129. Відходи. Поняття про вторинну переробку та переробну промисловість. Частина 1

Урок №129. Відходи. Поняття про вторинну переробку та переробну промисловість. Частина 1

---

Місце уроку в темі:

Завдання уроку — занурити учнів у сучасні реалії переробки відходів, допомогти зрозуміти, які види відходів піддаються переробці, які — ні; як працює переробна промисловість і чому окремі типи вторинної переробки не є панацеєю.

Проблема уроку: Більшість людей вважає, що відсортоване сміття рівнозначне врятованому довкіллю. Але чи дійсно все, що ми можемо здати в контейнер, здатне перетворитися на нові речі?

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці (у порядку пріоритетності):

• 12: Відповідальне споживання і виробництво.
• 13: Боротьба зі зміною клімату.
• 11: Сталий розвиток міст і спільнот.
• 9: Інновації та інфраструктура.
• 17: Партнерство заради сталого розвитку.

Ключові слова: переробка, відходи, вторинна сировина, downcycling / upcycling, сортування сміття.

План уроку:

1. Мотивація (5 хв).
2. Теоретичний блок (10 хв).
3. Життєва ситуація (15 хв).
4. Самостійна практика (10 хв).
5. Рефлексія (5 хв).
6. Додаткові джерела (після уроку).

Очікувані результати для вчителя:

Очікувані результати для учнівства:

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 10 хв.

🎯 Мета:

• Викрити поширений міф: «Якщо я відсортував сміття — я врятував планету».
• Створити емоційне залучення через ситуацію, що підриває очікування.
• Зв’язати сортування з системними процесами: переробка, інфраструктура, попит.

🛠 Як провести:

• Поставте провокаційне запитання: «Чи знає хтось, куди потрапляє його сміття після контейнера?»

❓ Запитання для обговорення:

• Чому прозора система поводження з відходами важлива для довіри громадян?
• Чому навіть найкращі наміри (сортування) не гарантують результат?
• Як ми можемо зробити систему ефективнішою (як споживачі, учні, громадяни)?

Ви сумлінно сортуєте сміття. Ретельно миєте пляшечки, знімаєте етикетки, відносите їх до контейнера з написом «Пластик — на переробку». Минають кілька днів. Ви спокійні, адже зробили свою частину для порятунку планети.

А тепер приголомшлива правда: до 70% відсортованого пластику не доходить до переробки, а потрапляє або на звалище, або спалюється.

🔍 Чому так?

• Низька якість пластику. Якщо упаковка не з ПЕТ або змішана (наприклад, упаковка з-під майонезу чи пляшка з олією), вона не придатна до переробки.
• Немає попиту. Переробка — це бізнес. Якщо дешевше виробити новий пластик, старий немає сенсу переробляти.
• Недостатньо інфраструктури. Часто у світі сміття вивозиться в інші регіони або навіть країни, де не переробляється, а просто зберігається.
• “Зелений камуфляж”. Бренди створюють у споживачів ілюзію екологічної усвідомленості, але реальні цифри споживання ресурсів не змінюються.

🎯 Чому це важливо?
Ми звикли думати: я поклав пляшку в бак із відповідним маркуванням — роботу зроблено.
Але це лише перший крок. Вирішення сміттєвої кризи потребує системного підходу, а не просто жестів доброї волі.

💬 Обговоріть у парах:

• Як ви вважаєте, чому ми майже не бачимо сміття, яке від нас залишається?
• Як би ви пояснили комусь, що «відсортував сміття» не означає «врятував планету»?
• Які типи відходів у вашому домі на вашу думку насправді потрапляють на переробку?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 10 хв.
🎯 Мета:

• Ознайомити учнів з основними видами відходів і можливостями їхньої переробки.
• Пояснити логіку функціонування переробної промисловості.
• Підготувати їх до групової роботи, під час якої вони аналізуватимуть конкретні типи упаковки.

🛠 Як провести:

• Продемонструйте інфографіку «що можна переробити», роздрукуйте або покажіть на екрані.
• Поясніть типи переробки через аналогії (механічна — як пластилін, хімічна — як LEGO, який розібрали до деталей).
• Зазначте реальні приклади українських або світових компаній.

❓ Запитання для дискусії:

• Чому навіть придатні до переробки речі іноді не потрапляють на переробку?
• Що вигідніше для бізнесу — нова сировина чи переробка старої?
• Яка з форм переробки, на вашу думку, найперспективніша в майбутньому?

♻️ Що таке переробка відходів?

