Урок 5. Мистецтво стародавніх цивілізацій

Тема 1.2. Мистецтво стародавніх цивілізацій

Урок 5. Мистецтво стародавніх цивілізацій

---

---

Основні тези для вчительства

МЕСОПОТАМІЯ

Часто звану родючим півмісяцем, Месопотамію вважають імовірним місцем розташування  біблійного Едемського саду і регіоном, у якому зародилися три великі світові релігії — юдаїзм, християнство та іслам. Ця земля «між річками» віддавна приваблювала істориків. Однак лише в XIX столітті систематичні розкопки відкрили публіці очі на надзвичайне мистецтво й архітектуру давньої Месопотамії.

Після перших відкриттів у Сирії та Іраку великі музеї Європи та Північної Америки почали з ентузіазмом збирати месопотамське мистецтво. Найпопулярнішими придбаннями XIX століття стали кам’яні рельєфи із зображенням воєн і полювання, а також колосальні статуї крилатих биків із людськими головами) з палаців ассирійців — правителів північної Месопотамії в IX–VII ст. до н.е.

Проте жодна з речей, добутих із землі в XIX столітті, не викликала стільки уваги, як скарб із золотих предметів, прикрас, музичних інструментів та інших творів мистецтва, який у 1920-х роках виявив британський археолог сер Леонард Вуллі у Царському цвинтарі в Урі на півдні Іраку. Цікавість до розкішного шумерського некрополя третього тисячоліття, який він розкопав, зрівнялася з захопленням, викликаним відкриттям у 1922 році гробниці єгипетського хлопчика-фараона Тутанхамона.

(пер. З Gardner’s Art through the Ages: The Western Perspective. Vol. 1. P. 32)

Шумер

Відкриття скарбів давнього Уру знову повернуло шумерів на провідне місце у світовій історії, де вони були відсутні понад 4000 років. Давній Шумер, що приблизно відповідає території сучасного південного Іраку, складався з приблизно десятка незалежних міст-держав, які перебували під захистом різних месопотамських божеств. Шумерські правителі вважалися представниками богів на землі та розпорядниками їхнього земного скарбу.

Правителі та жерці керували всіма громадськими справами, зокрема будівництвом каналів, збором урожаю і розподілом їжі. Оскільки шумери настільки розвинули сільське господарство, що лише частина населення мала займатися виробництвом їжі, деякі члени громади могли спеціалізуватися на інших видах діяльності, таких як: ремесло, торгівля та управління. Спеціалізація праці є характерною ознакою перших складних міських суспільств. У містах-державах стародавнього Шумеру діяльність, яка раніше здійснювалася окремими особами, вперше стала інституційною. Місто-держава, незалежно від того, керував ним один правитель чи рада з представників провідних родин, брала на себе такі функції, як захист від ворогів і стихій, які раніше були відповідальністю окремих осіб і великих родин. Місто-держава було однією з численних шумерських інновацій, які змінили давній світ.

Аккад

У 2332 році до н.е. слабко пов’язане угруповання шумерських міст-держав потрапило під владу великого правителя — Саргона з Аккаду (правл. 2332–2279 до н.е.). Археологи досі не виявили точного місця розташування Аккада, але місто було неподалік Вавилона.

Аккадці були семітського походження, тобто мешканцями Месопотамії, які розмовляли мовою, спорідненою з івритом і арабською. Їхня мова — аккадська — суттєво відрізнялася від шумерської, але для письма вони використовували клинописні знаки шумерів.

За правління Саргона (його ім’я означає «справжній цар») та його наступників аккадці впровадили нове уявлення про царську владу, засноване на безумовній вірності правителю, а не окремому місту-державі.

Нарем-Сін (правл. 2254–2218 до н.е.), онук Саргона, вважав намісників своїх міст звичайними слугами царя, а себе називав царем чотирьох сторін світу, тобто правителем Землі — подібним до бога.

Вавилон

Кінець третього й початок другого тисячоліть до н.е. були часом потрясінь і воєн у Месопотамії. Згодом регіон було об’єднано на понад 300 років під владою вавилонської династії. За правління її найвідомішого царя — Хаммурапі (правл. 1792–1750 до н.е.) — місто Вавилон посіло провідну роль, яку раніше відігравали Аккад і Ур.

Поєднуючи військову доблесть із повагою до шумерської традиції, Хаммурапі зобразив себе улюбленим пастирем бога Сонця Шамаша, проголосивши свою місію — утвердити справедливість на землі й знищити беззаконних і злих, аби сильні не пригноблювали слабких, а слабкі — сильних.

