37. Їжа та її компоненти
Матеріал
Урок №37. Їжа та її компоненти
Мета уроку: сформувати в учнів розуміння того, що їжа складається з різних компонентів (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінерали, вода), які мають різне значення для організму людини, та показати їхній вплив на здоров’я та якість життя; виховувати ціннісне ставлення до правильного харчування.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:
- 2. Подолання голоду.
- 8. Гідна праця та економічне зростання.
- 3. Міцне здоров’я.
Ключові поняття: їжа, продукти, білки, жири й олії, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, вітаміни, макро- та мікроелементи (нутрієнти), енергетична цінність, кілокалорії.
План уроку:
- Місце уроку в темі, проблема уроку: як визначити справедливо ціну їжі.
- Актуалізація базових знань: складники продуктів харчування, білки, жири й олії, вуглеводи, засвоєння їжі та процеси обміну речовин в організмі.
- Визначення ключових факторів, що впливають на цінність їжі для різних груп людей.
- Формування ціннісного уявлення про значення їжі та харчування для здорового способу життя, обговорення способів дій, якими можна досягти раціонального й відповідального укладання власного / родинного харчового раціону.
- Рефлексія: агентність як те, що буде застосовано в повсякденному житті.
Очікувані результати для учнівства:
Очікувані результати для вчителя:
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 5 хв.
На початку уроку важливо запитати, що учні вже знають з цієї теми для того, щоб нова інформація мала до чого приєднатися. Тому заохочуємо учнів говорити більше.
Відповіді учнів можна фіксувати на дошці.Проблема уроку:
- Що саме визначає цінність продуктів як їжі?
- Від чого вона могла б залежати?
- Чому для різних народів й представників різних професій цінність їжі могла б відрізнятися?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 10 хв.
Фронтальна бесіда: пригадування за попередніми темами та 8-9 класом,
питання: що з цієї теорії застосовують у побуті, що — ні.
Складники продуктів, білки (повноцінні й неповноцінні білки, незамінні амінокислоти), жири та олії (поліненасичені жирні кислоти, омега-3), вуглеводи (цукри й повільні вуглеводи), засвоєння їжі та процеси обміну речовин в організмі (зокрема обмін амінокислот, цукрів і ліпідів — як з надлишку перших утворюються другі, метаболізація спирту тощо).
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 5 хв.
Мінілекція (або відеозапис)
Порівняння способів запасання енергії в організмі людини з грошовими одиницями.
Обмін енергії в організмі можна порівняти з обігом грошей.
Для здійснення щоденних покупок нам потрібні дрібні купюри, які мають широкий обіг. Купити квиток у маршрутці, заплативши 500-гривневою купюрою, звичайно, можна, але в кондуктора чи водія може не виявитися решти, покупка займе багато часу, а їхати потрібно негайно. Тому в кишені завжди варто мати дрібні гроші на проїзд. Такими «дрібними гривнями» в нашому організмі і є молекули АТФ. Ця речовина не акумулює енергію, а слугує швидким засобом її перетворення в процесі виконання організмом життєво важливих функцій.
Частину грошей ми тримаємо вдома — на великі покупки, оплату комунальних послуг та інші важливі витрати. Як правило, це грубі купюри, які ми розмінюємо на дрібніші, або ж валюта. «Валютою» організму є вуглеводи. Вони слугують запасальною речовиною і акумулюються у певних місцях організму, однак у разі потреби їх легко «розміняти» на дрібніші «купюри» — АТФ.
Усі валюти світу мають нестійкий курс, тому довготермінові заощадження варто робити в дорогоцінних металах — їхня ціна рідко змінюється в значних межах. «Золотим запасом» енергії людського організму є жири. Вони відкладаються в спеціальних тканинах. При настанні потреби організм «продає» їх, перетворюючи на «дрібні купюри» — АТФ.
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 8 хв.
Спільний розгляд діаграми, обговорення.
Перед вами схема, що ілюструє відсоткове співвідношення різних груп харчових продуктів у раціоні різних народів.
- Поясніть взаємозв’язок дієти та місця проживання народу.
- Спробуйте спрогнозувати, які захворювання будуть траплятися в представників кожного з цих народів.
