130. Відходи. Поняття про вторинну переробку та переробну промисловість. Частина 2.

Урок №130. Відходи. Поняття про вторинну переробку та переробну промисловість. Частина 2.

---

Місце уроку в темі: Якщо перший урок про переробку був присвячений класифікації відходів та загальним підходам, то зараз акцент зміщується на практичні спостереження та критичне мислення.

Проблема уроку: Як вплинути на ситуацію ефективності переробки?

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці (у порядку пріорітетності):

• 12: Відповідальне споживання і виробництво
• 13: Боротьба зі зміною клімату
• 11: Сталий розвиток міст і спільнот
• 9: Інновації та інфраструктура
• 17: Партнерство заради сталого розвитку

Ключові слова: переробка, відходи, вторинна сировина, downcycling/upcycling, сортування сміття

План уроку:

1. Мотивація (5 хв).
2. Теоретичний блок (10 хв).
3. Життєва ситуація (15 хв).
4. Самостійна практика (10 хв).
5. Рефлексія (5 хв).
6. Додаткові джерела (після уроку).

Очікувані результати для вчителя:

Очікувані результати для учнівства:

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 10 хв.

🎯 Мета:

• Показати, що переробка це не лише побут, а частина складної інфраструктури.
• Створити емоційний «гачок» для подальшого занурення у критичне осмислення проблеми.

Запитання для обговорення:

• Яка інформація про переробку є/відсутня у вашому місті?
• Як би ви пояснили молодшим школярам, чому просто сортувати сміття недостатньо?
• Що складніше – змінити поведінку людей чи адаптувати інфраструктуру?

Ми вже говорили про важливість сумлінного сортування відходів. Окремо збираємо скляні банки, окремо пластикові пляшки, картон і пакування Tetra Pak. Можна мити їх, сушити, здавати у спеціальні баки. Проте, більшість з них, на жаль, опиниться на звалищі.

• 1 – Виріб можна переробити
• 2 – Промити перед тим як здати на переробку
• 3 – Наразі не переробляється
• 4 – Компанія-виробник робить внесок на рахунки компаній, що перероблюють сміття
• 5 – «Петля Мебіуса»: матеріал підлягає переробці
• 6 – Поліетилентерефталат, який є придатним для переробки
• 7 – Символ переробки скла
• 8 – Вироблено з алюмінію який можливо переробити
• 9 – Сталь, придатна для переробки
• 10 – Нагадування про відповідальну утилізацію
• 11 – Не можна викидати разом зі звичайним сміттям (для електроніки)
• 12 – Підлягає компостуванню
• 13 – Сертифіковано для компостування
• 14 – Вироблено з дерева, та без порушень відповідального ставлення до лісових ресурсів

Чому так відбувається?

• Пластик, який не переробляється: кольоровий, ламінований, брудний, жирний або змішаний із фольгою (наприклад, упаковка від чіпсів).
• Економіка та екологія: у багатьох випадках дешевше виробити новий пластик, ніж переробити старий.
• Відсутність інфраструктури: навіть у мегаполісах часто не вистачає підприємств, здатних обробити конкретні типи відходів.
• Експортування сміття: замість переробки його можуть вивозити в інші країни, де теж часто спалюється або закопується.
• Greenwashing (зелений камуфляж): деякі бренди маркують продукцію як «еко», але упаковка залишається непридатною для переробки.

Обговоріть у парах:

• Чи знаєте ви, які типи відходів реально переробляються у вашому місті?
• Як ви ставитесь до ідеї, що ваше сортування може бути лише «естетичним ритуалом», якщо система не працює?
• Що ви можете змінити у власній поведінці, щоб зменшити вплив?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 10 хв.
🎯 Мета:

• Показати глобальні відмінності у переробці: технологічні, економічні та культурні.
• Пояснити, чому не лише бажання громадян, а й державна політика і економіка впливають на успіх переробки.
• Підготувати учнів до аналізу реальних кейсів у практичній частині.

🛠 Як провести:

• Почніть із запитання: «У якій країні, на вашу думку, найкраще переробляють відходи?»
• Показуйте інфографіку або відео роботи систем переробки у різних країнах.
• Заохочуйте учнів наводити приклади із власного досвіду або з новин.

