його класами.

Український реалізм: між етнографією та національним проєктом

Для українського мистецтва реалізм набуває особливого значення. В умовах імперської русифікації та культурної асиміляції документування українського життя, побуту, типів стає актом національного самоствердження. Художники виконують подвійне завдання: створюють мистецтво та доводять існування окремої української культури.

Костянтин Трутовський (1826-1893) працює як художник-етнограф. «Колядки в Малоросії» (1864, Національний художній музей України), «Гостинець із ярмарку» детально відтворюють інтер’єри селянських хат, традиційний одяг, побутові предмети. Проте його картини — не сухі документи: вони показують живі сцени з психологічно достовірними персонажами. Трутовський фіксує Україну, яка зникала під тиском модернізації та русифікації.

Микола Пимоненко (1862-1912) продовжує традицію жанрового реалізму, але додає емоційну насиченість та увагу до освітлення, що наближає його до імпресіонізму. «Жниці» (1896), «Сваха» (1907, Національний художній музей України) показують традиційне селянське життя з ліризмом і теплотою. Пимоненко став одним із найпопулярніших українських художників — репродукції його робіт прикрашали домівки по всій Україні.

Сергій Васильківський (1854-1917) відкриває український пейзаж як самостійну тему високого мистецтва. Його степові краєвиди, чумацькі шляхи, козацькі мотиви формують візуальний канон української ідентичності. «Козача левада» (1893), «Степ на Україні» — це не просто топографія, а образи національного простору.

Микола Ярошенко (1846-1898), українець за походженням, працював у Петербурзі, але створив потужні соціальні образи. Його «Курсистка» (1883, Третьяковська галерея) — портрет молодої освіченої жінки, що прагне знань і соціальної активності, — стала символом емансипації.

Фотографія: нове середовище документації

Рання фотографія в українських землях фіксує міський побут, типи населення, архітектуру. Студії Мечислава Кульженка у Києві, Юзефа Едера та Йосифа Хмелевського у Львові створюють фотодокументи епохи. Фотопортрет стає демократичним жанром — тепер не лише аристократи можуть мати власне зображення. Фотографи часто співпрацюють із художниками: знімки стають підготовчим матеріалом для картин.

Сучасна паралель: Документальна фотографія війни в Україні (Мстислав Чернов, Євген Малолєтка, лауреати Пулітцерівської премії 2023) продовжує традицію реалізму — свідчення як моральний імператив.

Куди веде

Реалістична увага до конкретного моменту, випадкового фрагмента реальності готує імпресіоністичну революцію. Відмова від штучного студійного освітлення на користь природного денного світла — крок до пленеру. Інтерес до соціальних типів еволюціонує в психологічний портрет. Документальність реалізму стане основою фотожурналістики ХХ століття. Етнографічна точність українського реалізму закладає підвалини для модерністського звернення до народних джерел на зламі століть.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва за темою 

Філософські та естетичні основи реалізму

Реалізм як художній напрям формується у 1840-1850-х роках у Франції та поступово шириться Європою, набуваючи національних особливостей. На відміну від попередніх стилів, реалізм не має єдиного маніфесту чи програми — це радше спільне переконання групи художників і письменників, що мистецтво має відображати сучасне життя без прикрас і ідеалізації.

Термін «реалізм» отримує програмне значення після того, як Ґюстав Курбе 1855 року організовує власну виставку під назвою «Павільйон реалізму» — альтернативу офіційному Салону, куди його роботи не допустили. У супровідній брошурі він пише: «Малювати янголів! Хто бачив янголів?» Це стає гаслом нового мистецтва — зображувати лише те, що існує в реальності.

Філософською основою реалізму стає позитивізм Оґюста Конта — вчення, що визнає лише емпіричне знання, здобуте через спостереження та науковий аналіз. Художники-реалісти починають сприймати себе як дослідників суспільства, що фіксують і аналізують соціальні явища. Це принципово новий підхід: митець — не творець ідеальної краси, а свідок реального життя.

Французький реалізм: лідери напряму

Ґюстав Курбе (1819-1877) стає ключовою постаттю реалізму. Його «Майстерня художника. Реальна алегорія, що визначає сім років мого життя» (1855, Музей Орсе) — програмна робота, де художник розміщує себе в центрі композиції, оточеного реальними людьми, а не алегоричними фігурами. Курбе демонстративно зображує простолюдинів у монументальних форматах, що раніше призначалися для історичних і релігійних сюжетів.

