45. Технології зберігання їжі

Урок №45. Технології зберігання їжі

---

Місце уроку в темі, проблема уроку: ознайомити учнів із відомостями, що допоможуть учням зрозуміти зв’язок між технологіями зберігання їжі та їхнім впливом на здоров’я.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:

• 2. Подолання голоду.
• 12. Відповідальне споживання.
• 3. Міцне здоров’я.

Ключові поняття: якість продуктів харчування.

План уроку:

1. Встановлення контексту.
2. Способи зберігання продуктів.
3. Ознайомлення зі змінами в продуктах харчування після того чи іншого способу зберігання.
4. Завдання для опрацювання учнівством.
5. Рефлексія.

Очікувані результати для учнівства:

Очікувані результати для вчителя:

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 2 хв.

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 15 хв.

Продемонструйте: 

1. Фото: єгипетське і сучасне зерносховище.
2. Корабель, що перевозить зерно.
3. Інструмент для закриття кришок на банках під час консервації, вакуумні пакети

Обговоріть: 

• Які продукти псуються швидше: гречка, свіже молоко, яблуко, хліб. Чому?
• Складіть рейтинг продуктів за їхнім “терміном життя” без холодильника.
• Чому яблуко і банани темніють після розрізання? 
• Чому вершкове масло в незакритому пакованні змінює колір і смак?
• Чому хліб черствіє, якщо його тримати не в хлібниці або пакеті?
• Як би ви зберегли їжу, якби у вас не було холодильника?
• Чому поряд із зерновими сховищами завжди тримали котів?
• Чому в Єгипті котів вважали священними тваринами?
• Чи всі методи збереження їжі роблять її смачнішою?
• Як думаєте, чи може вижити глобальна економіка без сучасних технологій збереження?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — 3 хв.

На картці з одного боку, з іншого — його пояснення.
Учні в парах, один показує картку, другий пояснює значення, якщо не пам’ятає, то перший учень його читає.

Ключові поняття: стерильний, бактерії, пастеризація, сушіння, консервування.

Матеріали для опрацювання:
Проаналізуйте дані в таблиці

Навколо нас немає стерильних середовищ. Більшість бактерій і грибів в нашому оточенні — це гетеротрофи, які можуть потенційно зазіхати на нас і нашу їжу. 

Що таке псування продуктів?

Це процес фізичних, хімічних або біологічних змін у харчових продуктах, який робить їх непридатними для споживання. У результаті псування змінюються зовнішній вигляд, смак, запах або текстура продуктів, а також можуть утворюватися токсичні речовини, небезпечні для здоров’я.

Чим воно викликано?

1. Діяльність бактерій і грибів — для них продукти — це також їжа. Бактерії: сальмонела, кишкова паличка (E. coli), клостридії. Плісняві гриби: Aspergillus, Penicillium. Гриби дріжджі: викликають бродіння.
2. Окиснення — особливо в жирах, реакції між ферментами й компонентами продуктів.
3. Реакції розкладання білків.
4. Втрата вологи, яка робить продукти сухими або твердими.
5. Зміни температури, вологості та світла можуть викликати руйнувати вітаміни, змінювати структуру жирів.

Із самого початку нашого існування людина прагнула до накопичення їжі.
Але їжа псувалася, і це було проблемою для зими, коли їжі було вкрай мало. 

Перші технології збереження надлишків їжі виникли ще в доісторичні часи, коли люди почали осілий спосіб життя та зайнялися землеробством і тваринництвом.

1. Сушіння — найдавніший спосіб. 
   Вода розчиняє поживні речовини в їжі, роблячи їх доступними для мікроорганізмів. Це дозволяє бактеріям легше поглинати необхідні речовини для росту. Наші предки використовували сонце та вітер для висушування фруктів, ягід, м’яса та риби, що знижувало вміст вологи й перешкоджало росту бактерій. Наприклад, сушені фрукти та м’ясо (в’ялена дичина) були поширені в різних культурах.
2. Соління (риби, мяса). Сіль використовувалася для збереження м’яса, риби, овочів. Сіль витягує воду з продукту через осмос, і створює середовище, у якому бактерії не можуть розмножуватися. Солона риба або м’ясо були популярними в культурах біля морів чи соляних джерел.
3. Консервування — використовуються цукор і сіль (осмос), стерилізація, створення герметичних середовищ.
4. Копчення м’яса і риби використовувалося для додаткового висушування і збереження. Дим має консервувальні властивості, що допомагає запобігати псуванню продуктів. 
5. Ферментація — продукти піддаються дії бактерій і грибів. Наприклад, квашення капусти чи огірків допомагає зберегти овочі на тривалий час. Це стало можливим завдяки розвитку молочнокислих бактерій, які запобігали псуванню — вони виділяють хімічну зброю, яка буде пригнічувати діяльність конкурентів. Цей метод був і є поширений у різних культурах, зокрема серед слов’ян.
6. Зберігання в холоді. Вода в продукті замерзає, стаючи недоступною для бактерій. У холодних регіонах надлишки їжі просто залишали на морозі або зберігали в крижаних ямах. У теплих регіонах використовували печери, глибокі ями чи спеціальні будівлі, які залишалися прохолодними. Це допомагало зберігати м’ясо, молочні продукти й інші швидкопсувні продукти.
7. Зберігання в герметичних ємностях. Глиняні горщики, запечатані воском або жиром, використовувалися для захисту їжі від комах і вологи. Наприклад, мед або олію зберігали таким способом.
8. Обробка жиром. М’ясо й деякі овочі зберігали в жирі, що створювало захисний шар від доступу повітря. Цей спосіб був поширений в багатьох культурах, особливо в регіонах із обмеженим доступом до солі.