❓ Запитання для дискусії:

• Чому навіть багаті країни не можуть переробити все?
• Чи можна досягти 100% переробки? Чи реалістична ця мета?
• Які уроки з досвіду Швеції, Німеччини чи Японії могла б взяти Україна?

♻️ Як працює переробка в різних країнах?

Переробка це цілий ланцюг: збір – сортування – обробка – виготовлення нових товарів. У кожній країні різна ефективність описаних процесів.

Порівняємо:

Країна	Що переробляють?	Як працює система?	Проблеми
Швеція	До 99% відходів	Інвестують значні кошти у переробку і спалюють сміття для отримання енергії	Експортують сміття в інші країни через нестачу власної інфрастуктури
Японія	Більше 80% упаковки	Дуже чітке сортування, переробляється більше 10 типів відходів	Дуже складні правила і система штрафів за їх недотримання
Німеччина	65% від загальних відходів	Система заставної тари (Pfand), окрема плата за здану упаковку	Неможливість переробки пластику низької якості
Україна	5% побутових відходів	Переважно приватні ініціативи та волонтерські проєкти	Відсутність системного підходу на ріні держави

🧪 Типи переробки:

Тип переробки	Коротко про процес	Приклади
Механічна	Подрібнення – переплавлення – новий продукт	Пляшки у флісові кофти
Хімічна	Розщеплення полімерів до початкових молекул	Поліетилен у сировину для нових виробів
Енергетична	Спалювання з отриманням тепла або електрики	Спалювання неперероблюваного пластику

Що впливає на успіх переробки?

• Якість сортування на етапі збору.
• Чистота матеріалів (наприклад, папір без жирних плям).
• Державні інвестиції у переробну інфраструктуру.
• Вигідність вторинної сировини для бізнесу.

💬 Обговоріть:

• Чому в одних країнах переробка працює краще, ніж в інших?
• Які з факторів найлегше змінити на рівні громад?
• Що на вашу думку важливіше: сортувати сміття чи зменшувати його кількість?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 15 хв.

🎯 Мета:

• Навчити учнів критично аналізувати реальні кейси поводження з відходами.
• Показати, що переробка лише один із можливих шляхів.
• Розвинути вміння шукати альтернативи та будувати логіку «від споживання до утилізації».

🛠 Як провести:

• Покажіть учням фото або відео об’єктів на екрані або роздрукуйте великі зображення.
• Поділіть клас на групи за видами відходів.
• Під час аналізу акцентуйте: «Рішення не завжди очевидне – шукайте креативні варіанти!»
• Після презентацій організуйте коротку дискусію про реальні можливості змін.

❓ Запитання для обговорення:

• Чому певні відходи складно переробити?
• Як зміниться світ, якщо ми перестанемо виробляти певні види упаковки?

Як змінити «долю відходів»?

Ви стаєте екологічними консультантами для місцевого заводу з переробки відходів. Ваше завдання – проаналізувати реальні фотографії або відео з підприємств переробки та запропонувати, як змінити «долю» обраного виду сміття.

Матеріали для аналізу (приклади):

📒 Завдання в групах:

• Вам буде надано одне з фото або коротке відео.
• У групі 4-5 осіб проаналізуйте його за такими питаннями:

Питання	Ваша відповідь
Який тип відходів зображено?
Що відбувається на фото/відео?
Чи є ця переробка ефективною? Чому?
Які альтернативні варіанти поводження з цим відходом існують?
Як можна змінити долю цього виду відходу в реальному житті (зменшити, переробити краще, уникнути)?

Формат презентації:

• Трихвилинний короткий виступ.
• Можна намалювати «альтернативний шлях» для відходів (наприклад, замість Tetra Pak — локальна тара для напоїв).
• Або скласти міні-маніфест: «Що я можу змінити у своєму побуті?»

💬 Обговоріть у класі:

• Чи можна уникнути виробництва цього виду відходів узагалі?
• Який із проаналізованих варіантів зміни «долі сміття» вам здається найреальнішим?
• Що складніше: змінити споживчі звички чи вдосконалити переробку?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 10 хв.