Вавилон зберігав свою роль культурного центру Шумеру ще понад 1000 років після занепаду своєї політичної могутності.

(пер. Janson’s History of Art. The Western Tradition. – P. 33)

Шумерське мистецтво (бл. 3500–2382 до н.е.)

• Шумери заснували перші у світі міста-держави в долині між річками Тигр і Євфрат та винайшли письмо у IV тисячолітті до н.е.
• Вони також першими почали зводити спільні релігійні святині на високих платформах, як-от збудований із сирцевої цегли Білий храм в Уруці, і розміщувати фігури в регістрах для розповіді послідовної історії, як це зроблено на “Штандарті з Уру”.

Аккадське мистецтво (бл. 2332–2150 до н.е.)

• Аккадці стали першими месопотамськими правителями, які називали себе царями світу й приписували собі божественні риси. Найдавніше зафіксоване ім’я автора належить Енхедуанні — аккадській жриці бога Нанни.
• Аккадські митці, ймовірно, першими виготовили порожнисті металеві скульптури у натуральну величину та розмістили фігури на різних рівнях у ландшафтному середовищі — як це видно на стелі, встановленій Нарем-Сіном на честь перемоги над лулубеями.

Неошумерське та вавилонське мистецтво (бл. 2150–1600 до н.е.)

• Під час Третьої династії Ура шумери знову здобули владу та звели одну з найбільших у Месопотамії багатоярусних храмових платформ — зикурат в Урі.
• Гудеа з Лагаша (правл. бл. 2150 до н.е.) побудував багато храмів і розмістив у них свої портрети як жертви богам.
• Найвеличніший цар Вавилона — Хаммурапі (правл. 1792–1750 до н.е.) — сформулював масштабні закони для імперії, якою керував. 
• Вавилонські митці були серед перших, хто експериментував зі скороченням перспективи (foreshortening).

Ассирійське та нововавилонське мистецтво (бл. 900–539 до н.е.)

• На вершині своєї могутності ассирійці володарювали імперією, що простягалася від Перської затоки до Нілу й Малої Азії.
• Ассирійські палаци були укріпленими цитаделями з брамами, які охороняли монструозні ламасу. Стіни церемоніальних зал прикрашали живопис і рельєфи із зображенням офіційних церемоній, битв царя з ворогами та полювання на левів.
• У VI ст. до н.е. Вавилон вважався місцем розташування двох із Семи чудес стародавнього світу. Ворота Іштар із барвистими рельєфами з глазурованої цегли дають уявлення про велич Вавилона за Навуходоносора II (правл. 605–562 до н.е.).

(пер. З Gardner’s Art through the Ages: The Western Perspective. Vol. 1. P. 55)

Особливості мистецтва Месопотамії

Ознака	Короткий опис	Характерний приклад
Релігійність	Мистецтво пов’язане з культами, богами, жертвоприношенням	Статуї Телль-Асмар
Монументальність	Масштабні храми і стели, що символізують могутність	Зикурат в Урі
Ієрархія	Чітке виділення фігур правителів у композиціях	Стела Нарем-Сіна
Наративність	Зображення послідовності подій	Штандарт з Уру
Символізм влади	Атрибути царя, леви, зброя	Левине полювання
Фронтальність і профільність	Людей зображають у поєднанні анфасного торсу та профільного обличчя	Усі стели і рельєфи
Використання тексту в композиції	Поєднання образу і клинопису	Стела Хаммурапі
Матеріали	Глина, цегла, камінь, мідь, золото	Мозаїка з Уру, печатки
Симетричність	Композиції зазвичай врівноважені, дзеркальні	Статуї богів, циліндричні печатки
Обмежена пластика	Фігури статичні, мало динаміки	Статуї правителів

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Початок активного дослідження давньоєгипетської спадщини пов’язаний з Єгипетською експедицією Наполеона. 

Єгипетська експедиція Наполеона

Єгипетська експедиція Наполеона (1798-1801 pp.) — похід французької армії генерала Наполеона Бонапарта з метою завоювання Єгипту й розриву англійських комунікацій з Індією. У червні 1798 р. французькі війська висадилися біля Александрії, захопили Єгипет, але виявилися відрізаними від Франції, оскільки французький флот був розгромлений англійським флотом у серпні 1798 р. поблизу Абукіру. Після невдалого походу в Сирію (1799) і у зв’язку із загостренням боротьби за владу у Франції Бонапарт повернувся на батьківщину. У 1801 р. французькі війська в Єгипті капітулювали.
(https://uahistory.co/book/world1/680.php)