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 15 хв.

• Заздалегідь приготувати матеріали для майстер-класу. Консультуйте групи, допомагайте виправляти помилки.

• Після роботи в групах організуйте коротке обговорення: плюси та мінуси кожного методу

1. Сформулюйте ознаки псування продуктів у вигляді схеми павучка, відобразіть на схемі такі ознаки: зміна запаху, зміна кольору, поява плісняви, зміна текстури, зміна смаку, поява газів.
2. Майстер-клас «Стань стародавнім зберігачем їжі».
   Інструкції для роботи: утворіть невеликі групи (по 3–5 осіб). Кожна група буде “експериментатором”, який вивчає один із методів збереження їжі. 
   • Група “Сушіння”: візьміть тонкі скибки яблук або бананів і покажіть дітям, як їх можна висушити (наприклад, у теплому приміщенні чи в духовці). Завдання дітей: викласти скибки на тканину або решітку й обговорити, чому сушіння зберігає їжу.
   • Група “Засолювання”: підготуйте шматочки огірків і миску з соляним розчином. Завдання дітей: замочити огірки в солі й пояснити, чому сіль може зберегти їжу. 
   • Група “Квашення”: підготуйте подрібнену капусту, моркву, сіль і скляні банки. Завдання дітей: змішати капусту з сіллю, покласти її в банку й притиснути, щоб пустила сік. Обговоріть, як працює ферментація.
   • Група “Герметизація”: продемонструйте, як працюють вакуумні пакети і контейнери.
   • Група “Зберігання в холоді”: тут будуть просто шматочки льоду, але буде більше обговорення, чому метод гарний, але доступний був далеко не в усіх регіонах.

Після демонстрацій кожної групи зберіть дітей разом і попросіть кожну групу розповісти, що вони зробили та дізналися. Поставте запитання: плюси і мінуси кожного з методу зберігання їжі. Який метод, на вашу думку, є універсальним? У ході обговорення заповніть таблицю:

Метод	Для яких продуктів підходить?	Чи змінює смак продуктів?	Скільки потребує часу до того, як почне діяти?	Чи змінюється форма/консистенція?
Сушіння
Квашення
Соління
Герметизація
Охолодження

*За бажанням можете дописати рядки з методами, не представленими у майстер-класі (в’ялення, консервування, обробка жиром, копчення).

---

Дружня порада вчителю

• Консультуйте учнів, допомагайте виправляти помилки.
• Після виконання завдань організуйте коротке обговорення:
  • «Яке з завдань здалося найбільш складним? Чому?»

1. Як різні кліматичні умови впливали на те, як люди зберігали їжу?
2. Чи можна зберігати їжу без зміни її смаку? форми й консистенції?
3. Який метод зберігання їжі здається найбільш простим?
4. Чи усі методи давнини використовуються і сьогодні для зберігання їжі?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 5 хв.

Твердження — дайте відповідь «так» або «ні», або позначте «+» або «-»:

• Чи можна використовувати мед для зберігання продуктів?
• Чи сіль вбиває всі бактерії в їжі?
• Чи копчення надає їжі додатковий смак?
• Чи зіпсується їжа швидше, якщо її залишити у вологому середовищі?
• Чи може ферментація зробити овочі смачнішими?
• Чи зберігали стародавні люди їжу в глиняних посудинах?
• Чи всі продукти можна сушити для збереження?

Визначте загальний успіх засвоєння теми, обравши необхідну кількість «яблук-емодзі»:

🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏

---

Спробувати вдома:

1. Висушити сезонні фрукти.
2. Заквасити сезонні овочі. 
3. Зробити “мумію” з яблука:
   змішати в рівних частках кухонну сіль і соду, і в цю суміш помістити приблизно на тиждень очищене від шкірочки яблуко. Поекспериментувати з іншими фруктами/овочами. 
4. Залишити одне яблуко цілим, а інше порізати та подивитися, яке швидше зіпсується до наступного уроку.