🎯 Мета:

• Навчити учнів аналізувати втрати на різних етапах процесів переробки.
• Пояснити, що переробка має свої екологічні та енергетичні витрати.
• Розвинути навички критичного мислення й обґрунтованого вибору рішень.

🛠 Як провести:

• Надихайте учнів самостійно шукати неочевидний баланс між матеріальними витратами і потенційною вигодою для природи.
• Попросіть учнів пояснити свою думку словами «Я обрав(ла) варіант, бо…».

❓ Запитання для обговорення:

• Чому навіть при вдалому зборі пластику значна частина не доходить до нового продукту?
• Як бізнес або міста можуть покращити ці цифри?
• Чи завжди переробка краще, ніж відмова від використання?
• Чи краще намагатись запобігти утворенню сміття?

♻️ Завдання 1: Шлях алюмінієвої банки

Відомо, що переробка алюмінію – одна з найефективніших у світі. Нижче наведені дані з одного підприємства у Європі за 1 рік роботи:

Етап	Що відбувається	Втрата матеріалу
Збір банок	Прийом на станцію переробки	5% втрат (змішані відходи)
Підготовка	Промивання, видалення фарби	2% втрат
Переплавка	Переробка в нові листи алюмінію	1% втрат

Запитання:

1. Який загальний відсоток втрат матеріалу по всьому ланцюгу?

_____________________________________________________________________________________

2. Скільки тонн алюмінію втрачається, якщо початково було 100 тонн зібраних банок?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. На якому етапі найбільші втрати? Як можна їх зменшити?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як ви оцінюєте ефективність процесу?

• Ефективний
• Середньо ефективний
• Малоефективний

5. Поясніть свою відповідь:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2:  Порівняння варіантів переробки скла

Варіант	Що зробити зі склом	Переваги	Недоліки
A	Переплавити склобій у нові пляшки	Без втрати якості, багаторазова переробка	Потрібні високі температури, що спричиняє великі витрати енергії
B	Використати склобій у будівництві (дорожнє покриття)	Не потрібно ідеального сортування, менші витрати енергії	Скло більше не стане новою пляшкою

Запитання:

1. Який варіант кращий для сталого розвитку?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. У яких випадках краще обрати варіант B?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Який варіант краще розвивати в Україні? Чому?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 5 хв.

🎯 Мета:

• Спонукати учнів до критичного осмислення ролі переробки у сучасному світі. 
• Допомогти їм зробити особистий висновок щодо шляхів скорочення відходів. 
• Підготувати базу для свідомої екологічної поведінки.

🛠 Як провести:

• Попросіть кожного індивідуально заповнити доповнення речень. 
• Організуйте коротку дискусію у форматі «Так – Ні – Чому»:
  • Чи достатньо просто сортувати сміття?
  • Чи можна жити без створення відходів?
  • Чи потрібна підтримка держави та бізнесу для вирішення проблеми?

💬Запитання для обговорення: 

• Чому важливо мінімізувати використання ресурсів, а не лише переробляти відходи? 
• Які альтернативи переробці ви бачите у своєму житті? 
• Який перший крок кожен може зробити вже сьогодні для зменшення свого екологічного сліду?

Рефлексія: Чи завжди переробка – це рішення?
Поміркуйте:

• Переробка рятує планету чи лише зменшує швидкість її забруднення? 
• Чому важливо не тільки переробляти сміття, але й запобігати створенню відходів?

✍️ Доповніть речення:

Я зрозумів/-ла, що переробка
__________________________________________________________________

Я думаю, що кращий спосіб зменшити кількість сміття – це…
__________________________________________________________________

Мене здивувало, що
__________________________________________________________________

Оцініть своє розуміння теми – оберіть відповідну кількість знаків переробки:
♻️♻️♻️♻️♻️♻️♻️♻️♻️

---

🎥 Відео:
Який пакет/сумку ви використаєте? – TEDEd

(Про те, які пакети краще обирати для транспортування продуктів.)

Дослідіть точки переробки відходів в Україні:

• https://recyclingpoints.org/

Урок №130. Відходи. Поняття про вторинну переробку та переробну промисловість. Частина 2.