Наполеон взяв з собою в Єгипетську експедицію 1798 року близько 160 учених, інженерів і художників, чия місія полягала у вивченні всього, що можна було дізнатися про Єгипет.  Кінцевим продуктом вичерпних досліджень Комісії став “Description de l’Égypte” — масивний енциклопедичний збірник, опублікований між 1809 та 1828 роками. Це безпрецедентне наукове досягнення вважається основоположною працею сучасної єгиптології. Загалом між 1809 та 1828 роками  було опубліковано 23 томи з 837 гравюрами. Копії продавалися по всій Європі, що означало, що інтерес до Єгипту та його скарбів досяг небачених раніше рівнів. Утім, ця наукова праця, з одного боку, пов’язана з першими спробами системного дослідження давньоєгипетської цивілізації й дешифрування ієрогліфів, а з іншого —  поєднана з колоніальним грабунком і расовими упередженнями. Саме під час цієї експедиції було знайдено один із найвідоміших артефактів в історії людства — Розетський камінь (1799). Цей базальтовий фрагмент з написами трьома мовами — давньоєгипетськими ієрогліфами, демотичним письмом і грецькою — став ключем до розшифрування мови фараонів.
Після поразки французів у Єгипті більшість знахідок дісталася британцям. Розетський камінь опинився у Британському музеї, де зберігається й досі. Але саме француз Жан-Франсуа Шампольйон у 1822 році розшифрував ієрогліфи, поклавши початок єгиптології як науки.
Усе про Розетський камінь (англ + дуже багато зображень і 3D)
(https://www.britishmuseum.org/collection/egypt/explore-rosetta-stone)

XIX століття було епохою “мумієманії”. У Британії мумії розпаковували публічно — як видовища в салонах. Уявлення про Єгипет формувалося крізь призму екзотики, страху й фетишизації смерті. Саме в цей час зародився міф про “прокляття фараонів”, який став особливо популярним після відкриття гробниці Тутанхамона в 1922 році (Говард Картер і лорд Карнарвон). Хоча “прокляття” ніколи не мало підтвердження, історії про таємничу смерть Карнарвона і дивні збіги навколо експедиції стали частиною західної культури.
Ця доба була також періодом масового вивезення пам’яток: європейські музеї поповнювалися цілими колекціями саркофагів, барельєфів, статуй і навіть елементами архітектури. Під виглядом наукових місій відбувалися системні розкрадання. Так, велика частина мистецької спадщини Єгипту нині зберігається в Луврі, Британському музеї, музеях Німеччини, Італії, США
Відкриття гробниці Тутанхамона стало не лише археологічною сенсацією, а й символом нової хвилі цікавості до Єгипту в XX столітті. Величезна кількість артефактів, знайдених у цій єдиній гробниці, змінила уявлення про багатство та складність єгипетського мистецтва.
Однак паралельно з археологією тривало розграбування: “чорна археологія” (нелегальні розкопки, торгівля артефактами) продовжувала знищувати контексти, які для науки не менш важливі, ніж самі об’єкти. У 1983 році Єгипет ухвалив жорсткий закон про охорону культурної спадщини, але масштаби втрат до того часу вже були катастрофічними.
Останні 20 років — період децентралізації єгиптології. Якщо раніше провідними були британські, французькі, американські школи, то тепер активізувалися єгипетські науковці, зокрема Захі Хавасс, який став символом національного підходу до археології. Він ініціював кілька масштабних розкопок і виступав з вимогами повернення Розетського каменя та бюста Нефертіті.

Серед ключових здобутків єгиптології останніх 20 років:

• Виявлення “Золотого міста” Ахет-Атон (2020) — повноцінне місто часів Аменхотепа III, яке назвали “найважливішим археологічним відкриттям після Тутанхамона”.
• Реконструкції за ДНК: дослідження мумій за генетичними маркерами дозволили встановити родинні зв’язки між фараонами, підтвердити або спростувати гіпотези про інцест, хвороби, зовнішність.
• Цифрова візуалізація та 3D-сканування пам’яток (включно з пірамідами, храмами, гробницями), що дозволяє зберегти візуальні дані навіть у разі знищення.
• Використання мікророботів і термосканування в Піраміді Хеопса: у 2017–2023 роках виявлено кілька прихованих приміщень, які можуть бути ще не дослідженими “камерами”.