Це процес повторного використання матеріалів для створення нових продуктів, замість того, щоб просто викидати їх на сміттєзвалище або спалювати.

Переробка — це не чарівна трансформація. Вона має багато обмежень, залежить від типу матеріалу, його забруднення, доступу країн та підприємств до технологій, та розвитку ринку вторинної сировини.

📦 Класифікація відходів за можливістю переробки:

Вид відходів	Можна переробити?	Особливості
ПЕТ-пляшки	✅ Так	Найбільш доступний для повторної переробки пластик.
Папір	✅ Так	Лише якщо не жирний / забруднений.
Упаковки Tetra-Pak	⚠️ Частково	Складна багатошарова структура.
Поліетиленові пакети	⚠️ Частково	Легкі, але економічно невигідні для переробки.
Скло	✅ Так	Перероблюється нескінченно без втрати якості.
Біовідходи	✅ Так (компост)	Але потребують окремої системи збирання.
Медичні відходи	❌ Ні	Небезпечні, потребують утилізації.

🧪 Типи переробки:

1. Механічна переробка (recycling)
Пластик, папір та метали подрібнюють і переплавляють у нову сировину.

• Найдешевший спосіб, але знижує якість матеріалу (downcycling).

2. Хімічна переробка (деполімеризація)
Молекули пластику розщеплюють «назад» до базових компонентів (мономерів).

• Складно, але дає «чисту» сировину.

3. Біопереробка
Компостування відходів із залученням мікроорганізмів.

• Безпечне добриво, але потребує дотримання належних умов.

4. Upcycling
Креативне повторне використання речей без їх руйнування.

• Наприклад, полімерний банер стає екосумкою.

🏭 Хто цим займається? (Переробна промисловість)

• Підприємства — наприклад, «Aquaizol» (Україна) переробляє ПЕТ-пляшки.
• Муніципальні компанії — збирають сміття, сортують, пресують.
• Громадські ініціативи — «Україна без сміття» («No Waste Ukraine»).

💬 Обговоріть:

• Які типи відходів ви особисто викидаєте найчастіше?
• Чи знаєте ви, куди потрапляє пластик після контейнера?
• Що з цього списку для вас було неочікуваним?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 15 хв.

🎯 Мета:

• Розвинути уявлення учнів про процеси переробки.
• Навчити працювати з критеріями аналізу екологічного сліду упаковки.
• Стимулювати обговорення альтернатив споживанню.

🛠 Як провести:

• Підготуйте реальні зразки упаковки або їхні фото.
• Заохочуйте учнів заповнити таблицю.
• Після цього проведіть презентації груп.

Запитайте:

• Який тип упаковки має найбільше шансів бути переробленим?
• Які бар’єри заважають ефективній переробці?
• Чи існують продукти, яким не потрібна упаковка?

Вас призначено командою експертів-аналітиків при міській раді.
Ваше завдання — з’ясувати долю різних видів упаковки та оцінити, наскільки реалістично її переробити в Україні / вашому регіоні.

📦 Об’єкти для аналізу:

• Пляшка з-під води (ПЕТ).
• Банка з-під напою (алюміній).
• Скляна банка з-під кави.
• Пакування від соку (Tetra Pak).

У групах:
Отримаєте 1 зразок упаковки та аналітичну картку (таблицю) з короткою інформацією.
Ваша задача — відповісти на такі запитання:

Питання	Ваша відповідь
З якого матеріалу виготовлено упаковку?
Чи можна її переробити в Україні? Де саме?
Який шлях проходить упаковка після використання?
Які ризики/втрати виникають у процесі переробки?
Що буде, якщо цю упаковку просто викинути?
Яку альтернативу можна запропонувати цій упаковці?

Презентація:

• Кожна група презентує інформацію щодо своєї упаковки у форматі 2-хвилинного виступу.
• Можна використати фліпчарти, кольорові маркери або онлайн-дошку.

💬 Обговоріть у класі:

• Яка упаковка виявилася найпроблемнішою? Чому?
• Яку упаковку тепер ви намагатимесь уникати?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 10 хв.

🎯 Мета:

• Навчити учнів аналізувати ефективність процесів із реальними втратами.
• Ознайомити з проблемами, що виникають навіть при успішній переробці.
• Розвивати критичне мислення та системне бачення екологічних процесів.

🛠 Як провести:

• Дайте час на індивідуальне або парне заповнення таблиці / відповідей.
• Запропонуйте 2–3 учням поділитися своїми оцінками ефективності.