---

Місце уроку в темі: Якщо перший урок про переробку був присвячений класифікації відходів та загальним підходам, то зараз акцент зміщується на практичні спостереження та критичне мислення.

Проблема уроку: Як вплинути на ситуацію ефективності переробки?

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці (у порядку пріорітетності):

• 12: Відповідальне споживання і виробництво
• 13: Боротьба зі зміною клімату
• 11: Сталий розвиток міст і спільнот
• 9: Інновації та інфраструктура
• 17: Партнерство заради сталого розвитку

Ключові слова: переробка, відходи, вторинна сировина, downcycling/upcycling, сортування сміття

План уроку:

1. Мотивація (5 хв).
2. Теоретичний блок (10 хв).
3. Життєва ситуація (15 хв).
4. Самостійна практика (10 хв).
5. Рефлексія (5 хв).
6. Додаткові джерела (після уроку).

Очікувані результати для учнівства:

---

Ми вже говорили про важливість сумлінного сортування відходів. Окремо збираємо скляні банки, окремо пластикові пляшки, картон і пакування Tetra Pak. Можна мити їх, сушити, здавати у спеціальні баки. Проте, більшість з них, на жаль, опиниться на звалищі.

• 1 – Виріб можна переробити
• 2 – Промити перед тим як здати на переробку
• 3 – Наразі не переробляється
• 4 – Компанія-виробник робить внесок на рахунки компаній, що перероблюють сміття
• 5 – «Петля Мебіуса»: матеріал підлягає переробці
• 6 – Поліетилентерефталат, який є придатним для переробки
• 7 – Символ переробки скла
• 8 – Вироблено з алюмінію який можливо переробити
• 9 – Сталь, придатна для переробки
• 10 – Нагадування про відповідальну утилізацію
• 11 – Не можна викидати разом зі звичайним сміттям (для електроніки)
• 12 – Підлягає компостуванню
• 13 – Сертифіковано для компостування
• 14 – Вироблено з дерева, та без порушень відповідального ставлення до лісових ресурсів

Чому так відбувається?

• Пластик, який не переробляється: кольоровий, ламінований, брудний, жирний або змішаний із фольгою (наприклад, упаковка від чіпсів).
• Економіка та екологія: у багатьох випадках дешевше виробити новий пластик, ніж переробити старий.
• Відсутність інфраструктури: навіть у мегаполісах часто не вистачає підприємств, здатних обробити конкретні типи відходів.
• Експортування сміття: замість переробки його можуть вивозити в інші країни, де теж часто спалюється або закопується.
• Greenwashing (зелений камуфляж): деякі бренди маркують продукцію як «еко», але упаковка залишається непридатною для переробки.

Обговоріть у парах:

• Чи знаєте ви, які типи відходів реально переробляються у вашому місті?
• Як ви ставитесь до ідеї, що ваше сортування може бути лише «естетичним ритуалом», якщо система не працює?
• Що ви можете змінити у власній поведінці, щоб зменшити вплив?

---

♻️ Як працює переробка в різних країнах?

Переробка це цілий ланцюг: збір – сортування – обробка – виготовлення нових товарів. У кожній країні різна ефективність описаних процесів.

Порівняємо:

Країна	Що переробляють?	Як працює система?	Проблеми
Швеція	До 99% відходів	Інвестують значні кошти у переробку і спалюють сміття для отримання енергії	Експортують сміття в інші країни через нестачу власної інфрастуктури
Японія	Більше 80% упаковки	Дуже чітке сортування, переробляється більше 10 типів відходів	Дуже складні правила і система штрафів за їх недотримання
Німеччина	65% від загальних відходів	Система заставної тари (Pfand), окрема плата за здану упаковку	Неможливість переробки пластику низької якості
Україна	5% побутових відходів	Переважно приватні ініціативи та волонтерські проєкти	Відсутність системного підходу на ріні держави

🧪 Типи переробки:

Тип переробки	Коротко про процес	Приклади
Механічна	Подрібнення – переплавлення – новий продукт	Пляшки у флісові кофти
Хімічна	Розщеплення полімерів до початкових молекул	Поліетилен у сировину для нових виробів
Енергетична	Спалювання з отриманням тепла або електрики	Спалювання неперероблюваного пластику

Що впливає на успіх переробки?