Єгипетське мистецтво й архітектура — це давні архітектурні пам’ятки, скульптури, живопис і прикладне мистецтво, створені переважно протягом династичних періодів перших трьох тисячоліть до нашої ери в долинах Нілу на території Єгипту та Нубії. 
Хід розвитку мистецтва в Єгипті значною мірою відповідав політичній історії країни, однак він також залежав від глибоко вкоріненої віри в постійність природного, божественно встановленого порядку. Мистецькі досягнення як в архітектурі, так і в образотворчому мистецтві були спрямовані на збереження форм і канонів, які вважалися втіленням досконалості світу в початковий момент творення та уособленням правильного взаємовідношення між людством, фараоном і пантеоном богів. Саме тому єгипетське мистецтво зовні здається стійким до розвитку й вияву індивідуального художнього судження, однак єгипетські майстри всіх історичних епох знаходили різні вирішення концептуальних викликів, що постали перед ними.

З огляду на визначення, «давньоєгипетське» мистецтво здебільшого збігається з епохою фараонів; династична структура єгипетської історії, хоча й частково штучна, надає зручні хронологічні рамки. Основними періодами є:

• Додинастичний (прибл. VI тис. до н.е. – прибл. 2925 до н.е.);
• Ранньодинастичний (I–III династії, прибл. 2925 – прибл. 2575 до н.е.);
• Стародавнє царство (IV–VIII династії, прибл. 2575 – прибл. 2130 до н.е.);
• Перший перехідний період (IX–XI династії, прибл. 2130–1939 до н.е.);
• Середнє царство (XII–XIV династії, 1938 – прибл. 1630 до н.е.);
• Другий перехідний період (XV–XVII династії, прибл. 1630–1540 до н.е.);
• Нове царство (XVIII–XX династії, 1539–1075 до н.е.);
• Третій перехідний період (XXI–XXV династії, прибл. 1075–656 до н.е.);
• Пізній період (XXVI–XXXI династії, 664–332 до н.е.).

Географічні чинники були визначальними у формуванні особливого характеру єгипетського мистецтва. Завдяки найбільш передбачуваній сільськогосподарській системі в стародавньому світі Ніл забезпечував стабільне життя, за якого мистецтво й ремесла мали сприятливі умови для розвитку. Так само й пустелі та море, які оточували Єгипет з усіх боків, сприяли цій стабільності, стримуючи серйозні вторгнення протягом майже 2000 років. Пустельні пагорби були багаті на мінерали та коштовне каміння, які легко використовувалися художниками й ремісниками. Єдиним дефіцитним ресурсом була якісна деревина, і саме її потреба спонукала єгиптян вирушати у закордонні експедиції до Лівану, Сомалі, а через посередників — до тропічної Африки. Загалом, пошук корисних і цінних матеріалів визначав напрямки зовнішньої політики та прокладання торгівельних маршрутів, що зрештою призводило до збагачення матеріальної культури Єгипту.
(https://www.britannica.com/art/Egyptian-art)

Короткий огляд історії мистецтва Давнього Єгипту

Додинастичний та Ранньодинастичний періоди (прибл. 3500–2575 до н.е.)

• Об’єднання Верхнього та Нижнього Єгипту в єдине царство під владою божественного царя відбулося приблизно між 3000 і 2920 роками до н.е. Палета царя Нармера, ймовірно, увічнює події з воєн, що призвели до утворення «Царства Двох Земель». Цей твір і інші з Додинастичного періоду заклали основні принципи більшості єгипетського зображального мистецтва на наступні 3000 років.
• Імхотеп, перший в історії відомий на ім’я художник, був найдавнішим майстром монументальної кам’яної архітектури. Він спроєктував поховальний комплекс і східчасту піраміду царя Джосера (правив прибл. у 2630–2611 до н.е.) у Саккарі.

Стародавнє царство (прибл. 2575–2134 до н.е.)

• Стародавнє царство стало першою золотою добою єгипетського мистецтва та архітектури, періодом, коли три царі Четвертої династії звели піраміди в Гізі — найдавніше з Семи чудес давнього світу. Піраміди були емблемами сонця, на променях якого божественні царі підносилися на небо після смерті.
• Скульптори Стародавнього царства створили типи статичних  сидячих і стоячих статуй, застиглість яких символізувала вічну природу божественної влади царя. Ці типи домінуватимуть в єгипетському мистецтві наступні 2000 років.

Середнє царство (прибл. 2040–1640 до н.е.)

• Після періоду міжусобних воєн Ментухотеп II (правив прибл. 2050–1998 до н.е.) відновив централізовану владу й заснував Середнє царство.
• Головною художньою інновацією цього періоду став новий тип царського портрету з підвищеним реалізмом та емоційною виразністю.
• Скельні гробниці, у яких скульптори висікали як фасад, так і внутрішні приміщення просто в природній скелі, витіснили мастаби як стандартні поховальні пам’ятки єгиптян.

Нове царство (прибл. 1550–1070 до н.е.)