- Які з наших продуктів були б ціннішими для кожного з цих народів? Чому?
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 12 хв.
Національна кухня й особливості складу їжі
Різні народи Землі мають власні традиції приготування їжі. Ці традиції визначаються доступністю тих чи інших продуктів, способом ведення господарства, релігійними переконаннями, кліматом тощо. Завдяки переважанню тих чи інших продуктів у традиційній кухні люди, які її споживають, отримують поживні речовини, які певним чином впливають на здоров’я та зовнішній вигляд.
Паста болоньєзе
Італія, у якій здавна займалися сільським господарством, славиться виробами з борошна. Існує декілька сотень різновидів пасти — італійських макаронних виробів. Усі вони виготовлені з пшениці твердих сортів, у якій низький вміст легкозасвоюваних вуглеводів, тому серед італійців рідко зустрінеш повних людей. Широке використання в італійській кулінарії томатів та свіжих трав також позитивно впливає на обмін речовин.
Суші
Одна з основних особливостей японської кухні — споживання їжі малими порціями. Окрім невеликого розміру самих порцій, споживання їжі за допомогою паличок дозволяє захопити лише невелику кількість страви. Окрім цього, мешканці острівної Японії споживають велику кількість риби, що є джерелом незамінних жирних кислот та Фосфору. Завдяки такій дієті японці невисокі на зріст та мають тендітні фігури, однак серед них багато довгожителів та осіб із високим інтелектом.
Тхалі — традиційна індійська страва
Традиційні релігії Індії забороняють вживання продуктів тваринного походження. Тому в індійській кухні переважають злаки та овочі. М’ясо замінюється бобовими, а молочні продукти — кокосовим або соєвим молоком. Широко використовуються гострі спеції. Застосування спецій має додатковий ефект — у спекотному кліматі Індії гострі приправи не дають їжі зіпсуватися. Гострі страви є загальною особливістю кухонь усіх спекотних країн.
Часто традиційні народні кухні дослідним шляхом корегують нестачу певних компонентів їжі. Наприклад, згадані вище пасти італійської кухні компенсують те, що глютен пшениці не є повноцінним білком, сиром, який має високий вміст незамінних амінокислот тирозину й триптофану, яких не вистачає в глютені. Традиційне для мексиканської кухні поєднання бобів із кукурудзою пов’язано з тим, що білки обох рослин не є повноцінними, але за різними незамінними амінокислотами, тож при їх одночасному вживанні організм отримує всі необхідні амінокислоти.
Які з традицій національних кухонь народів світу можуть бути запозичені? Як це відіб’ється на ціні продуктів?
ЇЖА ДЛЯ ТИХ, У КОГО ОСОБЛИВІ ПОТРЕБИ
«Обережно, продукт містить фенілаланін!»
Частина спадкових хвороб за своєю суттю є розладами обміну тієї чи іншої органічної речовини. Фенілкетонурія — порушення метаболізму амінокислот (перш за все фенілаланіну), що призводить до отруєння організму токсичними проміжними продуктами обміну цих амінокислот. Хворі в дитячому віці повинні дотримуватися спеціальної дієти, тому виробники продуктів харчування пишуть попередження про вміст у виробах фенілаланіну.
Обговорення способів, якими можна досягти раціонального й відповідального укладання власного / родинного харчового раціону
Місце здорового харчування в ЗСЖ.
Чинники ЗСЖ
- В — особиста відповідальність за своє життя — впевненість у тому, що на кораблі свого життя ви є капітаном, а не пасажиром;
- С — високий рівень самоповаги — упевненість, що ви гідні того найкращого, що може дати вам життя;
- Р — упевненість в тому, що здоровий стан організму й здорова поведінка забезпечують позитивні результати;
- Н — наявність спеціальних та життєвих навичок, сприятливих для здоров’я;
- М — мотивація. Формування ціннісного уявлення про значення їжі та харчування для здорового способу життя.
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 7 хв.
Стікери на дошці / онлайн-сервіс інтерактивних фліпчартів.
Агентність як те, що буде застосовано в повсякденному житті: які саме зміни у звичках і повсякденних практиках можуть відбутися за результатами уроку.