• Якість сортування на етапі збору.
• Чистота матеріалів (наприклад, папір без жирних плям).
• Державні інвестиції у переробну інфраструктуру.
• Вигідність вторинної сировини для бізнесу.

💬 Обговоріть:

• Чому в одних країнах переробка працює краще, ніж в інших?
• Які з факторів найлегше змінити на рівні громад?
• Що на вашу думку важливіше: сортувати сміття чи зменшувати його кількість?

---

Як змінити «долю відходів»?

Ви стаєте екологічними консультантами для місцевого заводу з переробки відходів. Ваше завдання – проаналізувати реальні фотографії або відео з підприємств переробки та запропонувати, як змінити «долю» обраного виду сміття.

Матеріали для аналізу (приклади):

📒 Завдання в групах:

• Вам буде надано одне з фото або коротке відео.
• У групі 4-5 осіб проаналізуйте його за такими питаннями:

Питання	Ваша відповідь
Який тип відходів зображено?
Що відбувається на фото/відео?
Чи є ця переробка ефективною? Чому?
Які альтернативні варіанти поводження з цим відходом існують?
Як можна змінити долю цього виду відходу в реальному житті (зменшити, переробити краще, уникнути)?

Формат презентації:

• Трихвилинний короткий виступ.
• Можна намалювати «альтернативний шлях» для відходів (наприклад, замість Tetra Pak — локальна тара для напоїв).
• Або скласти міні-маніфест: «Що я можу змінити у своєму побуті?»

💬 Обговоріть у класі:

• Чи можна уникнути виробництва цього виду відходів узагалі?
• Який із проаналізованих варіантів зміни «долі сміття» вам здається найреальнішим?
• Що складніше: змінити споживчі звички чи вдосконалити переробку?

---

♻️ Завдання 1: Шлях алюмінієвої банки

Відомо, що переробка алюмінію – одна з найефективніших у світі. Нижче наведені дані з одного підприємства у Європі за 1 рік роботи:

Етап	Що відбувається	Втрата матеріалу
Збір банок	Прийом на станцію переробки	5% втрат (змішані відходи)
Підготовка	Промивання, видалення фарби	2% втрат
Переплавка	Переробка в нові листи алюмінію	1% втрат

Запитання:

1. Який загальний відсоток втрат матеріалу по всьому ланцюгу?

_____________________________________________________________________________________

2. Скільки тонн алюмінію втрачається, якщо початково було 100 тонн зібраних банок?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. На якому етапі найбільші втрати? Як можна їх зменшити?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як ви оцінюєте ефективність процесу?

• Ефективний
• Середньо ефективний
• Малоефективний

5. Поясніть свою відповідь:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2:  Порівняння варіантів переробки скла

Варіант	Що зробити зі склом	Переваги	Недоліки
A	Переплавити склобій у нові пляшки	Без втрати якості, багаторазова переробка	Потрібні високі температури, що спричиняє великі витрати енергії
B	Використати склобій у будівництві (дорожнє покриття)	Не потрібно ідеального сортування, менші витрати енергії	Скло більше не стане новою пляшкою

Запитання:

1. Який варіант кращий для сталого розвитку?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. У яких випадках краще обрати варіант B?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Який варіант краще розвивати в Україні? Чому?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Рефлексія: Чи завжди переробка – це рішення?
Поміркуйте:

• Переробка рятує планету чи лише зменшує швидкість її забруднення? 
• Чому важливо не тільки переробляти сміття, але й запобігати створенню відходів?

✍️ Доповніть речення:

Я зрозумів/-ла, що переробка
__________________________________________________________________

Я думаю, що кращий спосіб зменшити кількість сміття – це…
__________________________________________________________________

Мене здивувало, що
__________________________________________________________________

Оцініть своє розуміння теми – оберіть відповідну кількість знаків переробки:
♻️♻️♻️♻️♻️♻️♻️♻️♻️

---

🎥 Відео:
Який пакет/сумку ви використаєте? – TEDEd

(Про те, які пакети краще обирати для транспортування продуктів.)

Дослідіть точки переробки відходів в Україні:

• https://recyclingpoints.org/