• У період Нового царства Єгипет розширив свої кордони до річки Євфрат на сході та глибоко в Нубію на півдні.
• Найвизначнішою архітектурною інновацією цього часу став пілонний храм із плануванням за центральною віссю, що включав величезну вхідну браму, колонні двори та гіпостильну залу зі світловими прорізами у даху (клересторієм).
• Могутні фараони, такі як: Хатшепсут (правила 1473–1458 до н.е.) та Рамзес II (правив 1290–1224 до н.е.) — звели гігантські храми на честь своїх богів-покровителів і самих себе.
• Ехнатон (правив 1353–1335 до н.е.) відмовився від традиційної єгипетської релігії на користь культу Атона — сонячного диска — і започаткував короткочасну мистецьку революцію, у якій плавні лінії та побутові мотиви замінили кубічні форми та незворушну статичність попереднього єгипетського мистецтва.

Перше тисячоліття до н.е. (1000–30 до н.е.)

• Після занепаду Нового царства влада Єгипту в давньому світі ослабла, і долина Нілу опинилася під контролем іноземців. Серед них були кушитські царі з Нубії, а після 332 р. до н.е. — Олександр Македонський та його грецькі наступники. У 30 році до н.е. Єгипет став провінцією Римської імперії.
• Традиційні форми єгипетського мистецтва та архітектури продовжували існувати навіть за іноземного панування.
  (пер. З Gardner’s Art through the Ages: The Western Perspective. Vol. 1. P. 83)

Особливості мистецтва Давнього Єгипту

Ознака / риса	Короткий опис	Характерний приклад
Композиція фігури (профіль / анфас)	Комбіноване зображення: голова, ноги — профіль; око, плечі — анфас.	Палета Нармера; фрески в гробницях Долини царів
Ієрархія масштабу	Вищий статус → більша фігура. Величина визначає соціальне чи сакральне значення персонажа.	Зображення фараона поруч із підданими або богами
Фронтальність і симетрія	Центральність, чітка вісь, симетричні пози; фігури зазвичай статичні та зібрані.	Сидячі статуї Рамзеса II або фараонів у Луксорі
Суворість канону пропорцій	Чіткі стандарти для побудови людського тіла (наприклад, 18 квадратів на висоту фігури).	Фрески та скульптури в гробницях Середнього та Нового царства
Статичність / відсутність руху	Образ має передавати вічність, незмінність — тому фігури виглядають застиглими.	Статуї фараонів, зокрема з храму в Абу-Сімбелі
Символізм кольорів	Кольори мають чітке значення: червоний — пустеля, чорний — родючість, синій — небо / Ніл, зелений — життя.	Сцени на саркофагах і стінах храмів (наприклад, Карнак, Саккара)
Використання реєстрів (регістри)	Горизонтальні смуги, у яких впорядковано сцени, персонажів, події — своєрідна «візуальна граматика».	Барельєфи на храмах; палета Нармера
Типізація образу	Немає портретності; фігури передають не індивіда, а «ідеальну» сутність (особливо фараонів і богів).	Зображення Осіріса, Ісіди, Амон-Ра, численні однакові статуї фараонів

Давньоєгипетські пам’ятки в Україні

На території України давньоєгипетські пам’ятки зберігаються в 17 установах. Найбільша колекція (близько 800 артефактів) міститься в Одеському археологічному музеї НАН України. Крім того, давньоєгипетські пам’ятки в більшій чи меншій кількості зберігаються також у колекціях Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національного музею історії України, Національного Києво-печерського історико-культурного заповідника, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів), Львівського музею історії релігії, Китайського палацу Золочівського замку (філії Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького), Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Миколаївського обласного краєзнавчого музею, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, Євпаторійського краєзнавчого музею, Керченського державного історико-культурного заповідника, Національного заповідника «Херсонес Таврійський», Кримського республіканського краєзнавчого музею (м. Сімферополь), Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
(https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/14297/1/Bilyk_Viktoria_2017.pdf)

Порівняння давньоєгипетського та месопотамського канонів

Ознака	Месопотамія	Єгипет
Тип композиції	Наратив, кілька сцен у регістрах	Символізм, чіткий порядок
Форма фігур	Реалістичніше, але спрощено	Ідеалізовано, канонічно
Зображення правителя	Як героя або бога серед інших	Як бога, поза конкуренцією
Матеріали	Глина, цегла, мозаїка, мідь	Камінь, базальт, золото
Архітектура	Зикурати — терасові, не для входу	Піраміди і храми — гробниці / святилища
Рельєф	Більше побуту й динаміки	Переважно церемоніальність
Писемність	Клинопис, інтегрований у зображення	Ієрогліфи — супровід образу
Функції мистецтва	Релігійна + пропагандистська	Переважно релігійна (загробне життя)
Розвиток міфу	Акцент на героях, епосах (Гільгамеш)	Акцент на богах і ритуалах
Просторове зображення	Більше елементів глибини (часто регістри)	Пласкі, з ієрархічною перспективою