❓ Запитання для обговорення:

• Чому навіть при вдалому зборі пластику значна частина не доходить до нового продукту?
• Як бізнес або міста можуть покращити ці цифри?
• Чи завжди переробка — це краще, ніж відмова від використання?

♻️ Завдання 1: Друга подорож пляшки

На підприємстві в Україні було зібрано 10 тонн ПЕТ-пляшок.
Ось як виглядає реальний розподіл цього обсягу на етапах переробки:

Етап	Що відбувається	Втрата матеріалу
Сортування	Вилучення забруднених пляшок, сторонніх об’єктів	1,5 т
Подрібнення та промивка	Пляшки перетворюють на флекс (пластикову крихту)	2 т
Сушка та гранулювання	З флексу отримують гранули вторинного ПЕТ	0,8 т
Виробництво нової тари	Використання гранул для створення нових пляшок	0,5 т

Запитання:

1. Скільки тонн вторинного матеріалу реально було використано для створення нових пляшок?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Який загальний відсоток втрат по ланцюгу (від 10 тонн початкової сировини)?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. На якому етапі найбільші втрати? Чому це може бути проблемою?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як ви оцінюєте ефективність цієї переробки?

• Дуже ефективна;
• середньо ефективна;
• неекономічна; 
• малоефективна.

Поясніть свою відповідь:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2: Порівняння стратегій

Варіант	Що зробити з пляшкою	Плюси	Мінуси
A	Віддати на переробку	Відходи не йдуть у довкілля, зменшення потреби в новому пластику	Часткові втрати матеріалу, висока енергозатратність
B	Повторно використовувати вдома (наприклад, як контейнер для круп або лійку)	Не потребує енергії, креативний підхід, без втрат	Не завжди зручно, короткострокове використання

Запитання:

1. Який варіант більш сталий (sustainable)?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. У яких випадках краще обрати A, а в яких — B?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Дружня порада вчителю

Тривалість — до 5 хв.

🎯 Мета:

• Допомогти учням усвідомити, що переробка — лише одна з ланок у складному ланцюгу рішень.
• Стимулювати до рефлексивного мислення й конкретних дій.

🛠 Як провести:

• Запропонуйте учням відповісти письмово або обговорити в парах.
• Проведіть швидке опитування: «Чи вважаєш ти переробку достатньою відповіддю на проблему відходів?» (наприклад, у вигляді голосування з аркушами різного кольору).

💬 Можливі запитання:

• Який етап у циклі «відходи — переробка — виробництво» найуразливіший?
• Чому зменшення та відмова від споживання важливіші за сортування?
• Як можна зробити переробку більш ефективною?

Чи є переробка справжнім розв’язанням проблеми відходів?
Подумайте та запишіть:

• Що вас здивувало найбільше сьогодні?
  ____________________________________________________________________________________________
• Чи змінилось ваше уявлення про переробку як універсальний вихід зі сміттєвої кризи?____________________________________________________________________________________________
• Чому навіть відсортований пластик іноді не переробляється?____________________________________________________________________________________________

🔍 Самооцінювання:
💭 Оберіть одну іконку, яка відображає ваш стан наприкінці уроку:
🟩 — Я бачу себе частиною вирішення проблеми.
🟨 — У мене залишилися запитання, але я розумію напрям.
🟥 — Мені поки що складно розібратися у всьому, але я хочу знати більше.

---

📺 Відео для натхнення:
«The Story of Stuff» — Як працює система виробництва та чому вона потребує змін?https://www.storyofstuff.org/movies/story-of-stuff/

«Can fashion be sustainable?» (BBC Earth) — Чи можна створювати одяг без шкоди для природи?

📊 Калькулятор екологічного сліду:
Дізнайтеся, скільки ресурсів споживаєте, і що можна змінити —
https://www.footprintcalculator.org/home/en

📚 Статті:
«Еко-етикетки: як їх розшифрувати?»

💡 Практичне завдання (опціонально):
Протягом тижня спробуйте відстежувати свої покупки.
Чи є щось, що ви б змінили у своєму споживанні?

Урок №129. Відходи. Поняття про вторинну переробку та переробну промисловість. Частина 1

---

Місце уроку в темі:

Завдання уроку — занурити учнів у сучасні реалії переробки відходів, допомогти зрозуміти, які види відходів піддаються переробці, які — ні; як працює переробна промисловість і чому окремі типи вторинної переробки не є панацеєю.