Жан-Франсуа Мілле (1814-1875) зосереджується на селянській темі. Його «Збирачки колосся» викликали скандал — критики звинувачували художника у прославлянні бідності та підбурюванні до соціального протесту. Насправді Мілле прагнув показати гідність фізичної праці, монументалізуючи прості жести селян. Його композиції часто нагадують біблійні сцени за своєю структурою.

Оноре Дом’є (1808-1879) поєднує реалізм із соціальною сатирою. Його літографії висміюють буржуазію, корумпованих суддів, лицемірних політиків. У живописі Дом’є створює образи міської бідноти — праль, вуличних музикантів, волоцюг — із глибоким співчуттям, але без сентиментальності. Він був піонером карикатури як серйозного мистецтва.

Німецький реалізм: Ліберман і Менцель

У Німеччині реалізм розвивається під впливом як французьких майстрів, так і національних традицій. Адольф фон Менцель (1815-1905) поєднує документальну точність з історичним живописом. Його «Залізопрокатний завод» (1875) — одна з перших картин, що зображує промислове виробництво як предмет, гідний високого мистецтва. Макс Ліберман (1847-1935) звертається до теми праці в нідерландському та німецькому селі. Його «Жінки, що скубуть гусей» (1872), «Консерви» (1879) показують колективну жіночу працю з документальною точністю.

Український реалізм: національна специфіка

Український реалізм формується у складних умовах імперського тиску. Художники не мали власної академії — вони навчалися у Петербурзі, Відні, Мюнхені, Кракові. Проте замість того, щоб повністю асимілюватися, багато з них свідомо обирали українську тематику.

Особливість українського реалізму — поєднання художніх і національних завдань. Фіксуючи побут, звичаї, типи українського села, художники доводили існування окремої культури, яку імперська ідеологія заперечувала або маргіналізувала як «малоросійську провінцію». Тому етнографічна точність набувала політичного значення.

Фотограф Микола Петров (1875-1940) у Києві та Харкові розвиває пікторіальну фотографію — напрям, що прагне наблизити фото до живопису. Його портрети та пейзажі демонструють, що фотографія може бути не лише документом, а й художнім висловлюванням.

Фотографія та реалізм: складні взаємини

Винайдення фотографії Луї Дагером (1839) радикально вплинуло на реалістичне мистецтво. З одного боку, фотографія ніби підтверджувала реалістичні прагнення — ось вона, об’єктивна фіксація дійсності! З іншого — ставила питання: навіщо художник, якщо машина може зафіксувати реальність?

Реалісти знайшли відповідь: художник створює інтерпретацію, виявляє типове, формулює соціальний коментар — те, на що механічне око не здатне. Водночас багато художників використовували фотографії як допоміжний матеріал для етюдів і композицій.

Парадокс: надто реалістичні картини часто виглядають менш правдоподібними, ніж фотографії — бо фотографія фіксує випадковість, незавершеність моменту, якої живопис зазвичай уникав. Саме цей урок випадковості реалісти передадуть імпресіоністам.

Хронологія періоду

• 1839 — Луї Дагер представляє дагеротипію
• 1848 — «Весна народів», революції в Європі; заснування Братства прерафаелітів
• 1849-1850 — Курбе пише «Дроблярів каміння» та «Поховання в Орнані»
• 1855 — «Павільйон реалізму» Курбе
• 1857 — «Збирачки колосся» Мілле
• 1861 — Скасування кріпацтва в Російській імперії
• 1863 — Валуєвський циркуляр проти української мови
• 1875 — «Залізопрокатний завод» Менцеля
• 1876 — Емський указ про заборону українського друкованого слова
• 1896 — «Жниці» Пимоненка

5. Швидка довідка

Персоналії

Ґюстав Курбе (1819-1877) — французький художник, засновник реалізму як свідомого напряму. Його «Павільйон реалізму» (1855) проголосив нові принципи мистецтва. Учасник Паризької комуни 1871 року.

Жан-Франсуа Мілле (1814-1875) — французький художник, майстер селянської теми. «Збирачки колосся», «Анжелюс» — ікони реалістичного живопису.