Пам’ятки

МЕСОПОТАМІЯ

• Брама Іштар (Вавилон), VI ст. до н.е. 
• Зикурат Ур-Намму (Зикурат в Урі), XXII ст. до н.е. 
• Стела Хаммурапі, XVIII ст. до н.е. 
• Стела Нарем-Сіна, бл. 2254–2218 до н.е. 
• Голова правителя з Ніневії (можливо, Саргона Аккадського), бл. 2300 до н.е.
• Мозаїка з Ур (“Штандарт з Уру”), бл. 2600–2400 до н.е. 
• Статуї з Телль-Асмар, бл. 2900–2600 до н.е. 
• Рельєф “Левине полювання” Ашурбаніпала, VII ст. до н.е. 
• Гільгамеш і бик (барельєф) 
• Печатки-циліндри, IV–I тис. до н.е. 

ЄГИПЕТ

• Піраміда Хеопса (Гіза)
• Сфінкс (Гіза)
• Ступінчаста піраміда Джосера (Саккара)
• Храм Хатшепсут (Дейр ель-Бахрі)
• Луксорський храмовий комплекс
• Карнакський храмовий комплекс (гіпостильна зала)
• Гробниця Тутанхамона (KV62, Долина царів)
• Палітра Нармера
• Статуя Рамсеса II (Абу-Сімбел)
• Піраміда Уніса з текстами пірамід

---

Канон – 1) сукупність художніх прийомів або правил, що вважалися обов’язковими в ту чи іншу епоху; 
2) твердо встановлені правила щодо зображення людської постаті, композиції та колориту художніх творів; 3) твір, який може бути взірцем для інших
(https://tinyurl.com/3hmpkzvy)

Саркофаг – (грец. σαρκοφάγος, від σάρξ— плоть, м’ясо і φαγεῖν — їсти; букв. — пожирач плоті) — невелика гробниця чи труна з дерева або каменю у стародавніх народів Греції і Близького Сходу, часто прикрашена розписами, декоративними рельєфними зображеннями, орнаментами тощо. У широкому розумінні саркофаг — це будь-яка архітектурно і художньо оформлена труна, призначена для тривалого зберігання.
(https://tinyurl.com/ycyhcjhb)

Папірус – 1) (Cyperus papyrus), тропічна багаторічна трав’яниста рослина родини осокових, широко застосовувана у побуті; 2) у єгиптян та інших стародавніх народів – матеріал для письма з цієї рослини; 3) стародавній рукопис на такому матеріалі
(https://tinyurl.com/yx55ntmh)

Муміфікація – 1) дія за значенням муміфікувати (просочувати труп бальзамічними та іншими речовинами, щоб зберегти його від гниття). 2) висихання трупа або частини змертвілої тканини в живому організмі.
(https://tinyurl.com/mwfpbbma)

Ієрогліф – знак у системі ідеографічного письма (окремі знаки позначають не звуки, а поняття), що позначає поняття, склад або звук мови.
(https://tinyurl.com/mfmsutn8)

Зикурат – (аккад. ziqquratu — підвищення, вершина гори, вежа храму, від zaqaru — бути підвищеним, високим) — багатоярусна ступінчаста культова споруда у Давній Месопотамії. Один із найстародавніших відомих людству архітектурних типів споруд сакрального призначення.
(https://tinyurl.com/47r446kk)

Клинопис – одна з найдревніших винайдених людством форм письма, що з’явилась в 4 тис. до н. е. у шумерів.
(https://tinyurl.com/ts5bs9tk)

Рельєф – скульптурне зображення на площині. (https://tinyurl.com/5k347634)
Більше про давньоєгипетський рельєф – https://tinyurl.com/478sr6xj 

Контррельєф (заглиблений, врізаний рельєф) — зображення врізається глибше поверхні, і не виступає над нею.