Результати занотувати в Щоденник спостерігача:

1. Дата: __________________________
2. Що мене дивує / зацікавлює ? (фото та опис):

місце для фото чи малюнку

Додаєте фото та коротко описуєте те, що привертає вашу увагу (подія, предмет, ситуація).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок №45. Технології зберігання їжі

---

Місце уроку в темі, проблема уроку: ознайомити учнів із відомостями, що допоможуть учням зрозуміти зв’язок між технологіями зберігання їжі та їхнім впливом на здоров’я.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:

• 2. Подолання голоду.
• 12. Відповідальне споживання.
• 3. Міцне здоров’я.

Ключові поняття: якість продуктів харчування.

План уроку:

1. Встановлення контексту.
2. Способи зберігання продуктів.
3. Ознайомлення зі змінами в продуктах харчування після того чи іншого способу зберігання.
4. Завдання для опрацювання учнівством.
5. Рефлексія.

Очікувані результати:

---

Обговоріть: 

• Які продукти псуються швидше: гречка, свіже молоко, яблуко, хліб. Чому?
• Складіть рейтинг продуктів за їхнім “терміном життя” без холодильника.
• Чому яблуко і банани темніють після розрізання? 
• Чому вершкове масло в незакритому пакованні змінює колір і смак?
• Чому хліб черствіє, якщо його тримати не в хлібниці або пакеті?
• Як би ви зберегли їжу, якби у вас не було холодильника?
• Чому поряд із зерновими сховищами завжди тримали котів?
• Чому в Єгипті котів вважали священними тваринами?
• Чи всі методи збереження їжі роблять її смачнішою?
• Як думаєте, чи може вижити глобальна економіка без сучасних технологій збереження?

---

Ключові поняття: стерильний, бактерії, пастеризація, сушіння, консервування.

Матеріали для опрацювання:
Проаналізуйте дані в таблиці

Навколо нас немає стерильних середовищ. Більшість бактерій і грибів в нашому оточенні — це гетеротрофи, які можуть потенційно зазіхати на нас і нашу їжу. 

Що таке псування продуктів?

Це процес фізичних, хімічних або біологічних змін у харчових продуктах, який робить їх непридатними для споживання. У результаті псування змінюються зовнішній вигляд, смак, запах або текстура продуктів, а також можуть утворюватися токсичні речовини, небезпечні для здоров’я.

Чим воно викликано?

1. Діяльність бактерій і грибів — для них продукти — це також їжа. Бактерії: сальмонела, кишкова паличка (E. coli), клостридії. Плісняві гриби: Aspergillus, Penicillium. Гриби дріжджі: викликають бродіння.
2. Окиснення — особливо в жирах, реакції між ферментами й компонентами продуктів.
3. Реакції розкладання білків.
4. Втрата вологи, яка робить продукти сухими або твердими.
5. Зміни температури, вологості та світла можуть викликати руйнувати вітаміни, змінювати структуру жирів.

Із самого початку нашого існування людина прагнула до накопичення їжі.
Але їжа псувалася, і це було проблемою для зими, коли їжі було вкрай мало. 

Перші технології збереження надлишків їжі виникли ще в доісторичні часи, коли люди почали осілий спосіб життя та зайнялися землеробством і тваринництвом.

1. Сушіння — найдавніший спосіб. 
   Вода розчиняє поживні речовини в їжі, роблячи їх доступними для мікроорганізмів. Це дозволяє бактеріям легше поглинати необхідні речовини для росту. Наші предки використовували сонце та вітер для висушування фруктів, ягід, м’яса та риби, що знижувало вміст вологи й перешкоджало росту бактерій. Наприклад, сушені фрукти та м’ясо (в’ялена дичина) були поширені в різних культурах.
2. Соління (риби, мяса). Сіль використовувалася для збереження м’яса, риби, овочів. Сіль витягує воду з продукту через осмос, і створює середовище, у якому бактерії не можуть розмножуватися. Солона риба або м’ясо були популярними в культурах біля морів чи соляних джерел.
3. Консервування — використовуються цукор і сіль (осмос), стерилізація, створення герметичних середовищ.
4. Копчення м’яса і риби використовувалося для додаткового висушування і збереження. Дим має консервувальні властивості, що допомагає запобігати псуванню продуктів. 
5. Ферментація — продукти піддаються дії бактерій і грибів. Наприклад, квашення капусти чи огірків допомагає зберегти овочі на тривалий час. Це стало можливим завдяки розвитку молочнокислих бактерій, які запобігали псуванню — вони виділяють хімічну зброю, яка буде пригнічувати діяльність конкурентів. Цей метод був і є поширений у різних культурах, зокрема серед слов’ян.
6. Зберігання в холоді. Вода в продукті замерзає, стаючи недоступною для бактерій. У холодних регіонах надлишки їжі просто залишали на морозі або зберігали в крижаних ямах. У теплих регіонах використовували печери, глибокі ями чи спеціальні будівлі, які залишалися прохолодними. Це допомагало зберігати м’ясо, молочні продукти й інші швидкопсувні продукти.
7. Зберігання в герметичних ємностях. Глиняні горщики, запечатані воском або жиром, використовувалися для захисту їжі від комах і вологи. Наприклад, мед або олію зберігали таким способом.
8. Обробка жиром. М’ясо й деякі овочі зберігали в жирі, що створювало захисний шар від доступу повітря. Цей спосіб був поширений в багатьох культурах, особливо в регіонах із обмеженим доступом до солі.