Микола Пимоненко (1862-1912) — український художник-реаліст, майстер жанрового живопису. Автор понад 700 творів, що фіксують українське село кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Сергій Васильківський (1854-1917) — український художник, засновник національного пейзажного живопису. Автор історичних композицій на козацьку тематику.

Ключові роботи

«Збирачки колосся», Жан-Франсуа Мілле (1857, Музей Орсе, Париж)
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=155681 

«Поховання в Орнані», Ґюстав Курбе (1849-1850, Музей Орсе, Париж)https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=20250332 

«Різдвяні ворожіння», Микола Пимоненко (1888, Національний художній музей України, Київ)
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3230310  

«Козача левада», Сергій Васильківський (1893, Харківський художній музей)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:VaslkivskyKozachaLevada.jpg 

«Колядки в Малоросії», Костянтин Трутовський (1864, НХМУ, Київ)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Trutovsky_Kolyadki.jpg 

«Праля», Оноре Дом’є (бл. 1863, Музей Орсе, Париж)
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=15452796 

Основні поняття

Реалізм — художній напрям середини ХІХ століття, що прагне об’єктивного відображення дійсності. Характеризується увагою до соціальних тем, відмовою від ідеалізації, інтересом до життя простих людей.

Типізація — художній прийом виявлення характерного, типового для епохи чи соціальної групи через індивідуальний образ.

Позитивізм — філософський напрям ХІХ століття, що визнає лише емпіричне знання, засноване на спостереженні та аналізі фактів. Вплинув на естетику реалізму.

Жанровий живопис — живопис, що зображує сцени повсякденного життя. У реалізмі набуває соціальної гостроти.

Етнографічний реалізм — напрям в українському мистецтві, що поєднує художні завдання з документуванням народної культури.

Додаткові джерела

Музей Орсе (Париж) — найбільша колекція французького реалізму
https://www.musee-orsay.fr/

Google Arts & Culture: Реалізм
https://artsandculture.google.com/entity/realism/m010vqr6v 

Metropolitan Museum
https://www.metmuseum.org/art/collection/search?q=realism 

Німецькі реалісти 
https://www.sammlung.pinakothek.de/de/search?phrase=%22Neue+Pinakothek%22#filters={%22yearRange%22:{%22min%22:1810,%22max%22:1870},%22onDisplay%22:false,%22publicDomain%22:false

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Неприкрашене життя.

Покажіть учням два зображення поруч:

Питання для обговорення:

• На якій картині селяни виглядають «красивіше»? А на якій — «правдивіше»?
• Чому художники почали малювати «некрасиве»?
• Чи існує сьогодні подібна проблема — «відфільтроване» зображення життя vs реальність?

Перехід до теми: Реалізм — це усвідомлена відмова від прикрашання на користь правди. Подібно до того, як сьогодні ми обговорюємо різницю між реальним життям і його версією в Instagram.

---

Завдання 2 (групове). Що таке «правда» в мистецтві?

Розгляньте репродукцію «Поховання в Орнані» Курбе. Це полотно 3×6 метрів із понад 40 персонажами — усі реальні жителі містечка Орнан, батьківщини художника.

«Поховання в Орнані», Ґюстав Курбе (1849-1850, Музей Орсе, Париж)
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=20250332 

Обговоріть:

• Чому похорон простого селянина зображений на такому величезному полотні?
• Які емоції відображені на обличчях персонажів? Чи є тут ідеалізація?
• Чому критики ХІХ століття були обурені цією картиною?

Завдання 3 (групове). Праця як тема для мистецтва.

• Група 1: «Збирачки колосся» Мілле
• Група 2: «Прачка» Дом’є
• Група 3: «Жниці» Пимоненка
• Група 4: «Залізопрокатний завод» Менцеля

Питання для аналізу:

• Яка саме праця зображена?
• Як художник передає фізичне навантаження?
• Чи співчуває художник своїм героям? Як це видно?
• Порівняйте з сучасними зображеннями праці (фото, кіно)

По завершенні обговорення група презентує власні висновки.

Завдання 4 (парне). Карикатура як зброя.