Барельєф (фр. bas-relief, букв. — низький рельєф, від bas — низький і relief — рельєф, калька з італ. bassorilièvo, від basso — низький та rilièvo — рельєф) — виконана на площині скульптурна композиція з опуклим зображенням, що виступає з площини тла менш ніж на половину свого об’єму. (https://tinyurl.com/mtrz8vsd)

Горельєф (фр. haut-relief, букв. — високий рельєф) — скульптурна композиція, виконана на площині; високий рельєф, у якому опукле зображення виступає над площиною більше як наполовину свого об’єму. (https://tinyurl.com/7ku7f8pz)

Вотивні статуетки — це скульптурні зображення людей або богів, що використовувалися як релігійні дари у святилищах. Їх залишали в храмах або культових місцях замість або разом з молитвами, обітницями чи жертвами. Часто такі статуетки зображали самих дарувальників у позі молитви, із складеними руками або відкритими очима — символом постійної присутності перед богом.

Додаткові ресурси:

• Пергамський музей, основний сайт (https://www.smb.museum/museen-einrichtungen/pergamonmuseum/home/)
• 3D-тур «Вавилон: Перезавантаження» (аудіогід нім та англ), Пергамський музей (https://www.smb.museum/museen-einrichtungen/pergamonmuseum/ueber-uns/nachrichten/detail/3d-rundgang-babylon-reloaded-des-vorderasiatischen-museums-im-pergamonmuseum/)
• Lamassu from the citadel of Sargon II є укр. субтитри, 5 хв
• Фото з розкопок палацу Саргона ІІ, др.пол. ХІХ ст. (https://www.vintag.es/2021/05/lamassu-excavation.html)
• Палац Саргона ІІ, Лувр (https://www.louvre.fr/en/explore/the-palace/the-palace-of-sargon-ii)
• Окремий сайт, присвячений Хорсабаду, (фр. Міністерство культури, є англ версія) (https://archeologie.culture.gouv.fr/khorsabad/en)
• Мистецтво Месопотамії в Британському музеї (https://www.britishmuseum.org/collection/search?keyword=Mesopotamia)
• Мистецтво Месопотамії в Луврі (https://collections.louvre.fr/en/recherche?q=Antiquit%C3%A9s+orientales)
• Мистецтво Месопотамії в Metropolitan Museum (https://www.metmuseum.org/art/collection/search?department=3)

• Вавилонська колекція університету Йєля (https://babylonian-collection.yale.edu/)

• Орнаменти Месопотамії (https://art-slav.blogspot.com/2019/11/blog-post_13.html)
• Єгипетська колекція Metropolitan Museum (https://www.metmuseum.org/departments/egyptian-art)
• WikiArt Єгипетська колекція (обмежена інформація про об’єкти) (https://www.wikiart.org/en/ancient-egyptian-painting)
• Єгипетська колекція Британського музею (https://www.britishmuseum.org/collection/egypt)
• Глобальний єгипетський музей (величезна онлайн-колекція артефактів з музеїв з усього світу з детальними описами й додатковою інформацією) (https://www.globalegyptianmuseum.org/)
• Мистецтво Єгипту, династична доба (англ.) (https://www.britannica.com/art/Egyptian-art)
• Короткі відео про Давній Єгипет для дітей (англ., але проста мова і формат до 10 хв) (https://www.learningonlineblog.com/2018/09/13/short-videos-for-kids-about-ancient-egypt/)
• Могила жерців. Українська історія одного з найцінніших єгипетських скарбів (https://hromadske.ua/posts/mogila-zherciv-ukrayinska-istoriya-odnogo-z-najcinnishih-yegipetskih-skarbiv)
• Єгипетські старожитності в Полтавському краєзнавчому музеї (http://pkm.poltava.ua/ua/2918-davnoegipetska-kolektsiya-iz-fondiv-muzeyu.html)
• Давньоєгипетські пам’ятки в музейних зібраннях України (https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/14297/1/Bilyk_Viktoria_2017.pdf)
• Трачук В. А. Канони, їх виникнення та розповсюдження в образотворчому мистецтві. (https://elar.khmnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/3cb284a3-0a1e-40f0-9af7-12890bdfa1f3/content)

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальна робота). Що ми знаємо про мистецтво Давнього Єгипту та Месопотамії?

Укладання спільної ментальної мапи. До неї варто включати все – назви артефактів, факти, імена, дати, мистецькі напрямки, матеріали і т.д. – усе, що клас спільно пригадає.

---

Завдання 2 (групова робота). Дебати “Битва канонів”.

Учні та учениці об’єднуються у дві команди: “Єгипет” і “Месопотамія”. Кожна група створює презентацію переваг свого мистецького канону. Після цього відбуваються дебати про те, який підхід до зображення людини ефективніший.

Завдання 3 (групова робота). Аналіз особливостей артефактів.

Для виконання цього завдання необхідно заздалегідь підготувати набори зображень артефактів без підписів та описи канонів.
Групи визначають за стилістичними ознаками, до якої цивілізації належить мистецький об’єкт і пояснюють своє рішення.