---

1. Сформулюйте ознаки псування продуктів у вигляді схеми павучка, відобразіть на схемі такі ознаки: зміна запаху, зміна кольору, поява плісняви, зміна текстури, зміна смаку, поява газів.
2. Майстер-клас «Стань стародавнім зберігачем їжі».
   Інструкції для роботи: утворіть невеликі групи (по 3–5 осіб). Кожна група буде “експериментатором”, який вивчає один із методів збереження їжі.
   • Група “Сушіння”: візьміть тонкі скибки яблук або бананів і покажіть дітям, як їх можна висушити (наприклад, у теплому приміщенні чи в духовці). Завдання дітей: викласти скибки на тканину або решітку й обговорити, чому сушіння зберігає їжу.
   • Група “Засолювання”: підготуйте шматочки огірків і миску з соляним розчином. Завдання дітей: замочити огірки в солі й пояснити, чому сіль може зберегти їжу. 
   • Група “Квашення”: підготуйте подрібнену капусту, моркву, сіль і скляні банки. Завдання дітей: змішати капусту з сіллю, покласти її в банку й притиснути, щоб пустила сік. Обговоріть, як працює ферментація.
   • Група “Герметизація”: продемонструйте, як працюють вакуумні пакети і контейнери.
   • Група “Зберігання в холоді”: тут будуть просто шматочки льоду, але буде більше обговорення, чому метод гарний, але доступний був далеко не в усіх регіонах.

Після демонстрацій кожної групи зберіть дітей разом і попросіть кожну групу розповісти, що вони зробили та дізналися. Поставте запитання: плюси і мінуси кожного з методу зберігання їжі. Який метод, на вашу думку, є універсальним? У ході обговорення заповніть таблицю:

Метод	Для яких продуктів підходить?	Чи змінює смак продуктів?	Скільки потребує часу до того, як почне діяти?	Чи змінюється форма/консистенція?
Сушіння
Квашення
Соління
Герметизація
Охолодження

*За бажанням можете дописати рядки з методами, не представленими у майстер-класі (в’ялення, консервування, обробка жиром, копчення).

---

1. Як різні кліматичні умови впливали на те, як люди зберігали їжу?
2. Чи можна зберігати їжу без зміни її смаку? форми й консистенції?
3. Який метод зберігання їжі здається найбільш простим?
4. Чи усі методи давнини використовуються і сьогодні для зберігання їжі?

---

Твердження — дайте відповідь «так» або «ні», або позначте «+» або «-»:

• Чи можна використовувати мед для зберігання продуктів?
• Чи сіль вбиває всі бактерії в їжі?
• Чи копчення надає їжі додатковий смак?
• Чи зіпсується їжа швидше, якщо її залишити у вологому середовищі?
• Чи може ферментація зробити овочі смачнішими?
• Чи зберігали стародавні люди їжу в глиняних посудинах?
• Чи всі продукти можна сушити для збереження?

Визначте загальний успіх засвоєння теми, обравши необхідну кількість «яблук-емодзі»:

🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏

Завдання: залишити одне яблуко цілим, а інше порізати та подивитися, яке швидше зіпсується до наступного уроку

---

Спробувати вдома:

1. Висушити сезонні фрукти.
2. Заквасити сезонні овочі. 
3. Зробити “мумію” з яблука:
   змішати в рівних частках кухонну сіль і соду, і в цю суміш помістити приблизно на тиждень очищене від шкірочки яблуко. Поекспериментувати з іншими фруктами/овочами. 
4. Залишити одне яблуко цілим, а інше порізати та подивитися, яке швидше зіпсується до наступного уроку.

Результати занотувати в Щоденник спостерігача:

1. Дата: __________________________
2. Що мене дивує / зацікавлює ? (фото та опис):

місце для фото чи малюнку

Додаєте фото та коротко описуєте те, що привертає вашу увагу (подія, предмет, ситуація).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________