Проблема уроку: Більшість людей вважає, що відсортоване сміття рівнозначне врятованому довкіллю. Але чи дійсно все, що ми можемо здати в контейнер, здатне перетворитися на нові речі?

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці (у порядку пріоритетності):

• 12: Відповідальне споживання і виробництво.
• 13: Боротьба зі зміною клімату.
• 11: Сталий розвиток міст і спільнот.
• 9: Інновації та інфраструктура.
• 17: Партнерство заради сталого розвитку.

Ключові слова: переробка, відходи, вторинна сировина, downcycling / upcycling, сортування сміття.

План уроку:

1. Мотивація (5 хв).
2. Теоретичний блок (10 хв).
3. Життєва ситуація (15 хв).
4. Самостійна практика (10 хв).
5. Рефлексія (5 хв).
6. Додаткові джерела (після уроку).

Очікувані результати для учнівства:

---

Ви сумлінно сортуєте сміття. Ретельно миєте пляшечки, знімаєте етикетки, відносите їх до контейнера з написом «Пластик — на переробку». Минають кілька днів. Ви спокійні, адже зробили свою частину для порятунку планети.

А тепер приголомшлива правда: до 70% відсортованого пластику не доходить до переробки, а потрапляє або на звалище, або спалюється.

🔍 Чому так?

• Низька якість пластику. Якщо упаковка не з ПЕТ або змішана (наприклад, упаковка з-під майонезу чи пляшка з олією), вона не придатна до переробки.
• Немає попиту. Переробка — це бізнес. Якщо дешевше виробити новий пластик, старий немає сенсу переробляти.
• Недостатньо інфраструктури. Часто у світі сміття вивозиться в інші регіони або навіть країни, де не переробляється, а просто зберігається.
• “Зелений камуфляж”. Бренди створюють у споживачів ілюзію екологічної усвідомленості, але реальні цифри споживання ресурсів не змінюються.

🎯 Чому це важливо?
Ми звикли думати: я поклав пляшку в бак із відповідним маркуванням — роботу зроблено.
Але це лише перший крок. Вирішення сміттєвої кризи потребує системного підходу, а не просто жестів доброї волі.

💬 Обговоріть у парах:

• Як ви вважаєте, чому ми майже не бачимо сміття, яке від нас залишається?
• Як би ви пояснили комусь, що «відсортував сміття» не означає «врятував планету»?
• Які типи відходів у вашому домі на вашу думку насправді потрапляють на переробку?

---

♻️ Що таке переробка відходів?

Це процес повторного використання матеріалів для створення нових продуктів, замість того, щоб просто викидати їх на сміттєзвалище або спалювати.

Переробка — це не чарівна трансформація. Вона має багато обмежень, залежить від типу матеріалу, його забруднення, доступу країн та підприємств до технологій, та розвитку ринку вторинної сировини.

📦 Класифікація відходів за можливістю переробки:

Вид відходів	Можна переробити?	Особливості
ПЕТ-пляшки	✅ Так	Найбільш доступний для повторної переробки пластик.
Папір	✅ Так	Лише якщо не жирний/забруднений.
Упаковки Tetra-Pak	⚠️ Частково	Складна багатошарова структура.
Поліетиленові пакети	⚠️ Частково	Легкі, але економічно невигідні для переробки.
Скло	✅ Так	Перероблюється нескінченно без втрати якості.
Біовідходи	✅ Так (компост)	Але потребують окремої системи збирання.
Медичні відходи	❌ Ні	Небезпечні, потребують утилізації.

🧪 Типи переробки:

1. Механічна переробка (recycling)
Пластик, папір та метали подрібнюють і переплавляють у нову сировину.

• Найдешевший спосіб, але знижує якість матеріалу (downcycling).

2. Хімічна переробка (деполімеризація)
Молекули пластику розщеплюють «назад» до базових компонентів (мономерів).

• Складно, але дає «чисту» сировину.

3. Біопереробка
Компостування відходів із залученням мікроорганізмів.

• Безпечне добриво, але потребує дотримання належних умов.

4. Upcycling
Креативне повторне використання речей без їх руйнування.

• Наприклад, полімерний банер стає екосумкою.

🏭 Хто цим займається? (Переробна промисловість)

• Підприємства — наприклад, «Aquaizol» (Україна) переробляє ПЕТ-пляшки.
• Муніципальні компанії — збирають сміття, сортують, пресують.
• Громадські ініціативи — «Україна без сміття» («No Waste Ukraine»).