Розгляньте карикатури Оноре Дом’є (серія «Служителі правосуддя» або політичні карикатури на Луї-Філіпа). https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Honor%C3%A9_Daumier 

Дайте відповіді:

• Які риси персонажів перебільшені? Чому?
• Яку соціальну проблему викриває художник?
• Наведіть приклади сучасної політичної карикатури. Що спільного?

Завдання 5 (групове). Український реалізм: етнографія чи мистецтво?

У групах дослідіть творчість одного українського художника-реаліста:

• Група 1: Костянтин Трутовський
• Група 2: Микола Пимоненко
• Група 3: Сергій Васильківський

Для кожного знайдіть 3-4 репродукції та визначте:

• Які саме аспекти українського життя він фіксує?
• Чи це лише документація, чи художнє висловлювання?
• Чому це було важливо в умовах імперського тиску?

Завдання 6 (парне + фронтальне обговорення). Фотографія vs живопис: хто переміг?

Порівняйте ранню фотографію ХІХ століття (знайдіть приклади в Google: daguerreotype portrait 1850s) із реалістичним портретом того ж часу.

Заповніть порівняльну таблицю в робочому аркуші:

• Що краще передає фото? Що краще передає живопис?
• Чому живопис не зник після винайдення фотографії?

Завдання 7 (індивідуальне). Реалістичний етюд.

Зробіть швидкий начерк (олівець, ручка) когось із класу або предмета в класі. Мета — не «гарно», а «правдиво».

Після виконання обговоріть:

• Що складніше — передати зовнішню схожість чи «характер» об’єкта?
• Чи хотілося вам щось «підправити» (покращити)?

Завдання 8 (парне). Соціальна критика тоді й зараз.

У парах підготуйте порівняльний аналіз:

• Виберіть картину реалістів із соціальною критикою (Курбе, Дом’є, Перов)
• Знайдіть сучасний аналог — фото, карикатуру, мем на подібну тему
• Порівняйте: яка проблема критикується? Які засоби використовуються?

Завдання 9 (групове). Дискусія: Чи можливий об’єктивний погляд?

Реалісти вважали, що можуть показати «правду» про суспільство. Чи можливо це?

Поділіться на дві команди:

• Команда А: Так, об’єктивність можлива (аргументи: документальність, факти)
• Команда Б: Ні, художник завжди суб’єктивний (вибір теми, кута зору, кадрування)

Завдання 10 (групове/парне). Типізація в сучасній культурі.

Реалісти створювали «типи» — узагальнені образи соціальних груп. Чи існує це сьогодні?

Наведіть приклади «типів» у:

• Серіалах (наприклад, типовий айтівець, типова домогосподарка)
• Рекламі
• Мемах

Завдання 11 (індивідуальне). Моя «правда життя»

Зробіть 5-10 фото на телефон, що показують «правду життя» вашої школи/району/міста — не «красиве», а «справжнє».

Виберіть 3 найкращі та напишіть до кожного:

• Що саме показує це фото?
• Чому ви обрали саме цей кадр?
• Що б сказав про це фото художник-реаліст ХІХ ст.?

Можна зібрати роботи класу в мінівиставку або просто провести обговорення фото в класі.

Завдання 12 (парне/групове). Порівняльний аналіз: до і після фотографії

Порівняйте портрети, створені до винайдення фотографії (академічний портрет) і після (реалістичний портрет).

Енгр створює парадний портрет як свідчення статусу — кожна деталь промовляє про багатство та становище. Курбе пише реальну жінку в конкретний момент — рудоволосу ірландську модель у білій сорочці. Різниця у 13 років, але між ними — винайдення фотографії (1839), яке змусило живопис шукати нові цілі: не документувати реальність, а передавати її суть.

Заповніть таблицю:

• Поза: офіційна чи природна?
• Освітлення: штучне студійне чи природне?
• Вираз обличчя: ідеалізований чи індивідуальний?

Тема 4.3. Реалізм: правда життя

Урок 29. Реалізм: мистецтво соціальної правди

Робочий аркуш учня / учениці

---

Завдання 1. Порівняльна таблиця: романтизм vs реалізм

Критерій	Романтизм	Реалізм
Головний герой
Ставлення до дійсності
Типові сюжети
Колорит
Функція мистецтва

Завдання 2. Порівняльна таблиця: фотографія vs живопис

Критерій	Фотографія	Реалістичний живопис
Швидкість створення
Об’єктивність
Можливість узагальнення
Соціальний коментар

Завдання 3. Праця як тема для мистецтва.