Завдання 4 (творче). Створення рекламного плаката.

У групі або парі учнівство створює рекламний плакат для послуг муміфікації, використовуючи єгипетський канон та символіку. 

Завдання 5 (творче). Створюємо комікс.

Умова завдання: єгипетський митець потрапив до Месопотамії (або навпаки). Необхідно створити комікс про його враження та труднощі (або ні) адаптації до чужого канону.

Завдання 6 (парна робота). Досьє артефакту.

Для виконання цього завдання необхідно заздалегідь підготувати перелік артефактів, які перебувають у колекціях інших країн.
Пара досліджує долю певного артефакту й готує презентацію з аргументами “за” і “проти” його повернення на батьківщину.

Завдання 7 (групова робота). Хронологічні змагання.

Для виконання цього завдання необхідно заздалегідь підготувати картки із зображеннями (це можуть бути артефакти, правителі, події тощо), за бажання — також картки з періодами.
Групи розкладають отримані картки в хронологічному порядку, можна на швидкість.

Завдання 8 (групова робота). Кураторський план.

Кожна група — куратори музею. Вони планують мікровиставку “Єгипет VS Месопотамія”. Для цього необхідно обрати по 3 експонати від кожної цивілізації та обґрунтувати свій вибір.

Завдання 9 (дослідницьке). Дискусія “Деколонізація. Чи потрібно повертати твори?”.

Учні та учениці знайомляться з текстами статей нижче та за потреби шукають додаткову інформацію щодо можливості повернення Брами Іштар до Іраку. Можна поділити ролі: адвокати Іраку, представники Пергамського музею, міжнародні експерти. Клас обговорює ситуацію й наводить аргументи, керуючись отриманими фактами.

Презентації:

• Єгипет
  https://drive.google.com/file/d/1y-PV62YYlmeRSLmRHUJvp4fjGoIw-lYE/view?usp=drive_link
• Месопотамія
  https://drive.google.com/file/d/1bNp0w7K9puvCQwBeOEHn_hBR3xYoKosk/view?usp=drive_link

Тема 1.2. Мистецтво стародавніх цивілізацій

Урок 5. Мистецтво стародавніх цивілізацій

Робочий аркуш для учня / учениці

---

Завдання 1. Заповни таблицю.

Критерій	Єгипет	Месопотамія
Основна функція мистецтва
Архітектура
Стиль зображення
Матеріали
Символи

Завдання 2. Роздивись таблицю. Перетвори її на інтерактивну карту або інфографіку. 

Додаткові запитання:

• Чому ледь не половина давньоєгипетських артефактів зберігаються поза Єгиптом? 
• Чи є давньоєгипетські колекції в українських музеях? Які, де?

Музей	Місто / країна	Кількість артефактів
Grand Egyptian Museum	Гіза, Єгипет	> 100 000
Egyptian Museum (Каїр)	Каїр, Єгипет	~120 000
British Museum	Лондон, Велика Британія	> 100 000
Petrie Museum (UCL)	Лондон, Великобританія	~80 000
Musée du Louvre	Париж, Франція	~50 000
Museo Egizio	Турин, Італія	~32 500
MFA Boston	Бостон, США	~45 000
Penn Museum	Філадельфія, США	~42 000
Metropolitan Museum of Art	Нью-Йорк, США	~26 000
World Museum	Ліверпуль, Великобританія	~16 000

Завдання 3. Укладання алгоритму.

Склади покрокову інструкцію “Як читати месопотамську печатку” або “Як розшифрувати єгипетський рельєф”, можна з ілюстраціями.

Завдання 4. Месопотамська PR-служба.

Уклади план створення й розвитку профілю в соцмережі для одного з правителів Месопотамії. Включи опис того, хто є цільовою аудиторією акаунта, яка тематика висвітлюватиметься, які потрібні будуть фото чи відео, хештеги тощо.

Завдання 5. Стародавнє мистецтво в повсякденні.

Проведи невелике розслідування і знайди приклади використання єгипетських / месопотамських мотивів у сучасній рекламі, кіно, дизайні. Проаналізуй, чому ці образи досі актуальні.

Завдання 6. Стилізація.

Намалюй той самий об’єкт в єгипетському та месопотамському стилях. Опиши різницю в підходах.

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати ключові ознаки мистецтва стародавніх цивілізацій (на прикладі Єгипту й Месопотамії)
Порівняти єгипетський і месопотамський мистецький канон
Навести приклади впливу стародавнього мистецтва в сучасності
Висловити свою позицію щодо вивезення й повернення артефактів
Систематизувати нову інформацію в схемах і таблицях