💬 Обговоріть:

• Які типи відходів ви особисто викидаєте найчастіше?
• Чи знаєте ви, куди потрапляє пластик після контейнера?
• Що з цього списку для вас було неочікуваним?

---

Вас призначено командою експертів-аналітиків при міській раді.
Ваше завдання — з’ясувати долю різних видів упаковки та оцінити, наскільки реалістично її переробити в Україні / вашому регіоні.

📦 Об’єкти для аналізу:

• Пляшка з-під води (ПЕТ).
• Банка з-під напою (алюміній).
• Скляна банка з-під кави.
• Пакування від соку (Tetra Pak).

У групах:
Отримаєте 1 зразок упаковки та аналітичну картку (таблицю) з короткою інформацією.
Ваша задача — відповісти на такі запитання:

Питання	Ваша відповідь
З якого матеріалу виготовлено упаковку?
Чи можна її переробити в Україні? Де саме?
Який шлях проходить упаковка після використання?
Які ризики/втрати виникають у процесі переробки?
Що буде, якщо цю упаковку просто викинути?
Яку альтернативу можна запропонувати цій упаковці?

Презентація:

• Кожна група презентує інформацію щодо своєї упаковки у форматі 2-хвилинного виступу.
• Можна використати фліпчарти, кольорові маркери або онлайн-дошку.

💬 Обговоріть у класі:

• Яка упаковка виявилася найпроблемнішою? Чому?
• Яку упаковку тепер ви намагатимесь уникати?

---

♻️ Завдання 1: Друга подорож пляшки

На підприємстві в Україні було зібрано 10 тонн ПЕТ-пляшок.
Ось як виглядає реальний розподіл цього обсягу на етапах переробки:

Етап	Що відбувається	Втрата матеріалу
Сортування	Вилучення забруднених пляшок, сторонніх об’єктів	1,5 т
Подрібнення та промивка	Пляшки перетворюють на флекс (пластикову крихту)	2 т
Сушка та гранулювання	З флексу отримують гранули вторинного ПЕТ	0,8 т
Виробництво нової тари	Використання гранул для створення нових пляшок	0,5 т

Запитання:

1. Скільки тонн вторинного матеріалу реально було використано для створення нових пляшок?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Який загальний відсоток втрат по ланцюгу (від 10 тонн початкової сировини)?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. На якому етапі найбільші втрати? Чому це може бути проблемою?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як ви оцінюєте ефективність цієї переробки?

• Дуже ефективна;
• середньо ефективна;
• неекономічна; 
• малоефективна.

Поясніть свою відповідь:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2: Порівняння стратегій

Варіант	Що зробити з пляшкою	Плюси	Мінуси
A	Віддати на переробку	Відходи не йдуть у довкілля, зменшення потреби у новому пластику	Часткові втрати матеріалу, висока енергозатратність
B	Повторно використовувати вдома (наприклад, як контейнер для круп або лійку)	Не потребує енергії, креативний підхід, без втрат	Не завжди зручно, короткострокове використання

Запитання:

1. Який варіант більш сталий (sustainable)?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. У яких випадках краще обрати A, а в яких — B?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Чи є переробка справжнім рішенням проблеми відходів?
Подумайте та запишіть:

• Що вас здивувало найбільше сьогодні?
  __________________________________________________________________________________________________
• Чи змінилось ваше уявлення про переробку як універсальний вихід зі сміттєвої кризи?__________________________________________________________________________________________________
• Чому навіть відсортований пластик іноді не переробляється?__________________________________________________________________________________________________

🔍 Самооцінювання:
💭 Оберіть одну іконку, яка відображає ваш стан наприкінці уроку:
🟩 — Я бачу себе частиною вирішення проблеми.
🟨 — У мене залишилися запитання, але я розумію напрям.
🟥 — Мені поки що складно розібратися у всьому, але я хочу знати більше.

---

📺 Відео для натхнення:
«The Story of Stuff» — Як працює система виробництва та чому вона потребує змін?https://www.storyofstuff.org/movies/story-of-stuff/

«Can fashion be sustainable?» (BBC Earth) — Чи можна створювати одяг без шкоди для природи?

📊 Калькулятор екологічного сліду:
Дізнайтеся, скільки ресурсів споживаєте, і що можна змінити —
https://www.footprintcalculator.org/home/en

📚 Статті:
«Еко-етикетки: як їх розшифрувати?»

💡 Практичне завдання (опціонально):
Протягом тижня спробуйте відстежувати свої покупки.
Чи є щось, що ви б змінили у своєму споживанні?