Картина для аналізу:_______________________________________________________________

Яка саме праця зображена:__________________________________________________________

Як художник передає фізичне навантаження?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи співчуває художник своїм героям? Як це видно?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Порівняйте з сучасними зображеннями праці (фото, кіно)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Фотографія vs живопис: хто переміг?

Порівняйте ранню фотографію ХІХ століття (знайдіть приклади в Google: daguerreotype portrait 1850s) із реалістичним портретом того ж часу.

Критерій	Рання фотографія (дагеротип, 1850-ті)	Реалістичний портрет (живопис, 1850-ті)
Точність деталей
Поза та емоції
Колір
“Правда життя”
Що могла передати краще?
Обмеження

Заповніть порівняльну таблицю в робочому аркуші:

• Що краще передає фото? Що краще передає живопис?
• Чому живопис не зник після винайдення фотографії?

Завдання 5. Моя «правда життя»

Зроби 5-10 фото на телефон, що показують «правду життя» вашої школи/району/міста — не «красиве», а «справжнє». Вибери 3 найкращі та напиши про кожне:

Що саме показує це фото?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чому тобі подобається цей кадр?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що б сказав про це фото художник-реаліст ХІХ ст.?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Порівняльний аналіз: до і після фотографії

Порівняй портрети, створені до винайдення фотографії (академічний портрет) і після (реалістичний портрет).

Академічний портрет	Реалістичний портрет
Жан-Огюст-Домінік-Енгр. “Портрет принцеси де Брольї”. 1851-53. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/459106	Гюстав Курбе. “Джо, прекрасна ірландка”. 1865-66. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436001

Характеристика	“Портрет принцеси де Брольї”	“Джо, прекрасна ірландка”
Поза: офіційна чи природна?
Освітлення: штучне студійне чи природне?
Вираз обличчя: ідеалізований чи індивідуальний?
Техніка: яким деталям приділена увага?
Висновки

Завдання 7. Контекст і мистецтво

Як індустріалізація та соціальні зміни середини ХІХ століття вплинули на тематику реалістичного мистецтва? Напиши розгорнуту відповідь (250-300 слів), розглянь такі аспекти: 

• Які нові соціальні класи з’явилися
• Як змінилася публіка мистецтва
• Які нові теми стали важливими для художників

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 8. Порівняльний аналіз: європейський та український реалізм

Порівняй французький реалізм (Курбе, Мілле) з українським реалізмом (Пимоненко, Трутовський). Заповни таблицю:

Параметр порівняння	Французький реалізм	Український реалізм
Приклади художників та робіт
Основні теми
Мета звернення до народної тематики
Соціальний контекст

Завдання 9. Есе “Чи можливий реалізм у сучасному мистецтві?”

Напиши твір-роздум (300-400 слів), у якому поміркуй:

• Чи існують сьогодні твори мистецтва, що продовжують традиції реалізму ХІХ століття?
• Які сучасні медіа (кіно, фотографія, відеоігри, серіали) найкраще втілюють реалістичні принципи?
• Чи актуальна сьогодні ідея “правди життя” в мистецтві, коли ми живемо у світі Instagram-фільтрів і віртуальної реальності?
• Наведи конкретні приклади сучасних творів

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 10. Кураторський текст для виставки

Уяви, що ти — куратор виставки “Український реалізм: між етнографією та мистецтвом”. Ця виставка буде мобільною, роботи демонструватимуться в різних країнах.

Сплануй її концепцію:

Цільова аудиторія (вік, соціальний статус тощо)
Основний меседж (з якими враженнями, думками відвідувач має вийти з виставки?)
Які роботи будуть представлені (4-5 прикладів художників і назв творів)
Анонс (промотекст до виставки, до 3 речень)

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Розпізнати ключові риси образу романтичного героя.
Порівняти образ романтичного героя XIX ст. і його сучасні інтерпретації.
Проаналізувати художні твори через композицію, позу, емоції, світлотінь;
Створювати короткі медіатексти у форматі блогу
Критично працювати з візуальним контентом