Агентність — здатність діяти за власною ініціативою, чинити усвідомлений і вільний вибір у відповідності до знань і переконань.
Постери про вміст речовин у продуктах
На сайті викладача хімії Джеймса Кеннеді з Австралії https://jameskennedymonash.wordpress.com/ розміщено кілька постерів з вмістом різних речовин у натуральних продуктах (інформація для зображення також взята з одного з його постерів).
Наприклад, постер «Цілком натуральний банан» (джерело: https://jameskennedymonash.wordpress.com/2013/12/12/ingredients-of-an-all-natural-banana/). За два місяці зібрав більше 2 мільйонів переглядів.
Урок №37. Їжа та її компоненти
Мета уроку: сформувати в учнів розуміння того, що їжа складається з різних компонентів (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінерали, вода), які мають різне значення для організму людини, та показати їхній вплив на здоров’я та якість життя; виховувати ціннісне ставлення до правильного харчування.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:
- 2. Подолання голоду.
- 8. Гідна праця та економічне зростання.
- 3. Міцне здоров’я.
Ключові поняття: їжа, продукти, білки, жири й олії, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, вітаміни, макро- та мікроелементи (нутрієнти), енергетична цінність, кілокалорії.
План уроку:
- Місце уроку в темі, проблема уроку: як визначити справедливо ціну їжі.
- Актуалізація базових знань: складники продуктів харчування, білки, жири й олії, вуглеводи, засвоєння їжі та процеси обміну речовин в організмі.
- Визначення ключових факторів, що впливають на цінність їжі для різних груп людей.
- Формування ціннісного уявлення про значення їжі та харчування для здорового способу життя, обговорення способів дій, якими можна досягти раціонального й відповідального укладання власного / родинного харчового раціону.
- Рефлексія: агентність як те, що буде застосовано в повсякденному житті.
Очікувані результати:
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Складники продуктів, білки (повноцінні й неповноцінні білки, незамінні амінокислоти), жири та олії (поліненасичені жирні кислоти, омега-3), вуглеводи (цукри й повільні вуглеводи), засвоєння їжі та процеси обміну речовин в організмі (зокрема обмін амінокислот, цукрів і ліпідів — як з надлишку перших утворюються другі, метаболізація спирту тощо).
Обмін енергії в організмі можна порівняти з обігом грошей.
Для здійснення щоденних покупок нам потрібні дрібні купюри, які мають широкий обіг. Купити квиток у маршрутці, заплативши 500-гривневою купюрою, звичайно, можна, але в кондуктора чи водія може не виявитися решти, покупка займе багато часу, а їхати потрібно негайно. Тому в кишені завжди варто мати дрібні гроші на проїзд. Такими «дрібними гривнями» в нашому організмі і є молекули АТФ. Ця речовина не акумулює енергію, а слугує швидким засобом її перетворення в процесі виконання організмом життєво важливих функцій.
Частину грошей ми тримаємо вдома — на великі покупки, оплату комунальних послуг та інші важливі витрати. Як правило, це грубі купюри, які ми розмінюємо на дрібніші, або ж валюта. «Валютою» організму є вуглеводи. Вони слугують запасальною речовиною і акумулюються у певних місцях організму, однак у разі потреби їх легко «розміняти» на дрібніші «купюри» — АТФ.
Усі валюти світу мають нестійкий курс, тому довготермінові заощадження варто робити в дорогоцінних металах — їхня ціна рідко змінюється в значних межах. «Золотим запасом» енергії людського організму є жири. Вони відкладаються в спеціальних тканинах. При настанні потреби організм «продає» їх, перетворюючи на «дрібні купюри» — АТФ.
Національна кухня й особливості складу їжі
Різні народи Землі мають власні традиції приготування їжі. Ці традиції визначаються доступністю тих чи інших продуктів, способом ведення господарства, релігійними переконаннями, кліматом тощо. Завдяки переважанню тих чи інших продуктів у традиційній кухні люди, які її споживають, отримують поживні речовини, які певним чином впливають на здоров’я та зовнішній вигляд.
Паста болоньєзе
Італія, у якій здавна займалися сільським господарством, славиться виробами з борошна. Існує декілька сотень різновидів пасти — італійських макаронних виробів. Усі вони виготовлені з пшениці твердих сортів, у якій низький вміст легкозасвоюваних вуглеводів, тому серед італійців рідко зустрінеш повних людей. Широке використання в італійській кулінарії томатів та свіжих трав також позитивно впливає на обмін речовин.
Суші
Одна з основних особливостей японської кухні — споживання їжі малими порціями. Окрім невеликого розміру самих порцій, споживання їжі за допомогою паличок дозволяє захопити лише невелику кількість страви. Окрім цього, мешканці острівної Японії споживають велику кількість риби, що є джерелом незамінних жирних кислот та Фосфору. Завдяки такій дієті японці невисокі на зріст та мають тендітні фігури, однак серед них багато довгожителів та осіб із високим інтелектом.
Тхалі — традиційна індійська страва
Традиційні релігії Індії забороняють вживання продуктів тваринного походження. Тому в індійській кухні переважають злаки та овочі. М’ясо замінюється бобовими, а молочні продукти — кокосовим або соєвим молоком. Широко використовуються гострі спеції. Застосування спецій має додатковий ефект — у спекотному кліматі Індії гострі приправи не дають їжі зіпсуватися. Гострі страви є загальною особливістю кухонь усіх спекотних країн.
Часто традиційні народні кухні дослідним шляхом корегують нестачу певних компонентів їжі. Наприклад, згадані вище пасти італійської кухні компенсують те, що глютен пшениці не є повноцінним білком, сиром, який має високий вміст незамінних амінокислот тирозину й триптофану, яких не вистачає в глютені. Традиційне для мексиканської кухні поєднання бобів із кукурудзою пов’язано з тим, що білки обох рослин не є повноцінними, але за різними незамінними амінокислотами, тож при їх одночасному вживанні організм отримує всі необхідні амінокислоти.
Які з традицій національних кухонь народів світу можуть бути запозичені? Як це відіб’ється на ціні продуктів?
ЇЖА ДЛЯ ТИХ, У КОГО ОСОБЛИВІ ПОТРЕБИ
«Обережно, продукт містить фенілаланін!»
Частина спадкових хвороб за своєю суттю є розладами обміну тієї чи іншої органічної речовини. Фенілкетонурія — порушення метаболізму амінокислот (перш за все фенілаланіну), що призводить до отруєння організму токсичними проміжними продуктами обміну цих амінокислот. Хворі в дитячому віці повинні дотримуватися спеціальної дієти, тому виробники продуктів харчування пишуть попередження про вміст у виробах фенілаланіну.
Обговорення способів, якими можна досягти раціонального й відповідального укладання власного / родинного харчового раціону
Місце здорового харчування в ЗСЖ.
Чинники ЗСЖ
- В — особиста відповідальність за своє життя — впевненість у тому, що на кораблі свого життя ви є капітаном, а не пасажиром;
- С — високий рівень самоповаги — упевненість, що ви гідні того найкращого, що може дати вам життя;
- Р — упевненість в тому, що здоровий стан організму й здорова поведінка забезпечують позитивні результати;
- Н — наявність спеціальних та життєвих навичок, сприятливих для здоров’я;
- М — мотивація. Формування ціннісного уявлення про значення їжі та харчування для здорового способу життя.
Агентність як те, що буде застосовано в повсякденному житті: які саме зміни у звичках і повсякденних практиках можуть відбутися за результатами уроку.
Агентність — здатність діяти за власною ініціативою, чинити усвідомлений і вільний вибір у відповідності до знань і переконань.
Постери про вміст речовин у продуктах
На сайті викладача хімії Джеймса Кеннеді з Австралії https://jameskennedymonash.wordpress.com/ розміщено кілька постерів з вмістом різних речовин у натуральних продуктах (інформація для зображення також взята з одного з його постерів).
Наприклад, постер «Цілком натуральний банан» (джерело: https://jameskennedymonash.wordpress.com/2013/12/12/ingredients-of-an-all-natural-banana/). За два місяці зібрав більше 2 мільйонів переглядів.
Ділись та обговорюй важливе